Вибоїстий шлях до Білого дому

13 червня, 2020, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чому дії Трампа нагадують про "йолку Януковича"

Вибоїстий шлях до Білого дому
© Wikipedia/Rob Young

Містер Турбулентність перебуває у своїй стихії. Втім, хаос, породжений його діями та зовнішніми чинниками, ще більше розколює суспільство і, схоже, віддаляє його від жаданої другої каденції. Щойно почала вщухати коронавірусна епопея, як розгорнулася драма, що сколихнула країну до підвалин, та так, що її лихоманить досі. Виявилося, принципи справедливості, правосуддя та рівності мають діаметрально протилежне прочитання табором Трампа і рештою громадян.

Убитий поліцейським Дереком Шовіном (прізвище якого викликає недвозначну асоціацію) афроамериканець Джордж Флойд миттєво став іконою боротьби за справедливість. Виступаючи на панахиді, преподобний Шарптон продекламував: "Бог узяв відкинутий камінь і зробив його наріжним каменем руху, який змінить весь широкий світ". Наче мученик може зробити те, чого не зробив герой боротьби за громадянські права Мартін Лютер Кінг. Утім, невинна жертва вже впливає на Америку.

Відкинувши слоган натовпу "припинити фінансування поліції", демократи запропонували законопроєкт "Про правоохоронну справедливість", покликаний стримувати застосування поліцією надмірної сили, а також спростити процедуру притягнення поліцейських до відповідальності. Навряд чи ця законодавча ініціатива пройде далі контрольованої демократами Палати представників. Тим більше що республіканці не забарилися з альтернативним баченням, а Дональд Трамп видає ідеї опонентів за загрозу "законові та порядку".

Натовп, що трощить магазини і банки, підпалює автівки, не затьмарить актуальності дискусії про обіцяну Конституцією рівність і справедливість. Бридка стихія є такою ж частиною проблеми, як і необґрунтоване й непокаране насильство проти небілих та їхня соціально-економічна безвихідь.

Зовсім інша історія - розгін сльозогінним газом протестувальників і журналістів неподалік Білого дому, аби президент міг зфотографуватися з Біблією в руках біля Сент-Джонської церкви. Як тут не згадати "йолку Януковича"! Звинувачення проти 75-річного протестувальника, що впав від грубого поштовху поліцейського, як нібито провокатора руху "Антифа". Погрози залучити, всупереч Конституції, військових до приборкання протестів, аби "переважати кількістю та домінувати на полі бою".

Войовнича риторика і дії президента викликали різку критику з боку його колишнього міністра оборони Джеймса Меттіса, який звинуватив Трампа у знущанні над Конституцією. З такою оцінкою погодилися й колишній глава адміністрації Трампа генерал Джон Келлі та низка інших колишніх високих військових чинів. Дедалі більше республіканських конгресменів висловлюють невдоволенням своїм лідером. Утім, поки що переважно у приватних розмовах. Але є й публічні заяви. Зокрема колишнього президента Джорджа Буша-молодшого - про те, що він не підтримуватиме Трампа на виборах, а також колишнього держсекретаря Коліна Пауелла, який, за його словами, взагалі планує голосувати за Джозефа Байдена. Згідно з опитуванням Wall Street Journal/NBC News, 66% республіканців, 78% незалежних і 80% демократів вважають, що нинішня ситуація у зв'язку з масовими протестами на расовому ґрунті вийшла з-під контролю. 45% білих і 75% афроамериканських зареєстрованих виборців вважають, що в часи президентства Трампа расові взаємини погіршилися (опитування Університету Монмут), а 42% виборців вважатимуть расове питання надзвичайно важливим під час голосування на президентських виборах (опитування CNN/SSRS). Та, хоч як парадоксально, попри ознаки невдоволення політичним курсом і манерою поведінки, всередині республіканської партії Трамп продовжує користуватися надзвичайно високою підтримкою - 85% (дані Gallup). Правда, зараз вона найнижча від початку його президентства.

Хоча праймеріз ще мають відбутися в кількох штатах і територіях, 6 червня Джозеф Байден уже здобув необхідну кількість делегатів (1991) для номінування кандидатом від демократичної партії. Загальнонаціональні та внутрішні виміри громадської думки лякають Трампа відставанням від конкурента. За усередненими даними RCP, Байден випереджає чинного президента на 8,1%. Трамп втрачає донедавна міцні позиції не лише у штатах, вирваних на попередніх виборах у демократів (Огайо та Айова), а й у традиційно республіканських (Аризона та Джорджія). Опосередковано про ґрунтовність надій демократів може свідчити перерозподіл штабом опонента ресурсів до штатів, які досі вважалися "безпечними".

Карантин завадив шоуподібній і масштабній виборчій кампанії. Електоральні битви наразі відбуваються у традиційних і електронних медіа. У травні Байден більш ніж подвоїв витрати на рекламу в соціальних мережах, але він лише наздоганяє за цим показником Трампа, який активно вкладався з початку минулого року. Витрати кандидатів на соціальні мережі та електронні медіа значно зросли, порівняно з попередніми виборами (за прогнозами Advertising Analytics та Cross Screen Media, вони мають сягнути 1,8 млрд). Однак залишається інтригою, чи можна повторити те, що Трамп зробив із допомогою грошей та хитромудрих алгоритмів Cambridge Analytica у 2016 році, адже Майклу Блумбергу з його майже необмеженими фінансовими ресурсами і гуру від "великих даних" це не вдалось.

Утім, незалежно від засобів комунікації, до виборців треба йти з позитивними меседжами, і ось тут проблема, з якою намагаються впоратися республіканські стратеги. Потрібне щось на кшталт "Велике Американське повернення почалось…", оскільки більшість економічних здобутків чинного президента нівелювала пандемія. І хоча прийнята Конгресом широкомасштабна програма стимулювання економіки почала розганяти маховик та давати перші результати, повною мірою її плодами скористається вже прийдешній уряд. Так, за прогнозами Федерального резерву, цьогоріч національна економіка "всохне" на 6,5%, перш ніж знову почне зростати на 5% у 2021 році. Після рекордного за півстоліття падіння рівня безробіття до 3,5% восени торік, цей показник злетів до не менш рекордних із часів Великої депресії 14,7% у квітні. На кінець цього року показник знизиться до 9,3%, а наступного - до 5,5%. Показове рекордне весняне зростання безробіття у расовому розрізі: найбільшого удару зазнали американці латиноамериканського та афроамериканського походження (18,9 і 16,7%) - традиційний електорат демократів, і трохи меншою мірою азіати та білі (14,5 і 14,2%).

При цьому економічні негаразди, можна сказати, помилували найзаможнішу меншість. За даними Інституту дослідження політики, за перші чотири кризових місяці вісім найбагатших людей додали до своїх статків понад 1 млрд доларів кожен, решта - десятки мільйонів. Загалом, за останні тридцять років статки мільярдерів зросли на 1130%, що в понад 200 разів більше за зростання медіанного доходу (5,37%). Саме незадоволення уповільненням темпів покращення добробуту пересічних американців, а також величезний розрив між ними та найзаможнішими були причинами невдоволення істеблішментом, чим спритно скористався Дональд Трамп чотири роки тому.

Мало чим може похвалитися Трамп і на зовнішньополітичній ниві. На східному фронті - без змін. Розпочатій два роки тому тарифній війні з Китаєм розміром майже пів трильйона доларів не видно кінця-краю. Попри збитки від торгового протистояння зі США та уповільнену пандемією глобальну економіку, а також репутаційні втрати від манери приборкання коронавірусу, Пекін почувається й діє впевненіше у придушенні гонконгзьких свобод та вторгненні у тайванські простори. Реакція глави держави як на легітимні вимоги справедливості, так і на безлад на вулицях великих міст позбавляє американську дипломатію моральних аргументів. Північнокорейський диктатор розвіяв рожеві мрії торішнього ханойського саміту гаром своїх ракет, залишаючись непохитним у бажанні володіти ракетно-ядерними "іграшками". Ескалація ситуації та вбивство генерала Касема Сулеймані не прибрали іранських загроз Сполученим Штатам і їхнім союзникам у регіоні.

Ще не зник гіркий присмак рішення Білого дому запровадити коронавірусний карантин щодо авіаційного сполучення з європейськими союзниками без їх попереднього інформування, як стало відомо про плани скорочення військової присутності в Німеччині. Це може опосередковано позначитися й на Україні, адже послабить потенціал Ангели Меркель утримувати тиск на Владіміра Путіна. Натомість останньому випадає нагода посилити розбрат між північноатлантичними союзниками більший, ніж їхня незгода з ідеєю Трампа долучити кремлівського старця до наступного саміту "Великої сімки". Нікуди не поділося незадоволення європейців виходом Трампа з Паризької кліматичної та іранської ядерної угод.

Америка Трампа роз'єднана й невпевнена в собі, але своїм неортодоксальним президентством він лише роз'ятрив нинішні глибокі суперечності аж до історичної пам'яті - символів конфедератів і героїв громадянської війни. Попри дані опитувань та реакцію соціальних мереж, він усе ще має шанс, адже володіє даром торкнутися потайних струн душі тих, хто вірить у пропоновану ним утопію величі.

Більше матеріалів Олександра Хари читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК