"Всепогодна" Рада

Уперше за два роки Москва і Північноатлантичний альянс сіли за стіл переговорів: "розморозився" "всепогодний орган" - Рада Росія-НАТО (РРН). Минулої середи відбулося його засідання на рівні послів. Головні теми зустрічі - "українська криза" та необхідність повного виконання Мінських угод, ситуація у сфері безпеки в Афганістані і співпраця в боротьбі з тероризмом, а також зниження військових ризиків. Ідеться, зокрема, про недавній інцидент у Балтійському морі, коли російський бомбардувальник Су-24 небезпечно маневрував поблизу американського ракетного есмінця Donald Cook.

Заспокоюючи стривожений Київ, ще перед початком зустрічі генсек НАТО Єнс Столтенберг спеціально підкреслив: засідання Ради відбудеться в рамках підтримки політичного діалогу з Москвою, "не буде повернення до business as usual (відносин, як звичайно. - В.К.), доки Росія не стане знову поважати міжнародне право". "Це не повернення до звичайної співпраці. Але нам потрібен діалог", - підкреслювали у штаб-квартирі альянсу.

Про це ж говорили й у Варшаві, яка є одним із найбільш послідовних союзників Києва. За словами міністра канцелярії польського президента Кшиштофа Щерського, проведення засідання Ради Росія-НАТО не означає повернення до відносин, які були до російської агресії проти України. "Йдеться про відновлення каналу спілкування, аби російська сторона отримала від НАТО чітку відповідь, що альянс турбуватиметься про безпеку свого найближчого оточення", - заявив К.Щерський.

Раду Росія-НАТО було створено 14 років тому, коли після терактів 11 вересня 2001 р. Кремль і Захід почали активну співпрацю у сфері безпеки. Раду створили як "механізм для консультацій, співробітництва та проведення спільних дій". За час роботи цього форуму було засновано понад 25 робочих груп і комітетів для розвитку співпраці у сфері боротьби з тероризмом, миротворчості, протиракетної оборони театру військових дій, управління використанням повітряного простору, цивільних надзвичайних ситуацій, військової реформи тощо.

Вперше роботу ради було призупинено в серпні 2008 р. внаслідок російсько-грузинської війни. Але вже в грудні міністри закордонних справ вирішили проводити неформальні переговори в Раді Росія-НАТО, а навесні 2009-го - відновили повноцінну співпрацю з РФ. Вдруге військове співробітництво між Росією і НАТО було призупинене у квітні 2014 р. через "українську кризу". У Брюсселі визнали недоречним сидіти за одним столом із країною-агресором.

"Ми вирішили призупинити всю цивільну й військову співпрацю між НАТО і Росією. Наш політичний діалог у рамках Ради Росія-НАТО може бути продовжений, якщо це знадобиться, на рівні послів або вищому, що дозволить нам обмінятися думками, передусім із приводу цієї кризи", - йшлося тоді в заяві міністрів закордонних справ країн - членів Північноатлантичного альянсу.

І ось тепер, з ініціативи НАТО, знову відновлюється політичний діалог для обговорення питань, які, за словами представників військово-політичної організації, "не тільки в інтересах альянсу та Росії, а й інших держав". Велику роль у цьому зіграв Берлін, з ініціативи якого й було відновлено роботу Ради Росія-НАТО.

Вітаючи рішення про проведення засідання РРН, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр сказав: "…правильно знову вести взаємний діалог. Є багато питань і тем, щодо яких навіть формальний діалог альянсу з Росією не тільки важливий, а й конче потрібний". Нагадаємо, що раніше цей політик, який представляє СДПН у коаліційному уряді Ангели Меркель, неодноразово закликав знову розширити "велику сімку" за рахунок Москви, стверджуючи, що "жоден із великих міжнародних конфліктів не може бути вирішений без участі Росії".

Оцінки колег Штайнмайєра з інших країн - членів НАТО більш скептичні. Наприклад, на думку глави литовського зовнішньополітичного відомства Лінаса Лінкявічюса, цю зустріч буде використано не для зближення позицій, а з пропагандистською метою. "Було б добре, щоб вона була конструктивною і щоб ішлося про реальні загрози, бо роль Росії всюди значна і насправді не скрізь вона позитивна", - вважає литовський міністр.

Цю думку поділяє і працівник Американської зовнішньополітичної ради Стівен Бланк. В інтерв'ю Радіо "Свобода" він сказав, що, хоч би які теми обговорювали на засіданні РРН, Кремль постарався використовувати зустріч у власних пропагандистських цілях. На думку експерта, відновлення роботи ради свідчить, що "переміг погляд тих, на чию думку, діалог з Росією необхідний; залишена наодинці з собою, вона може становити велику небезпеку".

Оцінюючи засідання РРН, у західній пресі назвали його "дипломатичною перемогою Росії". В Москві ж рішення альянсу про відновлення політичних контактів у рамках Ради Росія-НАТО коментували з неприхованою зловтіхою.

Хоча глава президії Ради з зовнішньої та оборонної політики Росії Федір Лук'янов і каже, що "цінність РРН як політичного органу тяжіє до нуля", та російському керівництву це засідання Ради Росія-НАТО потрібне, аби продемонструвати своїм громадянам, що немає ніякої ізоляції Росії, що без Москви неможливо вирішити жодну проблему, що РФ залишається впливовим геополітичним гравцем. Отримавши ж політичні дивіденди, Кремль, використовуючи дипломатичні можливості у рамках РРН, продовжуватиме чинити перешкоди Заходу у вирішенні багатьох питань.

Тому, хоча постпред РФ при НАТО Олександр Грушко й заявляє, що Росія не відчуває дискомфорту через відсутність співпраці з альянсом, маючи двосторонні відносини з країнами-членами, - останні два роки російські дипломати постійно закликали Брюссель співпрацювати в боротьбі з "реальними" проблемами в таких сферах як протидія тероризмові, ситуація в Афганістані та запобігання регіональній нестабільності.

"Ми не закриті від будь-якої ініціативи з налагодження змістовного співробітництва, якщо ми керуємося спільними завданнями. У нас багато спільних цілей, бо ми однаковою мірою уразливі перед обличчям спільних загроз у сфері безпеки", - сказав О.Грушко в лютневому інтерв'ю The Wall Street Journal.

Своєю чергою, офіційний представник МЗС Марія Захарова заявляла, що призупинення роботи Ради Росія-НАТО заважає боротьбі з тероризмом. А після терактів у Брюсселі О.Грушко зазначив, що їм міг запобігти спільний антитерористичний проект Росії й НАТО з виявлення вибухівки у громадських місцях, заморожений альянсом.

І ось, критикуючи НАТО за його "політику придушення і стримування Росії", у російській столиці єхидствують: "…події показали, що така політика альянсу себе не виправдала і замість вирішення проблем призвела до їх загострення. Очевидно, усвідомивши це, колеги з НАТО, в буквальному сенсі, прибігли до російських представників". А говорячи про засідання Ради Росія-НАТО, Олександр Грушко стверджує, що цей захід сам по собі свідчить про провал проекту під назвою "ізоляція Росії".

На прес-конференції за підсумками засідання РРН Єнс Столтенберг підтвердив глибокі й постійні розбіжності між НАТО і Росією. Що ж, той факт, що на засіданні Ради Росія-НАТО наявних суперечностей усунуто не буде і що кожна сторона залишиться при своєму, був цілком прогнозований. При цьому якщо західні експерти наголошують на важливості самого факту відновлення діалогу між Кремлем і НАТО, то російські коментатори переважно звертають увагу на безрезультативність засідання РРН.

Але для Києва важливо, що, незважаючи на посилення позицій "реалістів", які ратують за "нормалізацію відносин із Москвою", на засіданні РРН країни - члени альянсу підтвердили свою підтримку нашій державі. Знову заявили, що не згодні з твердженнями Москви про "громадянську війну" в Україні. Визнали, що "Росія продовжує дестабілізувати ситуацію на Сході, підтримуючи сепаратистів зброєю, фінансуванням та обладнанням". Відзначили, що на Росії лежить особлива відповідальність за виконання її зобов'язань у рамках Мінських угод.

Нарешті, хоча члени альянсу на засіданні РРН у Брюсселі й говорили, що підтримка політичного діалогу з Москвою необхідна, - вони знову наголосили, що це не означає готовність НАТО у своїх відносинах із РФ вести політику business as usual. Це, за словами Йєнса Столтенберга, стане можливим тільки тоді, коли Росія поважатиме міжнародне право.