В епіцентрі імпічменту

Показання свідків у справі імпічменту президента цього тижня стали потужним ударом по стратегії захисту республіканців.

Незаперечною зіркою став посол США в ЄС Гордон Сондланд, чиї висловлювання розібрали на цитати. Склалася доволі похмура картинка упереджених уявлень, егоїстичних мотивів та суперечливих, коли не протиправних, дій Трампа. Втім, монолітна єдність республіканців, якщо не реальна, то вдавана, а також утома громадськості від самого процесу не обіцяють демократам швидких результатів. До того ж "віслюки" ще далекі від вирішення проблеми лідерства у своїх лавах.

Президент і його партійні побратими вимагають припинення "полювання на відьом" на підставі процитованих Сондландом під присягою слів Трампа з телефонної розмови 9 вересня: "Від України не хочу нічого. Ніякого quid pro quo. Скажіть президенту Зеленському зробити правильну річ". Вони гармонійно вписуються в лінію оборони, що до липневої розмови президентів українська сторона не знала про призупинення допомоги, отже не було шантажу, а її відновлення не привело до жаданої Трампом заяви Зеленського, яка б ударила по головному конкуренту - Джозефу Байдену.

Єдиною вадою цих аргументів до середи було те, що Трамп так висловився у несприятливому для нього контексті, коли вже лютувала буря, спричинена призупиненням допомоги Україні, зокрема демократи вимагали оприлюднення заяви інформатора і розпочали розслідування всіх обставин. До того ж пов'язування відновлення надання допомоги з оголошенням Зеленським розслідування щодо Байденів та "втручання" України у вибори 2016 року було чистим припущенням, побудованим на опосередкованих фактах, що визнав і сам Сондланд. Але свідчення заступниці міністра оборони Лори Купер відразу після посла в ЄС доводять, що українська сторона знала про проблеми з допомогою 25 липня, коли відбулася "перфектна" розмова президентів. Тож демократи отримали обґрунтування своїх тверджень про використання допомоги як засобу шантажу.

Понад те, посол Сондланд недвозначно заявив, що вимога "послуги за послугу" в питанні організації телефонної розмови президентів і візиту Володимира Зеленського базується на фактах. Власне, президент під час розмов дав зрозуміти, якого результату він очікує. Хоча загальна канва його міркувань схожа на епізод фільму "Хрещений батько", коли під час суду один із ватажків мафії сказав, що дон Корлеоне ніколи не озвучував прямих доручень, даючи іншим зрозуміти, чого він чекає від них. Не погоджуючись із формулюванням тимчасового повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора щодо існування "альтернативного дипломатичного каналу", Сондланд завдав ще одного удару по своєму босові Трампу. Сондланд дав ствердну відповідь на запитання, чи були обізнані про ув'язування пропонованого саміту з "розслідуваннями" інші високопосадовці, включно з в.о. глави адміністрації та держсекретарем. Тож "усі були в курсі", і Сондланд виключив навіть найменшу можливість самодіяльності. Ще більше тиску можна очікувати на Майка Помпео, який не лише виявився нездатним захистити кар'єрного дипломата з бездоганною репутацією - Марі Йованович, а й схвалював як слизькі цілі, так і сумнівні методи.

Слова Трампа "поговори з Руді" Сондланд сприйняв як доручення президента, хоча тепер жалкує з цього приводу, беручи до уваги негативну роль особистого адвоката президента, а також оточення Рудольфа Джуліані. До речі, адвокат Льва Парнаса недавно повідомив, що його клієнт допомагав конгресменові Девіну Ньюнесу з організацією зустрічей під час його європейської місії у пошуку витоків розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо російського втручання в президентські вибори. Отже, "друзі Джуліані" завдали клопоту й ключовому гравцю республіканців у комісії з імпічменту.

Схоже, Руді не лише утвердив Трампа в негативному сприйнятті України. Попри запевнення в участі високого представника його адміністрації в інавгурації Володимира Зеленського, американський президент змінив свою думку після заяв Джуліані про начебто вороже до Трампа оточення новообраного українського президента. За свідченнями радниці віце-президента, Майк Пенс готувався відвідати Київ, але отримав доручення скасувати візит під приводом інших заходів, хоча його робочий графік на плановані дати не був заповнений. Зустріч Зеленський - Пенс таки відбулась, у Варшаві 1 вересня, але задля її організації було докладено істотних зусиль, передусім спрямованих на подолання спротиву президента. І це при тому що, використовуючи "непарламентську лексику", Сондланд запевняв Трампа: Зеленський "любить його… та готовий зробити все необхідне". Хоча, чому дивуватись: за його ж словами, Трампу байдужа Україна і його цікавлять лише "великі справи", вигідні для його президентства. Як-от розслідування щодо Байденів.

Посол Сондланд стверджує, що переконував українців узяти на себе публічні зобов'язання щодо розслідувань, маючи на увазі боротьбу з корупцією як такою. На відміну від його колег, які "загуглили" назву скандальної компанії й дізналися про прямий зв'язок між "розслідуванням" та компроматом на Джозефа Байдена, Сондланд перебував у святому невіданні, аж поки не вибухнув скандал. До речі, питання "тотальної корупції" є одним із технічних аргументів республіканців. Вони пояснюють, що й так скептичний стосовно міжнародної допомоги Трамп не хотів допомагати "корумпованій" державі, тож призупинив допомогу, а щойно зрозумів, що з Зеленським можна мати справу, - відновив її. Але ж у такому разі чому він, взагалі, прийняв рішення надати "Джавеліни" попередній владі, яку американські посадовці критикували за брак прогресу в боротьбі з корупцією? Чому він призупинив допомогу, попри позитивні відгуки його однопартійців та професіоналів зі сфери національної безпеки про нову команду? Вже не кажучи про вибірковий підхід щодо "Бурісми" -чи це єдина компанія, - що викликає питання? Хоча посол Сондланд намагався вивідати формальні причини призупинення допомоги, йому це так і не вдалося.

Відповідаючи на навідні запитання конгресмена-демократа, Сондланд погодився, що лише Росія виграє від призупинення військової допомоги Україні та блокування саміту глав держав. Це важливий контраргумент демократів проти цілком справедливого твердження, що саме Дональд Трамп надав Києву летальну зброю, тоді як Барак Обама обмежився простирадлами та подушками. Втім, справедливий цей аргумент, радше, в іншому ракурсі: так, це відбулося за каденції Трампа, але передусім завдяки двопартійній підтримці в Конгресі та активним діям таких колишніх посадовців як міністр оборони Джеймс Меттіс і радник з питань національної безпеки Герберт Макмастер.

Колишня співробітниця РНБ Фіона Хілл була роздратована роллю, що її грав Гордон Сондланд у формуванні політики на українському напрямі. За її словами, він виконував доручення із внутрішньополітичним змістом і саме тому не відбувалась належна координація між ним та РНБ, адже керівництво останньої опікувалось національною безпекою та зовнішньою політикою.

Доктор Хілл також нанесла удар по одному з технічних аргументів республіканців, що начебто Україна, а не Росія втручалась в американські вибори. Вона закликала не використовувати створений та розповсюджений російськими спецслужбами наратив, аби не "пропагувати неправду, спрямовану на просування російських інтересів".

Не обійшлися слухання й без курйозів із присмаком смутку. Виявилося, що, перебуваючи з візитом у Вашингтоні, на той час секретар РНБО О.Данилюк, щонайменше, тричі пропонував співробітникові РНБ США, підполковнику Александру Віндману очолити міністерство оборони України. Цілком очікувано, поставлений у надзвичайно незручне становище, американський посадовець відмовився від пропозиції. Як виходець з України, пан Віндман став об'єктом цькування в республіканських медіа, що піддають сумніву його лояльність Сполученим Штатам. Один із гостів Fox News навіть припустив, що підполковник є шпигуном. Адвокат пана Віндмана вже звернувся до телеканалу з вимогою публічно спростувати відверту брехню та перепросити його клієнта.

Сукупність наявних свідчень підказує, що світ сходиться клином на постаті Рудольфа Джуліані. Він скидається на головну причину так званого "українського скандалу". Його бажання допомогти своєму босові неортодоксальними методами спричинило чи то створення альтернативного дипломатичного каналу, чи то спотворення наявного, підштовхнуло до використання брудних методів та сумнівної інформації.

Цікаво, що, за свідченнями Курта Волкера, Рудольф Джуліані і сам дійшов висновку про ненадійність інформації Юрія Луценка. Втім, напевно, йому не під силу відмовитися від спокуси користуватися послугами "корисних ідіотів". Симптоматичним стало поширення мережею, синхронно з даванням свідчень паном Сондландом, матеріалу "Інтерфакс-Україна" під промовистим заголовком: "Нардепи вимагають від Зеленського і Трампа розслідувати факти українсько-американської корупції на 7,4 млрд дол.". Зрозуміло, що ключовим елементом прес-конференції позафракційного Андрія Деркача та "слуги народу" Олександра Дубінського є, власне, очікуване Трампом розслідування "корупції", читай - Байденів.

Тим часом сам Джо Байден вирішив скористатися увагою до своєї персони під час дебатів кандидатів від демократичної партії в Атланті, зазначивши, що його дуже не хотіли б бачити номінантом від партії ані Владімір Путін, ані Дональд Трамп, який навіть вдався до призупинення допомоги Україні, тоді коли "невинних людей на Донбасі вбивають російські солдати". Втім, скандал трохи підірвав доволі високі стартові позиції колишнього віце-президента, змусивши його відчути дихання кандидатів на своїй потилиці. Найбільше засмутили результати опитування демократичного кокусу Айови, де Байден випереджає сенаторку Воррен лише на 0,3%.

Тим часом проведені прихильною до Трампа групою "Америка передусім" дослідження у фокус-групах 9 міст штатів, які час від часу змінюють свої політичні уподобання, засвідчили: навіть найбільш критично налаштовані до Трампа громадяни скептично ставляться до імпічменту. Зазвичай, критикуючи його особисті риси чи манери, вони задоволені кількома ініціативами президентами, як-от захистом південного кордону чи торгівельною війною з Китаєм. За даними Gallup, схвалення діяльності президента за місяць зросло на 4% і становить 43%, а неприйняття його політики знизилося з 57% до 54%. Усереднений показник RCP також засвідчив невеличке зниження підтримки імпічменту на майже 2% - до 49%, а кількість противників усунення президента збільшилась на 2,3% і становить 42,3%.

Схоже, американці втомилися від політичного дійства. Однак показання цього тижня, зокрема Гордона Сондланда, мають потенціал знову спрямувати громадську думку в несприятливий для Трампа бік. 10 грудня очікується рішення суду, що може зобов'язати кількох чинних і колишніх посадовців адміністрації предстати перед конгресменами. Якщо демократи не вирішать, що в них вже є достатньо доказів аби сформувати пункти звинувачень і перейти до другого етапу, такі слухання посадовців можуть відбутись вже після різдвяних канікул, у новому політичному році. Тож новий сезон з участю "американського мера" чинного глави адміністрації Міка Малвені, держсекретаря Майка Помпео, колишнього радника з питань національної безпеки Джона Болтона, а можливо, навіть самого 45-го президента обіцяє бути гарячим та іскристим…