Візовий трафарет Канади

Канадській владі знову нагадали про давню проблему - візи для українців. І тепер, після того, як на початку червня в секретаріаті канадського парламенту було зареєстровано приватну електронну петицію з проханням скасувати візи для короткострокових поїздок громадян України в Канаду, кабінет Джастіна Трюдо зобов'язаний упродовж 45 днів дати на неї відповідь. Для канадців пікантність ситуації полягає ще й у тому, що прем'єр-міністр має озвучити позицію вже на початку липня, коли перебуватиме з візитом у Києві.

Однак малоймовірно, що відповідь на електронну петицію буде позитивною. Оттава не сплутує дружнє ставлення до Києва і жорстку візову політику стосовно українських громадян. Але, як зазначив радник посольства України в Канаді Марко Шевченко, "електронна петиція - одна зі спроб зафіксувати проблему. Це сигнал канадському уряду, що проблема існує і над її вирішенням потрібно працювати".

Як випливає з офіційної відповіді працівника відділу зв'язків зі ЗМІ Міністерства імміграції, з питань біженців та громадянства Канади Ліндсей Вемп, у 2014 р. з 16 368 українських громадян, які зверталися по канадську візу, її отримував 71%, а в 2015 р. з 15 825 чол. - 69%. Інакше кажучи, за два останніх роки три з десяти українців отримували відмову.

За неофіційною інформацією, нинішнього року ситуація трохи поліпшилася: якщо в січні-березні 2015 р. відмову одержали двоє з п'яти громадян України (39%), то в першому кварталі 2016 р. - тільки один із п'яти (18%).

Міністерство імміграції, з питань біженців та громадянства Канади перелічує й причини, з яких нашим співвітчизникам відмовляли у візі. Зокрема, з міркувань безпеки; зв'язків з організованою злочинністю або кримінального минулого претендента на одержання візи; стану здоров'я заявника; фінансових причин; неправдивої інформації в анкеті; недотримання канадського закону про імміграцію та захист біженців тощо.

Однак є ще й суб'єктивний чинник. "Знаю багатьох людей, котрі подавали майже однакові анкети. Але коли одному видавали візу, то іншому працівники консульства відмовляли з різних причин", - сказав у коментарі DT.UA автор електронної петиції Нік Кравець.

Утім, перелічені вище причини впливають на рішення консулів у багатьох посольствах, у тому числі й членів Європейського Союзу. Але кількість відмов у канадській візі прямо зашкалює. Вона значно вища, ніж у представництвах країн - членів ЄС. Навіть рівень відмови посольств єесівських держав, які проводять стосовно України жорстку візову політику, останніми роками не перевищує 10%.

Наприклад, у 2014 р. 9,5% українців не отримали віз у посольстві Бельгії, а 2015 р. 7,2% - у посольстві Нідерландів. За даними громадської організації "Європа без бар'єрів", у середньому ж по Євросоюзу у 2014 р. тільки 2% наших співвітчизників, які подавала документи в консульські відділи, не отримали заповітної вклейки у свій закордонний паспорт, а в 2015 р. - 3,4%.

Зрівнятися з Оттавою можуть хіба що Вашингтон і Лондон.

Якщо у 2014 р. було відмовлено 12% українців, які подали документи на отримання візи Сполученого Королівства, то вже 2015-го їх кількість піднялася до 19%. Ще жорсткіше "візовий відбір" проводять Сполучені Штати: у 2014 р. були відхилені прохання 27,7% українців, а в 2015 р. - 34%. Утім, американці останнім часом лібералізували візові процедури для наших співвітчизників. Зокрема, подовжено термін дії неімміграційних віз із п'яти до десяти років.

Канада також трохи лібералізувала свою політику, збільшивши кількість виданих багаторазових віз терміном до десяти років. Але це прогрес лише на перший погляд. Проблема для українців - одержати ці візи: бували випадки, коли канадське консульство не видавало їх навіть родичам українських дипломатів.

"Канадська влада готова підписати з Києвом угоду про зону вільної торгівлі. Чому ж тоді не зробити ще один крок уперед і не почати переговори про скасування віз для короткострокових поїздок українських громадян? Візовий режим може бути спрощений, щоб дві країни отримали від цього користь", - переконаний Нік Кравець.

Однак візова політика Канади традиційно жорстка. Не тільки щодо України, а й щодо інших країн. Вона пояснюється страхом: канадці остерігаються, що в їхню країну ринуть іммігранти. Це примушує працівників консульств прискіпливіше розглядати документи на отримання візи, наміряючись відсіяти максимальну кількість претендентів. Страх перед неконтрольованим зростанням імміграції визначає позицію Оттави і щодо безвізового режиму.

Наприклад, сьогодні до Канади без віз можуть приїхати громадяни країн - членів ЄС. Але це правило не діє для жителів Румунії та Болгарії. Причина цього в тому, що, на думку канадської влади, багато румунів і болгар хочуть отримати статус біженця.

Розгляд таких прохань - процедура тривала. І той, хто подав документи на надання статусу біженця, може довго жити в Канаді, фактично, як економічний мігрант. Депортувати ж цих людей практично неможливо навіть після того, як канадська влада відмовляє їм у статусі біженця. Це, до речі, стало причиною скасування Оттавою у 2009 р. безвізового режиму з Мексикою.

Канадська візова політика стосовно румунів і болгар викликає в Брюсселя не просто протест. Вона створює серйозну проблему у відносинах Євросоюзу та Канади. Нинішньої весни Єврокомісія порушила питання можливості запровадження віз для короткострокових поїздок канадців, оскільки канадська влада не скасувала візових вимог для громадян Румунії та Болгарії. Після напружених переговорів це рішення відклали, а Оттава активізувала діалог про безвізовий режим із Софією та Бухарестом.

Днями румунський прем'єр-міністр Дачіан Чолош пригрозив, що його країна проголосує проти ратифікації угоди про створення зони вільної торгівлі між ЄС та Канадою, якщо Оттава не скасує візи для короткострокових поїздок румунів. На переконання Д.Чолоша, Румунія вже повністю відповідає висунутим Канадою вимогам щодо безвізового режиму, а зустріч із Дж.Трюдо переконала його в можливості скасування віз уже найближчими місяцями.

Страхи канадців перед неконтрольованою міграцією спрацьовують і щодо жителів України. У Канаді остерігаються, що після запровадження безвізового режиму українці втікатимуть від війни в Донбасі і стануть масово подавати документи на отримання статусу біженця. І хоча Київ каже Оттаві, що Євросоюз, який підготував угоду про безвізовий режим із Україною, не боїться напливу біженців, ці доводи для канадців непереконливі.

Судячи з усього, не є аргументом для канадської влади й дані, не так давно оприлюднені канадським телеканалом CBC. Відповідно до них, впродовж останнього десятиліття Україна не входить до десятки країн, громадяни яких найчастіше просять політичного притулку в Канаді.

Та й чимало канадців виступають проти безвізового режиму з будь-якою країною, часто не знаючи, що це, власне, таке. Як зазначає Нік Кравець, багато громадян його країни думають, що безвізовий режим - це просто "відчинені двері", і людина зможе приїхати коли хоче й поїхати куди завгодно. Але ж є й інші методи контролю.

Наприклад, по приїзді в Канаду потрібно пройти пункт контролю. Крім того, влада може прийняти рішення, щоб приїжджі заповнювали "електронну візу". Власне кажучи, для підвищення рівня контролю на кордоні Канада вже з березня 2016 р. запровадила "електронні візи" для громадян країн - членів ЄС.

"У Канади є правило, яке вона застосовує до всіх без винятку держав: якщо країна хоче безвізового режиму, то вона мусить відповідати певним критеріям, спільним для всіх. У Канаді оцінюють усіх під один трафарет. Немає такого, щоб до однієї якоїсь країни застосовувалися якісь окремі правила", - пояснює Нік Кравець. Наприклад, Оттава принципово відмовляється від надання безвізового режиму окремим категоріям громадян однієї країни.

Які ж канадські критерії безвізового режиму? За словами Марка Шевченка, "для України важливо, щоб Канада не тільки зафіксувала проблему, а й визначила критерії, яким наша країна має відповідати для скасування візового режиму в майбутньому".

Відомо, наприклад, що для Оттави одним із показників для надання безвізового режиму є невеликий відсоток відмов у видачі віз: він не повинен перевищувати 5% упродовж трьох років. Але для України, як було сказано раніше, цей показник значно вищий.

Відповідаючи на запитання DT.UA, Ліндсей Вемп підкреслює, що "рішення стосовно канадської візової політики базуються на цілісній оцінці, і відповідність вимогам для скасування віз не визначається на основі показників лише за одним критерієм". Критерії ж Канади охоплюють, зокрема, кількість клопотань про надання притулку, рівень безпеки, контроль над кордонами, дотримання в країні прав людини, двосторонні відносини тощо.

При цьому в Міністерстві імміграції, з питань біженців та громадянства Канади стверджують, що "Україна на даний час не відповідає критеріям для звільнення від віз". Але, як свідчить практика, візова політика змінюється тільки в результаті рішення політиків. Чи може вона змінитися ще при прем'єр-міністрі Джастіні Трюдо?

На перший погляд, ліберальний кабінет Дж.Трюдо здається традиційно проукраїнським. У складі уряду канадці українського походження мають два міністерських портфелі. Канадські інструктори навчають українських солдатів на Яворівському полігоні. Публічно Оттава все так само засуджує російську агресію й підтримує збереження санкцій проти Росії. А уряд виділяє кошти на підтримку демократичних інститутів у нашій країні.

Однак вишиванка Джастіна Трюдо не приховує того, що кабінет лібералів менш послідовний у своїй підтримці України, ніж уряд консерваторів. А позиція нинішнього міністра закордонних справ Канади Стефана Діона принципово відрізняється від позиції його попередника: нинішній глава канадського зовнішньополітичного відомства вже неодноразово заявляв про необхідність відновлення діалогу та співробітництва з Росією.

Аргументуючи свою точку зору, С.Діон каже, що відмова взаємодіяти з Росією через дипломатичні й політичні канали лише заважає Канаді підтримувати Україну. Для прикладу глава канадського МЗС називає Сирію, де небажання Оттави контактувати з Москвою значно знизило вплив Канади на перебіг мирних консультацій. На думку Діона, мінусом стало й посилення впливу Росії в арктичному регіоні.

Пояснюючи ці нюанси політики ліберального уряду, Нік Кравець каже, що "є багато канадських бізнесменів, котрі мають свої інтереси в Росії. Можу припустити, що неофіційно ці бізнесмени багато говорять з урядом. Точно так само, як із ним спілкується й українська діаспора".

Та хоча в Канаді проживає чимало етнічних українців, вплив діаспори на політику уряду не варто перебільшувати. Адже і члени кабінету українського походження - насамперед громадяни Канади. Жоден канадський міністр не буде міністром однієї етнічної групи. Будь-який член будь-якого кабінету думає насамперед про інтереси своєї держави й уряду.

Очевидно, що безвізовий режим нашій країні не буде наданий за одну ніч. Багато залежить від українських реформ у секторі безпеки та економіці, від того, наскільки в нашій країні дотримуватимуться прав людини. Поки що Київ у своїх переговорах з Оттавою наголошує на необхідності спрощення процедури отримання канадських віз українцями, зменшення необхідного переліку документів для отримання віз та збільшення кількості видачі багаторазових віз терміном дії до десяти років.

Однак уже сам факт появи електронної петиції, як і ініціатива відділення Ліберальної партії у провінції Саскачеван, що запропонувало проект резолюції про скасування візового режиму для України на з'їзді у Вінніпегу, свідчить про те, що для чималої кількості жителів Канади проблема короткострокових віз для українців стає важливою. І вони б хотіли, аби Оттава вирішувала це питання.

А до думки своїх виборців канадські політики дослухаються.