Війна Росії проти України: на чиєму боці Молдова?

12 квiтня, 2022, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Під час війни українцям важко розгледіти напівтони молдовської дружби

Впродовж останніх сорока семи днів Республіка Молдова дедалі частіше з’являється на шпальтах українських медіа.

Спочатку її згадували як державу, котра однією з перших почала приймати біженців з України. Хоча для більшості тих, хто намагався врятуватися від війни, Молдова була тільки транзитною державою на шляху до Європейського Союзу: в цій країні досі перебувають 90–100 тисяч громадян України.

Згодом Кишинів повідомив, що, з огляду на події в Україні, Республіка Молдова подасть заявку на членство в ЄС. У Києві це повідомлення сприйняли неоднозначно. Здається, молдовське керівництво вирішило скористатися шансом на прискорений розгляд заявки. Хоча при цьому, коментуючи війну Росії проти України, в Кишиневі наголошують на постійному нейтралітеті й зовсім не поспішають приєднуватися до європейських санкцій.

Зрештою, останніми днями дедалі частіше згадують про Придністров’я — контрольований Росією регіон Молдови, який може бути використаний для атаки на Україну з південно-західного напрямку або для провокацій. Зокрема, згідно з даними Генштабу України, російська армія може вдатися до провокацій у Придністровському регіоні Молдови, щоб звинуватити Україну «в агресії проти сусідньої держави».

Читайте також: У Молдові прокоментували інформацію про мобілізацію в Придністров'ї

Всі наведені факти ставлять питання руба: то як же оцінювати поведінку Молдови на міжнародній арені? Як поведінку держави-союзниці України, котра поділяє наші цілі та цінності? Як випадкового попутника, який дбає про власний інтерес? Чи як мовчазного спостерігача, готового знехтувати Україною з егоїстичних мотивів?

Схоже, істина лежить посередині.

Молдова бореться і підтримує як може

Напад Росії на Україну 24 лютого став шоком для більшості громадян Молдови.

По-перше, на території самої Молдови, в сепаратистському Придністровському регіоні розміщуються російські війська, які завжди підтримували проросійський режим у Тирасполі. На тлі розгорнутої Росією війни спочатку було не зовсім зрозуміло, чого очікувати від російського контингенту, чи буде посилення провокацій та диверсійної діяльності.

По-друге, розвиток подій в Одесі та Одеській області, що сусідять із республікою, примушував замислитися, чи не перекинеться полум’я війни й на саму Молдову і що буде, якщо Росія втілить свій задум про об’єднання територій окупованого Донбасу та Придністров’я у форматі проєкту «Новоросія», який обговорювався ще 2014 року.

Коли перший шок минув, а Україна довела свою готовність до боротьби та стійкість, у Кишиневі теж оговтались, і влада сусідньої держави почала робити кроки на посилення власної безпеки. Навчені досвідом України, депутати Молдови виступили з низкою законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження російського впливу в республіці.

Парламент Республіки Молдова у двох читаннях проголосував за законопроєкт про боротьбу з пропагандою і дезінформацією. Згідно з документом, розпалювання ворожнечі, виправдовування воєнної агресії, елементи гібридної агресії та інформація, що поширюється державою-агресором як через традиційні, так і через соціальні медіа, каратимуться штрафами. Російські новини, інформаційно-аналітичні та військові програми в Молдові будуть заборонені для трансляції.

Коли під час голосування за законопроєкт представники проросійських соціалістів і комуністів на знак протесту залишили зал, партія прем’єрки Маї Санду «Дія і Солідарність» (PAS) пішла ще далі і впровадила заборону на «георгіївську стрічку» та символіку поточної агресії — латинські символи Z та V. Використання такої символіки теж каратиметься штрафами.

А щодо санкцій, то, хоча Кишинів, побоюючись остаточно зіпсувати відносини з Москвою, не приєднався до європейських санкцій, у банківському та фінансовому секторах Молдова їх підтримуватиме й не дозволить обходити через молдовську банківську систему та здійснювати реекспорт.

Стриманість кроків Молдови пов’язана зі значною залежністю молдовської економіки від Росії. Саме це призвело до того, що навіть у історичному голосуванні за виключення Росії з ПАРЄ делегація Молдови не проголосувала одностайно й не виступила співавтором тексту. Хоча відповідна резолюція містить твердження про те, що Придністров’я є частиною Молдови, окупованою росіянами.

Втім, подекуди навіть серед керівництва Молдови вже можна почути думку, що стриманість і переляк перед Росією — надмірні. Як зауважив недавно міністр інфраструктури та регіонального розвитку Андрей Спину, його держава мала б повною мірою приєднатися до санкцій, навіть якби довелося трохи більше платити «Газпромові» за газ. Тригером такої заяви стала демонстрація доказів російських звірств у Бучі, Ірпені, інших містах України. На цьому тлі Кишинів навіть оголосив 4 квітня Днем жалоби за загиблими.

Змінюється на користь України і громадська думка. 61% громадян Молдови засуджують загарбницьку війну Росії (лише 26% згодні з російським наративом про «спецоперацію»), а Володимир Зеленський упевнено став найпопулярнішим закордонним главою держави (раніше першість тримав Путін).

Молдова інтегрується в ЄС

Вторгнення Росії в Україну прискорило і євроінтеграційні плани Молдови. Прихильність ЄС до українських амбіцій у Кишиневі сприйняли як вікно можливостей і теж подали заявку на членство у Євросоюзі. Молдова подала свою заявку 3 березня (нагадаємо: Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України до ЄС 28 лютого). А вже 11 квітня ЄС надав Молдові опитувальник, заповнення якого є першим кроком до статусу кандидата на членство в ЄС.

Інтеграція в ЄС має і свої практичні виміри. Війна Росії проти України стала поштовхом до приєднання Молдови, поряд з Україною, до Європейської мережі системних операторів подачі електроенергії (ENTSO-E). Це не лише дозволить поглибити практичну галузеву інтеграцію в ЄС, а й послабить залежність Кишинева від монополії на ринку електроенергії підконтрольної «Інтер РАО ЄЕС» Кучурганської електростанції, розміщеної на території окупованого Придністров’я.

Подекуди в Києві лунають думки, що Молдова відверто скористалася українською трагедією та європейською емпатією до неї для просування власних інтересів. Ставиться під сумнів і моральність прагнення європейської інтеграції на тлі неготовності підтримувати європейські санкції.

Проте в кожному разі, зважуючи, що вигідніше Україні: Молдова у статусі кандидата в ЄС чи моральна сатисфакція, якби Кишинів такого статусу не отримав, — перша опція видається кращою. Що вища ймовірність долучення Молдови до Євросоюзу, то вищі шанси на те, що сусідка України після остаточного визначення вектора свого руху не завдасть удару в спину своїм черговим проросійським розворотом, закріпиться у статусі союзника і друга, а не суперника й ворога.

Майя Санду/Facebook

Про ворогів забувати не слід

Лишаючи моральність окремих кроків і заяв молдовських керівників на розсуд історії, ворогів слід шукати не так серед них, як серед політиків, котрі відверто підтримують росіян і бажають Україні поразки. А такі в Молдові є.

Крім соціалістів та комуністів, які борються за нейтралітет Молдови і, відтак, непрямим чином підтримують Росію, є ще й низка маргінальних організацій, на кшталт партії «Патріоти Молдови» чи партії «Наші», члени яких відверто підтримали агресію, просувають російські наративи про вину України й Заходу, повторюють російські байки про «переворот в Україні» у 2014 році та закликають визнати «ДНР» та «ЛНР». П’яту колону росіян у Молдові треба знати поіменно, закликати владу Молдови притягнути їх до відповідальності та потурбуватися про те, аби санкції не оминули їх увагою.

Відверто ворожим є й Придністров’я. По-перше, розміщені там російські війська підпорядковані Західному військовому округу РФ, який задіяний у війні Росії проти України. А отже, якщо надійде команда, то вони можуть стати учасниками російської навали.

По-друге, російські війська на території Придністровського регіону регулярно проводили спільні навчання з т.зв. придністровською армією. Останні такі навчання відбулися за кілька днів до російського вторгнення в Україну 24 лютого.

По-третє, навіть якщо згадані військові не будуть задіяні безпосередньо, то не можна виключати диверсій і провокацій різного штибу.

Зрештою, є ще й ризик, що росіяни можуть спробувати скористатися регіоном для формування там додаткового плацдарму для атак на Україну. Президентка Молдови Мая Санду сказала, що в органах влади немає інформації про підготовку аеропорту Тирасполя до прийому російських літаків, але виключати такий ризик теж не можна. Тішить те, що в Україні цей виклик врахували і вже оголосили про готовність збивати російські літаки, які намагатимуться добратися у Придністров’я через повітряний простір Молдови.

Підсумовуючи, у відповідь на запитання, друг чи ворог Україні Молдова, можна сказати: хоч ворогів там і вистачає, офіційний Кишинів хотів би бути другом. Правда, керівництво Молдови не до кінця усвідомлює, що в умовах війни, коли світ став чорно-білим, із Києва важко розгледіти напівтони молдовської дружби, а от слабкість позицій з окремих питань трактується як малодушність. Відтак дедалі більше про Молдову думають — «И не друг, и не враг, а так...».

Related video

Більше статей Сергія Герасимчука читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК