Тринадцять днів до змін

Шостого жовтня в Косово відбулися четверті позачергові парламентські вибори.

1937869 громадян обирали 120 депутатів Скупштини Косово з 1060 кандидатів, які представляли майже 20 партій, чотири коаліції і одного незалежного кандидата. Згідно з Конституцією, 20 місць належать представникам національних меншин: 10 - сербам, чотири - громаді РАЄ (роми, ашкеназі, єгиптяни), три - бошнякам, два - туркам, одне - горанцям.

Позачергові вибори призначили після того, як прем'єр-міністра Рамуша Харадиная в липні викликали в Спеціальний міжнародний трибунал у Гаазі в справі про військові злочини в Косово в період війни з Сербією. Його провину знову не довели, але, повернувшись до Приштини, Харадинай подав у відставку.

Із 25 учасників виборів четверо - "велика четвірка" - були беззастережними фаворитами. Їх умовно можна розділити на "крило війни" (очолюване колишніми польовими командирами часів війни за незалежність) і "крило миру". До першого блоку належить коаліція Альянсу за майбутнє (АзМ) на чолі з Р.Харадинаєм і Соціал-демократичної партії (СДП) Фаріда Аганія; Демократична партія Косово (ДПК), очолювана Кадрі Веселі. Мирне крило складається з Руху самовизначення (РС) з лідером Альбіном Курті й Демократичної ліги Косово (ДЛК) з Ісою Мустафою на чолі. Окремо стоїть Сербський список (СП) на чолі з Гораном Ракічем, який обстоює інтереси косовських сербів і якого широко підтримує Белград.

Колишні командири, котрі майже 20 років перебували при владі, все ще на війні, де є тільки біле й чорне, союзники й вороги. Тому їхня позиція щодо переговорів із Сербією базується на жорстких попередніх умовах - спочатку визнання незалежності, а потім переговори й зняття 100-відсоткових мит на товари з БіГ і Сербії. Аналітики стверджують, що деякі з них беруть участь у торгівлі наркотиками і зброєю й очолюють кримінальні угруповання. Саме вони сформували в Косово типово непотистську державу.

"Голуби" здебільшого мають західну освіту, прихильні до демократичних цінностей і виступають за корінне перетворення держави, яка має орієнтуватися на громадянина. Чого не розуміють "колишні" і що відрізняє позиції двох крил.

Вибори в одній з наймолодших країн Європи (середній вік населення - 29 років, а 27% населення - молодші за 15) проходили в умовах політичної нестабільності, що супроводжується регулярними вуличними протестами опозиції. Хоча у 2018 р. економічне зростання становило 4%, країна залишається бідною: ВВП на душу населення - трохи більш ніж 3 тис. дол. Рівень безробіття, що перевищує 25%, спонукає молодь залишати батьківщину в пошуках роботи за кордоном. Дедалі гострішає проблема захисту навколишнього середовища; стан освіти й медичного обслуговування перетворився на серйозний виклик безпеці країни. Згідно з даними Transparent International, за рівнем корупції Косово перебуває на 93-му місці (з 180 країн, де проводиться моніторинг), але вона пронизує всі сфери життя. А косовські організовані злочинні угруповання вважаються одними з найнебезпечніших у Європі. З'явилася тенденція релігійної радикалізації косоварів, 95% яких сповідують більш м'який, сунітський іслам. Але війна в Сирії, ІДІЛ і політизація навчання імамів у державах Перської затоки посилює вплив жорсткого, шиїтського ісламу, передусім на дітей.

На міжнародній арені Сербія продовжує діяльність із відкликання визнання незалежності Косово. А введення Р.Харадинаєм 100-відсоткових мит на боснійсько-герцеговинські й сербські товари викликало невдоволення не тільки в цих країнах, а і в ЄС, і в США.

Попри наявні проблеми й труднощі, дострокові вибори відбулися. У них взяли участь 43,3% виборців - трохи більше, ніж на попередніх виборах 2017 р. Це були найкоротші передвиборні перегони в Косово - всього 13 днів. Понад 35 тисяч спостерігачів не зазначили серйозних порушень, хоча вони й були - спроби голосувати не за косовськими документами, підвезення переселенців із Сербії, кілька хуліганських витівок.

Перемогла опозиція ("мирне крило"), яка організувала масові протести й відкрила дорогу змінам. Командири потягнулися у відставку.

За що ж проголосували громадяни Косово? Точно й коротко на це запитання відповів доктор із Приштини Мухаррем Вайрамі: "Голосую за хороше життя й роботу для наших дітей". Косовари голосували за ліпше життя й проти корупції, організованого криміналу, безробіття, зруйнованих систем освіти, охорони здоров'я і верховенства закону. Про це говорили й писали у своїх (багато в чому схожих) програмах усі кандидати. Тому в день виборів домінували не програми, а люди і симпатії до тих, хто не був у владі.

Результати стали відомі вже до кінця дня виборів: опозиція перемогла. У Косово починається зміна політичних еліт, старі бійці відходять. На їхнє місце приходять не з вулиці й не зі сцени, а підготовлені, освічені, котрі розуміють, що треба робити і (як сподіваються їхні виборці) знають, як цього домогтися.

На момент написання статті ще не підбиті підсумки, але вже можна говорити про склад нової Скупштини Косово: РС - 25,5% і 30 мандатів, ДЛК - 24,8% і
29 мандатів, ДПК - 21,1% і 26 мандатів, коаліція АзМ і СДП - 11,6% і 14 мандатів, СП - 6,6% і 10 мандатів, депутати від нацменшин.

Згідно з виборчим законодавством, лідер партії, що перемогла, А.Курті має створити коаліцію для формування уряду. Найбільш природнім було б об'єднання РС і ДЛК. Передвиборну коаліцію сформувати вони не встигли, що призвело до втрати частини голосів. Однак низка політологів регіону вважають, що А.Курті й І.Мустафі перешкодили створити її представники політико-кримінальних кіл - колишні польові командири вже колишньої влади.

І в цей "момент істини" перед Рухом самовизначення й Демократичною лігою Косово стоять два виклики.

Перший - чи зможуть вони створити коаліцію в принципі і з ким зможуть домовитися для формування парламентської більшості. А.Курті заявив, що він не входитиме в коаліцію з "колишніми". Але тоді залишається тільки Сербський список, що було б вигідно Александру Вучичу. Хоча не можна виключати, що третім союзником стане Демократична партія Косово, лідерові якої і вже колишньому спікерові К.Веселі симпатизував Захід. Крім того, К.Веселі тривалий час очолював спецслужби Косово, а отже, знає все про всіх…

Другий - хто буде прем'єр-міністром. З огляду на результати виборів, ним має стати А.Курті. Але чи погодиться з цим Демократична ліга Косово, яка має свою креатуру - доктора юриспруденції В'єшу Османі, яку називають "Балканською Ангелою Меркель"? Та й опозиційні партії теж мають своє бачення. Обидва кандидати націлені на кардинальні зміни влади, її декриміналізацію та рішучу боротьбу з корупцією, розвиток демократії. Лідер РС нову владу бачить так: "державою мають управляти люди з чистими руками, які поважають закон".

Виступаючи відразу ж після перемоги, А.Курті вже окреслив свої завдання як майбутнього прем'єр-міністра. "Ми хочемо, - заявив він, - поліпшити всім життя. Буде менше політики, більше роботи". Хороші слова, але якими будуть діла? І як стати головою уряду, не маючи більшості в парламенті? Поза сумнівом, переговори з потенційними учасниками коаліції будуть складними.

Важливу роль у всьому виборному процесі в Косово відіграв зовнішній чинник. Восьмого жовтня А.Курті несподівано заявив, що для нього поновлення переговорів із Сербією не є пріоритетом, і він не має наміру скасовувати мита. Хоча й він, і ДЛК до виборів обстоювали необхідність їх скасування для початку переговорів (от і перші розбіжності з потенційним союзником). А.Курті також заявляв, що у разі перемоги вимагатиме від Сербії визнання косовських номерів, особистих документів і припинення кампанії з відкликання міжнародного визнання Косово, відповідних кроків і компенсації за руйнування під час війни 1990-х років.

Ці слова А.Курті стали неприємним сюрпризом для президента Сербії Александра Вучича. Адже, оцінюючи вибори в Косово, в інтерв'ю хорватським медіа він сказав: "Я єдиний, хто потирає руки", висловлюючи тим самим надію на швидке поновлення переговорів з Приштиною.

Післявиборча заява міністра закордонних справ Албанії Гента Чакая, що його країна "з нетерпінням чекає встановлення співробітництва" з новим косовським урядом, міжнародна громадськість сприйняла із занепокоєнням і оцінила як вияв надії керівництва Албанії на прискорення об'єднання двох держав. Адже Албанія й Косово вже відкрили спільний кордон, здійснюють спільну зовнішню політику, створюють спільний економічний простір.

А.Курті прихильно ставиться до інтеграції, яка доволі небезпечна. Часом він заявляє, що Албанія й Косово - це дві держави, а часом говорить про прискорену їх інтеграцію. Навряд чи можна сумніватися, що гіпотетичне об'єднання двох країн неминуче призведе до нової війни в регіоні або введення Сербією й Росією "миротворців" у сербські райони Косово (плани вже обговорювалися військовими). А це теж не закінчиться миром. Схоже, що ідеї "Великої Албанії" не такі вже й далекі А.Курті.

США продовжують динамічне повернення на Західні Балкани. Спочатку спецпредставником по регіону з широкими повноваженнями й великим портфелем завдань призначили Метью Палмера. Напередодні виборів із винятковою місією домогтися поновлення діалогу Белграда й Приштини його підсилили Річардом Гренеллом - також у статусі спецпредставника, завдання якого полягає не тільки в поновленні переговорів, але й отриманні згоди від Косово й Сербії на розмін територіями. Вашингтон, схоже, демонструє, що без нього проблему відносин Косово й Сербії не розв'язати. Що викликає невдоволення в ЄС і передусім у ФРН.

Майбутній шеф дипломатії ЄС Жозеп Боррель, котрий заявив про підвищену увагу до Західних Балкан загалом, перший свій візит збирається зробити в Приштину, аби оцінити ситуацію на місці.

Стає ясно, що 13-денна виборча кампанія в Косово й дострокові вибори не зробили ситуацію в Косово й регіоні спокійнішою.