Трамп і "найгірша торговельна угода"

03 лютого, 2020, 09:39 Роздрукувати
Bипуск № 1280, 1 лютого-7 лютого
Відправити
Відправити

Навіщо президент США налаштувався реформувати СОТ?

Трамп і "найгірша торговельна угода"
© whitehouse.gov

На тлі засідань, зустрічей високого рівня та прес-конференцій, які відбувалися в Давосі 21–24 січня 2020 року в рамках ювілейного 50-го Всесвітнього економічного форуму, не могла залишитися непоміченою зустріч президента США Дональда Трампа з генеральним директором Світової організації торгівлі Роберто Азеведо, під час якої Трамп говорив про необхідність реформи СОТ.

Тоді ж Р.Азеведо отримав неочікуване запрошення відвідати Вашингтон для продовження обговорення питань, які гостро стоять на порядку денному поточної діяльності СОТ. По-перше, це формування складу Апеляційного органу в рамках Механізму врегулювання суперечок; по-друге - дискусія щодо статусу країн, які розвиваються, зокрема це стосується Китаю та Індії; по-третє - необхідність реформування СОТ, дедалі очевидніша на тлі двох десятиліть переговорів, започаткованих Дохійським раундом.

Для Трампа тема реформування СОТ - одна з пріоритетних. Він закликав провести реформи СОТ ще з часу президентської кампанії 2016 року, заявивши, що організація є "найгіршою торговельною угодою, яка будь-коли існувала".

Тим часом, у контексті реалізації гасла "Америка - передусім!" (America first!), Трамп ніколи не зупинявся на загальній критиці чинної системи торговельних відносин. Із перших кроків на посаді він зосередив свою увагу на перегляді умов торгівлі в рамках НАФТА і з Китаєм. Узявши на озброєння тактику застосування або погроз застосування обмежувальних заходів у торгівлі, Трамп змушував торгових партнерів сідати за стіл переговорів і переглядати угоди. Результатом такого підходу стало укладання нової преференційної угоди з Канадою та Мексикою і нового тимчасового торговельного договору з Китаєм, які, на думку Трампа, "є новою моделлю торгівлі у XXI столітті". При цьому в основі перегляду угод лежала політика сприяння поверненню на територію США виробництв, які американські компанії багато років розміщували в інших країнах. Можна відзначити, що така політика адміністрації Трампа несе позитивні економічні результати. Динаміка зростання виробництва і зайнятості створюють підґрунтя електоральної підтримки Трампа у президентській кампанії 2020 року.

Чому ж, незважаючи на досягнуті успіхи у сфері торговельної дипломатії, Трамп знову й знову повертається до питання необхідності реформувати правила СОТ, наголошуючи, що вони для Сполучених Штатів несприятливі? Що заважає Трампу рухатися далі, використовуючи вже відпрацьовану стратегію в боротьбі за покращення умов торгівлі у двосторонньому форматі, наприклад на ринку ЄС?

Можна навеcти кілька міркувань.

По-перше, якими б не були заяви про досягнутий успіх у двосторонніх торговельних переговорах на користь однієї із сторін, положення таких угод мають підпорядковуватися чинній системі правил, узгоджених у багатосторонньому форматі СОТ. Відхилення від цих правил, зокрема зловживання застосуванням обмежувальних заходів у торгівлі задля досягнення односторонніх переваг, може стати об'єктом оскарження в Органі врегулювання суперечок СОТ, коли є підстави стверджувати, що такі заходи порушують норми СОТ. Очевидно, саме той факт, що заходи, до яких останнім часом вдаються США, сумнівні з погляду їх відповідності чинним нормам СОТ, спричиняє блокування Сполученими Штатами формування апеляційного органу СОТ.

По-друге, у разі укладання непреференційної угоди всі переваги, надані однією стороною іншій, поширюються на всі треті сторони, без взаємності, що девальвує досягнуті результати. Тобто країни, які не брали участі в переговорах, отримують кращий доступ на ринки країн, які домовилися у двосторонньому форматі про скасування певних обмежень, не надаючи кращих можливостей для доступу на свій власний ринок.

По-третє, у разі намагання досягти покращення доступу на ринок ЄС тактика тиску на окрему країну Співтовариства навряд чи принесе бажаний результат, оскільки ЄС діє як єдиний ринок, і тиск на окрему країну чи окремий економічний сектор спричинить протидію всього Співтовариства. Хіба що після Brexit відкривається вікно можливостей для укладання окремої угоди з Великою Британією.

Тобто Сполученим Штатам для досягнення амбітних цілей просування власних економічних інтересів важливо, щоб усі досягнення двосторонніх домовленостей були закріплені в оновлених багатосторонніх угодах СОТ, обов'язкових для виконання всіма членами СОТ. Але в такому разі США мають досягати домовленості не з окремими країнами, а з багатьма членами СОТ, кожен із яких може мати власний порядок денний просування своїх інтересів на міжнародних торговельних майданчиках, використовуючи ті переваги, які надає чинна система правил СОТ.

Чи можна сподіватися, що зустріч президента США і генерального директора СОТ, яка найближчим часом може відбутися у Вашингтоні, дозволить вирішити питання, озвучені в Давосі Трампом? Навряд.

Перш за все, СОТ - це організація, якою керують країни-члени, а не генеральний директор. Навіть високий особистий авторитет Р.Азеведо - недостатня підстава для забезпечення радикального реформування багатосторонньої системи. Виступаючи перед журналістами в Давосі, він заявив: "Якщо ми серйозно налаштовані на зміни і оновлення СОТ, щоб зробити її більш пристосованою до змін XXI століття, ми маємо бути готовими робити незвичні, важливі, навіть драматичні речі", - підкреслюючи, що має бути спільне бажання і бачення реформ, а також готовність іти на істотні компроміси.

Водночас зустріч у Вашингтоні може бути важливою для Трампа як ще одна можливість продемонструвати американському суспільству під час передвиборної кампанії свою рішучість у просуванні національних інтересів. Оскільки ж у червні 2020 року в Нур-Султані має відбутися чергова Конференція міністрів СОТ, зустріч Трампа і Азеведо є важливою з погляду формування порядку денного цього форуму, на якому країни-члени СОТ приймають найважливіші рішення.

Якщо ми вже згадали про наближення Конференції міністрів СОТ, від якої очікують формулювання нових правил і пріоритетів у сфері міжнародної торгівлі на найближчу перспективу, важливо визначитися і з українським торговельно-економічним порядком денним. Серед першочергових завдань можна виділити такі:

  • продовження імплементації та перегляд окремих положень угоди з ЄС;
  • розбудова інфраструктури фінансової підтримки експорту та виробництва;
  • відновлення традиційних та створення нових ефективних виробництв;
  • розвиток інфраструктури;
  • залучення інвестицій.

Безумовно цей перелік можна продовжувати і деталізувати, але незалежно від змісту роботи по кожному з цих завдань, успіх їх реалізації залежить від того, як успішно в країні буде захищатися право власності, викорінюватися корупція, діяти судова система та система урядування. Принаймні у цих сферах Україна має не пасти задніх у Європі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК