Україна—Румунія: судитися чи рядитися?

Румунія, у рамках справи про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон у Чорному морі, внесла на розгляд Міжнародного суду ООН у Гаазі свій меморандум. Як повідомляє прес-служба МЗС України, водночас українській стороні було передано автентичний примірник документа. Цей крок Бухарест зробив відповідно до встановленого судом у жовтні 2004 року графіка внесення процесуальних документів, із якими мають ознайомитися члени Міжнародного суду. Досі позиції Києва та Бухареста щодо цього питання, їхня аргументація і контраргументація обговорювалися виключно на двосторонньому рівні.

У меморандумі румунська сторона надала суду юридичну аргументацію на користь своєї позиції, із детальним аналізом прецедентів у світовій практиці у сфері розмежування морських просторів. Після ознайомлення з румунським документом Київ підготує для суду свій меморандум. Він має бути представлений протягом дев’яти місяців. Крайній термін — до 19 травня 2006 року. Після цього сторони або відразу перейдуть до судової стадії справи, або, в разі потреби, ще раз підготують меморандуми для Міжнародного суду ООН.

Нагадаємо, що у вересні минулого року Румунія передала на розгляд Міжнародного суду ООН питання про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон між двома країнами в Чорному морі. Основним спірним питанням є юридичний статус острова Зміїний. Київ вважає його островом, придатним для життя і господарської діяльності, що передбачає його право на континентальний шельф і виняткову економічну зону. Бухарест називає Зміїний скелею. Отже, відповідно до конвенції ООН з морського права 1982 року, він не має права ні на континентальний шельф, ні на виняткову економічну зону.

Проте список розбіжностей у підходах Києва і Бухареста не обмежується юридичним статусом острова Зміїний. Українські та румунські дипломати не можуть дійти згоди і щодо таких питань, як визначення точки, що буде початковою для делімітації континентального шельфу і виняткових економічних зон двох країн, методології делімітації морських просторів...

Коментуючи подальший розвиток подій щодо делімітації морських просторів, експерти прогнозують, що незважаючи на те, що в Гаазі прийняли до розгляду справу про делімітацію континентального шельфу і виняткових економічних зон України та Румунії в Чорному морі, Київ і Бухарест усе-таки зуміють домовитися і вирішити спірні питання поза рамками судового процесу. Відомо, що позиція Києва полягала в тому, що Україна і Румунія ще не вичерпали всіх можливостей переговорного процесу з метою досягнення компромісу. З огляду на різні причини в останні півроку цю позицію почали розділяти й у Бухаресті.

Так, наприкінці березня під час зустрічі міністрів закордонних справ України і Румунії Бориса Тарасюка і Міхая-Разван Унгуряну було досягнуто домовленості про поновлення двосторонніх переговорів з урегулювання спірного питання. Перша зустріч експертів відбулася у квітні 2005 року: переговори проходили паралельно з судовим процесом. І, як особливо акцентують у прес-службі українського зовнішньополітичного відомства, без шкоди для останнього.

Оптимістично налаштований і Борис Тарасюк, який вважає, що після приходу до влади нових адміністрацій існує реальна альтернатива суду. «Нова політична ситуація, що виникла у відносинах України і Румунії, додає оптимізму щодо можливості врегулювання цієї проблеми на двосторонньому рівні. У нас є всі підстави вважати, що ми можемо уникнути судової процедури розгляду справи. Є політична воля двох держав, президентів, міністрів закордонних справ», — вважає глава українського зовнішньополітичного відомства. Що ж до переданого Бухарестом меморандуму, то, на думку Бориса Тарасюка, оскільки механізм звернення до Міжнародного суду ООН було задіяно у вересні 2004-го, то за інерцією відбувається процедура, визначена регламентом суду.