Тест на міцність угорської демократії

Маски скинуто.

Ще навесні, коли угорський прем'єр Віктор Орбан святкував чергову перемогу своєї партії "Фідес" на парламентських виборах, DT.UA констатувало, що з національного консервативного лідера він перетворюється на пересічного диктатора. Події в Угорщині останніх місяців лише підтвердили ці оцінки. Але швидкість цієї мутації нині всерйоз починає турбувати самих громадян Угорщини.

Останнього тижня на вулицях і площах Будапешта й низки інших міст країни відбуваються масові протести, кількість учасників яких у минулі вихідні перевалила за десять тисяч. До вибуху невдоволення призвели диктаторські закони, ухвалені парламентарями 12 грудня.

Крім вуличних протестів, дії уряду Орбана і контрольованого ним парламенту призвели до консолідації розрізненої опозиції. Політики лівого й правого табору, позапарламентські політичні сили й профспілки, неурядові й правозахисні організації шукають консенсусу, щоб зупинити запущений Орбаном процес перетворення Угорщини на країну з диктаторським режимом.

І цим нинішні протести відрізняються від тих, що були в Угорщині 2014-го і 2016 року.

"Закон про рабство"

12 грудня парламентській опозиції (яка складається з Партії соціалістів, партій "Діалог для Угорщини", "Політика може бути іншою" і "Демократична коаліція") не вдалося блокуванням трибуни в залі Національної асамблеї зірвати ухвалення двох законів більшістю (яка включає "Фідес" та її партнера, Християнсько-демократичну народну партію).

Перший закон - у сфері трудових відносин - відразу охрестили рабським. Згідно з ним роботодавці отримали право збільшувати кількість допустимих понаднормових годин роботи з 250 до 400 на рік. Іншими словами, щотижня це додаткових сім-вісім годин роботи. При цьому оплату за додаткові години роботодавець може відкласти на три роки.

Влада мотивувала потребу такого закону тим, що Угорщина страждає від нестачі робочих рук через відтік робочої сили в інші країни Європи. За час правління Орбана країну покинули 600 тисяч людей. Автори закону також казали, що робітники самі хочуть мати додаткову можливість заробітку у вигляді "понаднормових", а закон розширює для них таку можливість. Однак наймані працівники й профспілки обґрунтовано побоюються, що роботодавці отримають додаткові стимули для тиску на підлеглих, наприклад, погрожуючи звільненням за відмову працювати понаднормово, а зарплати при цьому істотно не зростуть.

Другий закон створює систему адміністративних судів. Згідно із законом, Верховний суд Угорщини з 2020 року втрачає повноваження щодо адміністративних спорів. У їх число входять: питання виборів і корупції, стягнення податків і справи, пов'язані зі свавіллям поліцейських. Нова судова вертикаль перебуватиме під наглядом міністра юстиції Ласло Трочані. Урядовий чиновник затверджуватиме результати конкурсів з обрання суддів зазначених адміністративних судів, а також відати питаннями їх фінансування.

Гельсінський комітет Угорщини вже назвав ухвалення такого законодавства серйозною загрозою принципу верховенства права і новим порушенням зобов'язань Угорщини перед Євросоюзом. В угорському уряді кажуть, що адміністративні суди є в низці інших країн ЄС, і це не викликає заперечень.

Відразу після скандального голосування до центра Будапешта почали сходитися незадоволені громадяни. Наступного дня протести в угорській столиці стали ще більш масовими, а у вихідні на вулицях протестували понад 15 тисяч людей. Крім столиці, антиурядові акції відбулися ще в семи містах. Після зіткнень із поліцією було заарештовано десятки людей.

Новий сплеск насильства стався 17 грудня, коли поліція й представники охорони блокували протестувальників та опозиційних парламентарів поблизу та в приміщенні громадської медіакомпанії MTVA. Ті лише домагалися, щоб у телевізійній передачі розповіли про протести на вулицях угорської столиці (що підконтрольні уряду ЗМІ замовчують), і мали намір озвучити в ефірі вимоги протестувальників до Орбана - зокрема скасувати "закон про рабство".

Опозиційні партії та політики підтримали вуличні протести. На демонстраціях можна було побачити символіку не тільки профспілок і демократичної опозиції, представленої в парламенті. В акціях узяли участь студенти й представники молодіжної позапарламентської ліберальної партії "Рух Моментум". Протест підтримала й ультраправа партія "Йоббік", яка після квітневих виборів остаточно вирішила перейти в опозицію до "Фідес" і Орбана.

За кілька днів вимоги протестувальників уже не обмежувалися скасуванням "закону про рабство". Вони також містили вимоги незалежності для ЗМІ та судової системи, скорочення робочого часу для поліцейських. Дедалі частіше лунала вимога перегляду всієї політики уряду й відставки прем'єра.

Опозиція закликає не знижувати активність протестів і в найближчі дні. Однак на активності протестувальників позначиться те, яке рішення прийме щодо закону про понаднормовий робочий час президент Угорщини Янош Адер. Очікується, що 21 грудня він або підпише документ, або вирішить повернути в парламент. Якщо він підпише його, закон набуде чинності з 1 січня 2019 року. У цьому разі угорські профспілки розпочнуть підготовку до загальнонаціонального страйку.

Хто влаштує
новорічний сюрприз?

Угорська влада виявилася неготовою до вуличних протестів. Адже в минулому жорсткість трудового законодавства й кроки з обмеження соціальних прав і гарантій громадян легко сходили Орбану з рук. Нинішні протести угорський уряд намагається подати як незначні й говорить про них як про провокацію, організовану з-за кордону. Зокрема американським мільярдером Джорджем Соросом, а також особами, які хочуть наводнити Угорщину мігрантами.

Таку риторику проти опонентів прихильники Орбана використовували й перед квітневими виборами. Але тепер, вважають в угорському уряді, мета провокаторів - зіпсувати імідж Угорщини в очах світового співтовариства.

Утім, структури Євросоюзу поки що не визначилися зі своїм ставленням до подій в Угорщині. Минулого вівторка офіційна представниця Єврокомісії Міна Андреєва заявила, що не може коментувати розвиток ситуації в Будапешті.

Ця позиція видається доволі дивною, якщо врахувати, що ще 12 вересня Європарламент схвалив штрафну процедуру стосовно Угорщини. Відповідно до статті 7 Договору про Європейський Союз, Угорщину можуть позбавити права голосу в Раді ЄС, якщо керівництво Євросоюзу погодиться з висновками, які підтримали європейські законодавці. Доповідь же, підготовлена євродепутаткою від Нідерландів Джудіт Саргентіні, чітко вказує: нападки Орбана на пресу, судову систему, мігрантів, біженців і представників меншостей становлять системну загрозу основним принципам ЄС.

В угорському уряді називають рішення Європарламенту незначними і навіть погрожують судом за поширення неправдивої інформації про ситуацію в країні. А поки Європа не поспішає запроваджувати дієві санкції проти Віктора Орбана, угорський прем'єр протестував новий рівень своїх повноважень і можливості подальших змін у країні для зміцнення особистої влади, усвідомлюючи, що найближчим часом не варто очікувати від Євросоюзу відповідної реакції.

Віктор Орбан на цьому етапі почувається всесильним, але відчуття безкарності зазвичай притлумлює інстинкт самозбереження і зв'язок із реальністю. І виступ опозиції в парламенті Угорщини, і вуличні протести на вулицях угорських міст, які стали реакцією на нові кроки щодо зміцнення в країні авторитарного режиму, нині цілком можуть дати поштовх для об'єднання досить різних сил для боротьби з нинішнім політичним курсом угорського уряду. Цей протест може мати прямі наслідки для Орбана на місцевих виборах і виборах до Європарламенту наступного року.