Туреччина розпочинає нову партію у грі за Західні Балкани

Наприкінці серпня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відвідав Боснію і Герцеговину, а також Чорногорію.

Візити були трохи незвичайні: кожен із них тривав усього лише кілька годин. При цьому відвідини Сараєва розпочалися з присутності всієї сім’ї Ердогана на шаріатському вінчанні доньки лідера мусульман БіГ Бакіра Ізетбеговича. Потім сім’я турецького президента навідалась на могилу батька Ізетбеговича, першого президента незалежної Боснії і Герцеговини Алії Ізетбеговича. Він був товаришем Ердогана. Яскравою подією стала церемонія відкриття відреставрованої на турецькі гроші перлини центра Сараєва мечеті Башчарчія і прогулянка історичним центром столиці. Перемовини ж із членами Президії БіГ стали третьою у 2021 році зустріччю Ердогана з боснійсько-герцеговинськими колегами.

А ось перший візит Ердогана в Чорногорію на запрошення її президента Міло Джукановича мав уже більш офіційний характер. І тут демонстрація особистих взаємин посіла не останнє місце: прогулянка по історичній столиці Цетинє разом із дружинами та обід потому принесли, схоже, задоволення і гостеві, і господарю.

Звісно ж, демонстрація особистих взаємин лідерів — важливий аспект у двосторонніх відносинах. Звісно ж, відкриття мечеті, весілля товаришевої внучки, прогулянка містом — важливі складові офіційного візиту. Але які ж реальні причина та мета візиту Ердогана в БіГ і Чорногорію?

Відповідь полягає в активізації політики неоосманізму. Вона передбачає динамічне розширення турецької політичної, економічної, гуманітарної, військової присутності на Західних Балканах, частина яких входила до складу Османської імперії, відродження її культури та традицій. Передусім у Боснії і Герцеговині, де більшість населення — мусульмани. Недарма ще 2011 року тодішній міністр закордонних справ Туреччини й один із архітекторів неоосманізму Ахмет Давутоглу, перебуваючи в Сараєві, зазначив, що «почувається в Сараєві як удома».

Повернення Туреччини на Західні Балкани з допомогою м'якої сили прискорюється, що тривожить інших гравців у регіоні — Росію, ЄС, США. Але геополітична ситуація нині сприяє Анкарі. Вашингтон і Брюссель стурбовані постафганською ситуацією, біженцями, суперечливою політикою Джо Байдена та наближенням виборів у ФРН і Франції. Росія, що продовжує гібридну війну проти України, зав’язла в Сирії й отримала нові вогнища напруженості на своїх південних кордонах. У КНР проблеми з сусідами, Тайванем і США.

У такій ситуації Західні Балкани опинилися на задвірках уваги геополітичних акторів, чим Туреччина й вирішила скористатися.

У візиті Ердогана в БіГ та Чорногорію виділимо кілька аспектів.

Так, обидві країни мали добрі політичні відносини з Анкарою. А Ердоган знову підтвердив, що Туреччина несе «історичну відповідальність за Балкани», і передусім — за БіГ. За його словами, Боснія посідає особливе місце в серцях турків, яке базується на історичній, духовній та людській спільності. Саме тому Анкара й надалі підтримуватиме територіальну цілісність та стабільність БіГ, «ключової» країни для миру в регіоні.

Turkish Presidency/facebook

Втім, у БіГ чинником нестабільності залишається член Президії від сербського народу Мілорад Додік, який недавно заборонив сербам брати участь у роботі державних органів країни. Але Додік не був би Додіком, якби й тут не влаштував шоу, заявивши, що зустрічатиметься з Ердоганом. І він таки зустрівся з ним, при цьому відкинувши обвинувачення в порушенні власного ж розпорядження. Але зустрівся подалі від об'єктивів фото- й телекамер, уже в самому приміщенні Президії, не взявши участі в урочистій церемонії зустрічі президента Туреччини перед ним.

Підтримка політичної стабільності та релігійної терпимості в Чорногорії теж опинилася в полі зору Анкари. Багато важила для Сараєво й Подгориці заявлена Ердоганом підтримка євроатлантичної інтеграції обох країн.

Хоча обидві країни, які відвідав Ердоган, не є пріоритетними торговими партнерами для Туреччини, вона зацікавлена в розширенні економічних зв'язків турецького бізнесу з ними. Що й підтвердили перемовини в Сараєві й Цетинє.

Турецький бізнес із допомогою Турецького агентства зі співробітництва та координації (ТІКА) охоче й успішно працює на ринках обох країн, ділова культура яких близька туркам.

У Чорногорії з 2018-го по 2020 рік кількість компаній, що належать турецьким громадянам, зросла вдвічі й сягнула 3,6 тис. (29,4% всіх підприємств із іноземним капіталом). Турки працюють у готельному бізнесі, керують частиною залізниці, присутні в системі освіти. Два президенти погоджуються, що є чимало можливостей збільшити товарообіг із нинішніх майже 200 млн євро до 250 млн.

Цілком імовірно, що Джуканович і Ердоган говорили про можливість турецької допомоги в утрясанні чорногорського боргу Китаю через проблеми на будівництві автобану у бік кордону з Сербією. А це, уявімо собі, 1 млрд євро.

Обговорення економічних питань із членами Президії БіГ ознаменувалося набранням чинності з 1 серпня Договору про вільну торгівлю між двома країнами, що дозволить збільшити обсяг торгівлі з 900 млн євро до 1 млрд.

Відзначався успіх програми «Турецька фінансова лінія» обсягом 100 млн євро. За десять років її реалізації пряму допомогу отримали майже 10 тисяч родин підприємців у 105 громадах, надано допомогу в працевлаштуванні більш як п’ятьом тисячам людей.

Непростим було обговорення ситуації навколо будівництва автобану Сараєво—Белград—Сараєво, в якому беруть участь БіГ, Сербія та Туреччина. Проєкт вартістю 3 млрд євро має величезне значення для розвитку торговельно-економічних відносин між країнами регіону. Сербія з участю турецької компанії Tasyapi, що вже інвестувала у проєкт 300 млн євро, успішно його реалізує. А ось у БіГ два ентитети все не можуть визначити маршрут майбутньої дороги, і кожен із них наполягає на своєму проєкті. У результаті, віз і нині там, а дороги немає.

Ердоган на всіх зустрічах також наголошував на важливості розвитку культурної співпраці з обома країнами. Саме тут найяскравіше проявляється м'яка сила, з допомогою якої Туреччина розширює і закріплює свою присутність на Західних Балканах.

У БіГ створено мережу організацій, що сприяє просуванню османсько-мусульманських цінностей, серед яких Фонд Юнуса Емре, Фонд «Мааріф», згадане вище ТІКА. Вони створюють світські й релігійні навчальні заклади в БіГ і Чорногорії. Відправляють сотні молодих людей у Туреччину для здобуття вищої освіти (зокрема військової), звідки ті повертаються великими її друзями. Фонди створили чотири навчальних заклади, мовні школи й факультативи з вивчення турецької мови, яка успішно конкурує з англійською та німецькою мовами. Ведеться величезна робота зі збереження «спільної історичної спадщини», відновлення будівель османського періоду.

Для президента Ердогана метою міні-турне по не найбільших країнах регіону було не тільки обговорення перспектив поглиблення двосторонніх зв'язків. Воно стало демонстрацією розширення турецької присутності в регіоні, що підтвердив перший візит у Чорногорію. Тим часом США і ЄС не можуть знайти правильних рішень для проблем Західних Балкан і забезпечити їхні стабільність та розвиток. Не кажучи про Росію, що не полишає спроб дестабілізувати регіон.

Візит став сигналом основним гравцям на Західних Балканах: Туреччина не поступиться нікому своїм пашаликом Боснія (нагадаємо, це османська провінція на Західних Балканах, що охоплювала територію нинішніх БіГ, частини Сербії, Угорщини й Хорватії). З цією метою Ердоган, досвідчений політик, що розуміє балканську ментальність, має намір прискорювати розширення турецького впливу, використовуючи м'яку силу для «повернення додому».

Більше статей Володимира Цибульника читайте за посиланням.