Вибори в Греції: залякавши виборців, влада лише виграла час

Правляча партія в Греції перетворила минулої неділі муніципальні вибори на плебісцит з питання довіри непопулярному економічному курсу соціал-демократичного уряду Георгіоса Папандреу. Виходить, що греки фактично дали добро на подальше урізання витрат держбюджету, зростання податків і скорочення соціальних програм та пенсій. Хоча до виборів понад 60% виборців не схвалювали курсу уряду країни. Загроза дефолту за зовнішніми боргами (тобто неспроможність країни платити за фінансовими зобов’язаннями), яка виникла в травні, змусила Афіни різко затягти паски і влізти в борги. А це спричинило масові соціальні заворушення з людськими жертвами, зростання радикальних настроїв, падіння довіри до влади. Зрештою весняна криза завершилася безпрецедентною угодою між Євросоюзом і Міжнародним валютним фондом про субсидування Афін на 110 млрд. євро в найближчі три роки. Завдяки чому уряд, що прийшов до влади трохи більше року тому, виграв час і запустив антикризову програму. Під час виборів влада скористалася цією перевагою повною мірою, а трансформувавши результати голосування у вотум довіри, готується піднести грекам нові непопулярні заходи на шляху «порятунку та реформування країни».

Напередодні виборів греків лякали, з одного боку, терористи-анархісти, з іншого — сама влада і опозиція. Радикали намагалися дестабілізувати ситуацію, розіславши дюжину листів з вибухівкою на адресу політиків країни, у дипломатичні представництва і навіть главам держав ЄС, причетним до складного рішення про порятунок Греції. Тим самим вони підігравали на виборах опонентам нинішньої влади — правим із партії «Нова демократія». Вона поступалася есдекам у рейтингах, тому під час кампанії зробила ставку на вимогу скасувати меморандум, підписаний з ЄС і МВФ, переконуючи співгромадян, що Греції не потрібна допомога ззовні. Тепер країні в 2014 і 2015 роках замість 40—50 млрд. євро доведеться виплачувати кредиторам по 70 млрд. євро на рік, а новий кредит у 110 млрд. євро фактично весь піде саме на обслуговування вже наявних боргів. Опозиція тиснула на те, що тепер уряд робитиме лише те, чого вимагають кредитори, а становище громадян погіршуватиметься. Можливо, ця стратегія була б хорошою для перемоги на муніципальних виборах, але демократи програли їх уже давно. Саме їхнє правління в минулі роки призвело до сумних результатів для грецької економіки. Борг країни на кінець 2009 року перевищив 300 млрд. євро (125% ВВП країни). Того ж таки 2009 року країна позичила близько 80 млрд. євро, або 30% ВВП, а дефіцит бюджету торік становив 13,6%. (Найближчими днями він може бути уточнений і переглянутий Євростатом до 15,5%.)

Уряд есдеків уміло підніс ці дані, відстоюючи перед виборцями свою стратегію радикального скорочення дефіциту бюджету до 8,1% до кінця цього року (на чому наполягає МВФ) або навіть до 7,8%, (як записано в проекті бюджету на 2011 рік). А наступного року — до 7%. Але ці заходи спричинять зниження суспільного споживання та інвестицій у наступному році на 8 і 7% відповідно. Витрати бюджету уріжуть на 2 млрд. євро, податки піднімуть на понад 7 млрд. євро. Соціальні витрати та субсидування знизяться на 4—5%, а споживчі витрати держави — на 10%. Безробіття наступного року може підскочити до 14%. Водночас міністерство фінансів країни очікує скорочення темпів падіння ВВП до 2,6% з нинішніх 4%. Але ці страхи, на думку грецького прем’єра, ніщо порівняно із загрозою дефолту країни і нових соціальних потрясінь. Для більшого страху перед виборами Георгіос Папандреу пообіцяв: якщо греки не підтримають цих заходів, голосуючи за соціал-демократів із ПАСОК на муніципальних виборах, то він оголосить дострокові парламентські вибори в грудні. А цей крок, безумовно, був би виходом зі становища, що склалося, значно складнішим і, цілком імовірно, підірвав би довіру до Афін з боку кредиторів і партнерів по ЄС.

Заляканий електорат вчинив неочікувано. Сьомого листопада приблизно 40% громадян, які мають право голосу, проігнорували вибори. Хоча серед тих, хто утримався, була значна кількість прихильників есдеків, вони не додали голосів опонентам. Всегрецький соціалістичний рух ПАСОК із 34% отримав більшість під час першого раунду, лідируючи в трьох із п’яти найбільших муніципалітетів, а також розраховуючи, що її кандидати обіймуть вісім з 13 посад периферіархів — регіональних керівників, яких за новим законом від 2009 року цього разу вперше обирали прямим голосуванням. Інші можуть відійти опозиції. Водночас непоганий результат — близько 11% голосів по країні — отримали комуністи, які позиціонували себе як третя сила і давали зрозуміти своїм виборцям, що дві найбільші партії — ПАСОК і «Нова демократія» — виходять із своїх інтересів і домовляться не подумавши про народ. Десятого листопада громадяни Греції, які не проголосували сьомого листопада, знову мали можливість визначитися зі своїм вибором. Водночас другий тур в округах, де не буде виявлено очевидного переможця, відбудеться 14 листопада. А на 15 листопада ліва опозиція вже запланувала мітинги, на яких збирається ще раз покритикувати уряд за угоду з МВФ. В умовах, що склалися, грецька консервативна опозиція з «Нової демократії», отримавши 32% голосів, може приєднатися до цих виступів.

Утім, незалежно від остаточних результатів голосування, влада вже розцінила вибори як вотум довіри громадян, і від ідеї проводити дострокові парламентські вибори відмовилася. Але, можливо, спробує використати плебісцит у переговорах із кредиторами. Так, парламент у листопаді повинен розглядати бюджет на майбутній рік. Очевидно, що його обговорення та ухвалення під тиском МВФ і Євросоюзу можуть викликати нову хвилю соціальних виступів по всій країні. У недалекій перспективі вже переможці нинішніх муніципальних виборів можуть опинитися під перехресним вогнем. До того ж до виступів на вулиці, що ініціюються опозицією, в Афінах наступного тижня висадиться десант представників МВФ, ЄС і Європейського центробанку. Мета місії — з’ясувати, наскільки успішно влада Греції справляється з виконанням узятих на себе в рамках програми кредитування завдань і зобов’язань. Якщо судити з останніх публікацій у світовій пресі, Афіни вже почали готувати громадську думку до того, що, мабуть, не зможуть вийти на погоджені з МВФ параметри дефіциту бюджету. Можливо, у кращому випадку доможуться його перегляду на рівнях 9,3—9,1%, про що оголосять у підсумковому варіанті проекту бюджету на майбутній рік 18 листопада. (Якщо ж Євростат усе-таки перегляне дефіцит бюджету минулого року до 15,5%, то під кінець року Афіни можуть обіцяти лише скорочення до 9,5%.) Є дані, що по інших вимогах МВФ — збільшенню збору податків і надходжень бюджет — Греція поки що теж не справляється. Все це означатиме, що нових траншів країні не дадуть, посилиться тиск на Афіни з вимогами подальших, іще жорсткіших, заходів щодо скорочення витрат, урізання зарплат і соціальних виплат, збільшення податків тощо з боку кредиторів. Не впоравшись і з цими завданнями, влада Греції може знову опинитися перед загрозою дефолту, і тоді фактор перемоги соціал-демократів на місцевих виборах не матиме принципового значення.