У якому статусі "повітря нюхатимемо"?

Цього тижня прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що українська сторона розраховує отримати статус спостерігача в Митному союзі з правом дорадчого голосу. На думку глави уряду, при такому форматі співпраці в Києва буде можливість брати участь у прийнятті рішень і на будь-якому етапі, якщо воно зачіпатиме інтереси української сторони, таке рішення коригувати.

Микола Азаров також повідомив, що сторони домовилися про "дуже важливий принцип": "Ми не претендуємо на якісь преференції, але давайте діяти так, щоб не було дискримінаційних заходів стосовно України".

У розпорядженні DT.UA опинився проект "Меморандуму про надання Україні статусу спостерігача при Євразійській економічній комісії".

У цьому документі на дві сторінки, який мало до чого зобов'язує обидві сторони, дивує те, що Україна планує підписувати меморандум із наднаціональним регулюючим органом Митного союзу, а не з рівноцінним суб'єктом міжнародного права. Скажімо, підготовлену Угоду про асоціацію з Європейським Союзом Україна має підписати не з Європейською комісією - вищим органом виконавчої влади ЄС, а з Євросоюзом як організацією.

Що ж стосується власне змісту меморандуму, то, відповідно до проекту, Україна як спостерігач при Євразійській економічній комісії матиме такі права. По-перше, "бути присутньою на всіх засіданнях Комісії (Ради Комісії та Колегії Комісії)". По-друге, "брати участь у прийнятті всіх рішень на засіданнях Комісії (Ради Комісії та Колегії Комісії) з правом дорадчого голосу при розгляді питань, які торкаються інтересів України". По-третє, "отримувати документи і рішення, які прийматиме Вища Євразійська економічна рада на рівні глав держав, Комісія та її органи". По-четверте, "поширювати через Комісію письмові заяви з питань, що входять до компетенції Комісії". По-п'яте, "вносити пропозиції для розгляду Комісією та її органами за згодою держав - членів Митного союзу і Єдиного економічного простору". "Україна як спостерігач при Комісії може бути запрошена на засідання Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав держав".

Для того, щоб реалізувати ці свої права, наша країна "засновує постійне представництво при Євразійській економічній комісії".

За взаємною згодою сторін, у меморандум "можуть вноситися зміни та доповнення, які оформляються окремими протоколами".

Дію меморандуму може бути припинена через 30 днів після того, як сторона, котра прийняла таке рішення, повідомить про це іншу сторону. При цьому припинення дії меморандуму "не впливає на здійснення будь-якого виду співробітництва, про яке було досягнуто домовленості у період його дії".

Поки що невідомо, коли буде (і чи буде взагалі) підписано цей документ. За інформацією джерела DT.UA, можливо, підписання відбудеться на найближчій зустрічі глав держав ЄврАзЕС. Нагадаємо, що Україна з 2002 р. уже є спостерігачем у Євразійському економічному співтоваристві, а Митний союз - це вищий рівень торгово-економічної інтеграції в рамках ЄврАзЕС.

Безумовно, Росія найбільше зацікавлена в повноцінному членстві України в Митному союзі, а не в статусі спостерігача чи асоційованого члена, про який як про можливий варіант співпраці DT.UA писало в попередньому номері. Зважаючи на все, варіант із асоційованим членством російська сторона вважає занадто складним і довгим шляхом залучення Києва у своє інтеграційне об'єднання: наразі такого формату співробітництва в рамках Митного союзу немає, і знадобиться досить тривалий час для його юридичного оформлення. Росія ж дуже поспішає: в листопаді Україна може підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Крім того, росіяни, очевидно, побоюються, що асоційоване членство цілком може надовго влаштовувати Україну, не перепиняючи їй шлях у Європейський Союз. Тим часом статус спостерігача юридично оформити значно простіше й швидше, і він може стати першим кроком на шляху до повноцінного членства.

Дмитро Медведєв прозоро натякнув на це. Кілька днів тому російський прем'єр заявив в інтерв'ю низці європейських ЗМІ, що статус спостерігача при Митному союзі не дозволить Україні впливати на прийняття рішень об'єднання. "Зазвичай статус спостерігача виникає з двох міркувань: або просто, що називається, "нюхати повітря" й розуміти, що відбувається, - в цьому немає нічого образливого, але тоді жодних переваг не буде, або друге - це перша стадія приєднання до якогось інтеграційного об'єднання", - сказав глава російського уряду. Якщо йдеться про другий варіант, зазначив Медведєв, "то тоді ми ще раз мусимо нашим українським друзям сказати, що доти, доки вони не приєднаються повністю, не за формою "три плюси один", на них не поширюватимуться всі можливості та привілеї Митного союзу, вони для нас будуть сторонньою країною".

Чи є економічні резони приєднання України до МС, без емоцій, сухою мовою цифр показав у своїй статті в DT.UA "Україна і Митний союз: проблеми інтеграції" академік НААН, директор Інституту стратегічних оцінок Павло Гайдуцький.