Террі Девіс: обирати президента мають українці

Помаранчева революція спантеличила багатьох представників європейського політичного істеблішменту, котрі мали досить наближене уявлення про те, що насправді відбувається на пострадянському просторі, зокрема в Україні. Деякі політики, навіть перебуваючи в нашій країні, в гущі подій, продовжують і далі дуже загальними словами коментувати ситуацію, не дозволяючи собі зайвого. Адже часто вони представляють організації, членом яких є Росія, чиє політичне керівництво скомпрометувало себе втручанням в українські вибори.

З іншого боку, за розлогими й дипломатичними коментарями представників європейських інституцій можна побачити й інше: політики не готові давати прямі відповіді на поставлені запитання, оскільки їхні структури намагаються переосмислити українські події і нову геополітичну ситуацію у Європі. В цьому відношенні генеральний секретар Ради Європи британець Террі ДЕВІС не є винятком.

— Пане Девіс, чи відчуваєте ви небезпеку того, що «третій тур» виборів буде зірвано?

— Я досить оптимістично налаштований стосовно того, що третій, або ж другий повторний тур, пройде краще, ніж раніше. Абсолютно очевидно: народ України прагне, щоб вибори були вільними та чесними. Всі учасники виборчого процесу, з якими я зустрічався, включаючи пана Януковича та пана Зінченка, також запевняли мене в тому, що вони хочуть чесних і вільних виборів, щоб результати було чітко встановлено по третьому раунду.

Звісно ж, обирати свого президента мають українці. Водночас я сподіваюся, що в Україну приїде чимало іноземців, котрі будуть спостерігачами під час голосування 26 грудня. Гадаю, це посприяє тому, щоб ЦВК та інші виборчі комісії провели вибори чесно.

— Представники української влади ще до проведення першого та другого турів голосування неодноразово заявляли про те, що вони зацікавлені у проведенні чесних і прозорих виборів. Однак зафіксовано масові порушення...

— Так, але все-таки надихає те, що Верховний суд України прийняв відповідне рішення, після якого відбулася заміна складу ЦВК.

— У чому конкретно Рада Європи може посприяти Україні в проведенні переголосування?

— Насамперед ми направляємо чимало людей, які здійснюватимуть спостереження за виборами...

— Ви можете назвати їхню кількість?

— Ні. Зараз ми ведемо переговори з тими, хто вже приїздив в Україну як спостерігач, щоб дізнатися, чи готові вони зробити це ще раз. Треба зазначити, що 26 грудня — не найзручніший день для залучення представників Західної і, зокрема Північної Європи: в цей час там різдвяні свята. Тому не всі ті, хто приїздив в Україну 21 листопада, зможуть зробити це 26 грудня, оскільки святкуватимуть Різдво в колі своїх родин. Але ми спробуємо переконати приїхати сюди якомога більшу кількість спостерігачів. Вони входитимуть до складу команди, яку сформує Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини.

— А крім направлення спостерігачів на вибори 26 грудня, якого ще роду сприяння може надати ваша організація?

— До дня голосування ми проведемо захід, на якому обговоримо те, як висвітлюються вибори в засобах масової інформації.

— До останнього часу Рада Європи негативно реагувала на пропозицію провести в Україні політреформу. Однак після внесення Верховною Радою змін до української Конституції низка інститутів Ради Європи привітала цю реформу. Що ж уплинуло на зміну позиції вашої організації?

— Ви відповіли на своє запитання, коли згадали інститути Ради Європи у множині. Наша організація складається з кількох інститутів, у тому числі й Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Саме вона критично відгукувалася про політичну реформу. Наскільки я знаю, інші наші установи з критикою стосовно змін до Конституції не виступали. Я б утримався від будь-яких коментарів щодо проголосованного парламентом пакета — перед тим, як давати оцінку, варто вивчити всі деталі прийнятого рішення.

— Враховуючи українські вибори, як Рада Європи організовуватиме свою роботу в пострадянських країнах?

— Нас цікавлять не лише країни СНД. Рада Європи складається із 46 держав-членів — від Російської Федерації на сході до Португалії на заході, від Ісландії на півночі до Туреччини на півдні. Ставлення до всіх країн однакове й не залежить від їхнього географічного розташування. І це одна з характерних рис і переваг Ради Європи.

— Заклики європейських політиків провести чесні та прозорі вибори Росія сприймає як утручання у внутрішні справи України. На вашу думку, чим зумовлена така поведінка Росії?

— Насамперед, давайте не плутати Росію як державу та росіян. Тим більше не варто ідентифікувати деяких росіян із усім російським народом. Справді, можна сказати, що дехто в Росії гостро сприйняв критику результатів українських виборів, яка пролунала на Заході. Деякі росіяни точно так само поставилися до критичних зауважень щодо виборів у їхній власній країні. Дехто й у Британії критично ставиться до того, як Росія повелася в ситуації із боротьбою з тероризмом.

Але, стаючи членом Ради Європи, держава заявляє про готовність бути відкритою до критики з боку її членів. Дуже важливо сприйняти ці критичні зауваження у тому дусі, в якому вони висловлюються. Коли в Раді Європи хтось висловлює критику щодо якоїсь країни — члена цієї організації, то це робиться по-дружньому, сприяючи поліпшенню ситуації. Мабуть, найцінніша критика — це критика, яка висловлюється членами нашого великого європейського сімейства.