Тампони, прокладки і норми демократії

В Анн-Арборі (штат Мічиган) Новий рік зустріли зі свіжим законодавством: з 1 січня 2022 року в цьому місті набрав чинності закон, який вимагає, щоб усі громадські вбиральні безплатно надавали користувачам предмети гігієни, включно з прокладками і тампонами. Анн-Арбор — перше місто у Сполучених Штатах, яке провело таку постанову.

«Доступ до прокладок і тампонів — фундаментальна потреба людини, — пояснив мер Анн-Арбора Крістофер Тейлор. — Це питання громадської охорони здоров'я та особистої гідності. І такий доступ має бути наданий кожному».

Постанову про постачання громадських туалетів прокладками і тампонами одноголосно прийняла міська рада Анн-Арбора. Документ також гарантує надання й інших предметів гігієни — туалетного паперу, мила, паперових рушників та води.

Тейлор пояснив, що на проведення цієї постанови його надихнула молода жителька міста: «До мене прийшла старшокласниця і висловила свою стурбованість тим, що люди, котрі не мають постійного місця мешкання, зазнають труднощів із придбанням предметів, необхідних при менструальному циклі, — розповів він. — І це змусило мене замислитися. У цій сфері вже є досягнення в окремих школах — особливо в Іллінойсі та Нью-Йорку, а також у деяких урядових спорудах. І я попросив співробітників визначити, чи можемо ми постачати всі громадські туалети в Анн-Арборі необхідними засобами гігієни, бо вони дуже потрібні людям. Виявилося, що можемо. І ми це зробили».

Ця смілива старшокласниця й сам мер Анн-Арбора — не перші люди у Штатах, які замислилися над тим, що прокладки й тампони як предмети базової необхідності мають бути широко доступні всім, хто їх потребує. Так, у листопаді минулого року губернаторка штату Мічиган Ґретхен Вітмер підписала закон про «податок на тампони», який звільняє такі товари як прокладки й тампони від місцевих податків. Ще раніше Каліфорнія скасувала податок на товари для менструального циклу, які коштували жінкам цього штату приблизно 20 млн дол. на рік.

Крім того, у жовтні 2021-го губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом підписав указ, що зобов'язує державні школи та коледжі Каліфорнії постачати туалети безплатними тампонами й прокладками. (Доти в Каліфорнії тільки школи в бідних районах надавали ученицям безплатні засоби особистої гігієни.)

Що ж викликало таку законодавчу активність, пов'язану з менструальним циклом?

Річ у тому, що захисники прав жінок бачать у наданні безплатних тампонів і прокладок один із аспектів боротьби за рівноправність статей і класову рівність. Активісти розглядають тампони і прокладки як медичну необхідність, відсутність якої в школах негативно позначається на освіті дівчаток.

Активісти стверджують, що ученицям, заскоченим місячними зненацька , доводиться пропускати уроки і йти додому, бо в школі немає прокладок.

Справді, одне дослідження показало, що чотири з п'яти учениць, які менструюють, або пропустили заняття, або знають когось, хто пропустив заняття, бо в них не було доступу до прокладок. Крім того, дорогі та обкладені податками прокладки й тампони збільшують розрив між економічним добробутом чоловіків і жінок.

На сьогодні жінки за життя в середньому витрачають понад тисячу доларів на тампони й прокладки. Згідно зі звітом Асоціації акушерства та гінекології, одна з п'яти жінок не може дозволити собі купувати ці необхідні предмети щомісяця. Тому активісти борються і за зняття податків на зазначені засоби гігієни. «Тампони й прокладки — необхідність, а не розкіш, проте по всій Америці та в усьому світі вони все ще переважно оподатковуються як предмет розкоші», — скаржаться активісти. При цьому в Америці «Віагра» і «Рогейн» (препарат проти облисіння чоловіків) не обкладаються податком із продажів. Вони вважаються такими, що необхідні, з медичного погляду.

Колишній президент Обама, зіштовхнувшись із цими фактами у 2016 році, зазначив: «Як я підозрюю, це відбувається тому, що чоловіки (а не жінки) приймали закони, коли затверджувалися зазначені податки». Обама був за перегляд такого оподатковування, але закони штатів непідконтрольні президентові. «Я думаю… було б розумно постаратися скасувати ці податки (на тампони й прокладки). Але це не федеральні податки...» — пояснив він.

І тут висвічується цікава проблема: влада від демократичної партії ратує за безплатні прокладки та скасування податків, а консервативніше налаштовані республіканці, навпаки, опираються цим починанням як можуть. Наприклад, у Флориді республіканська адміністрація зробила все, аби зам'яти тему безплатних прокладок у школах. А в штаті Теннессі законодавці Республіканської партії виступили проти пропозиції включити предмети гігієни у щорічні «податкові канікули» штату. (Три дні на рік ці «канікули» дозволяють купувати такі товари, як комп'ютери та одяг, без сплати звичайного податку з продажів у розмірі 7%.) Так, під час дебатів стосовно відповідного законопроєкту в Теннессі сенатор-республіканець Джон Хенслі висловив побоювання, що жінки закуплять багато неоподаткованих гігієнічних серветок і цим завдадуть шкоди фінансам штату. Республіканці зазвичай негативно ставляться до податків і намагаються їх скоротити, де тільки можуть, але для предметів жіночої гігієни вони роблять виняток.

Річ тут, звісно, не в грошах, а в тому, що Республіканська партія США обстоює традиційні ієрархічні цінності, де жінка займає підлеглу роль відносно чоловіка і де жіноче тіло, а тим більше місячні, пов'язане з соромом та осудом і не заслуговує поблажок. Таке ставлення до жіночого тіла, і особливо до менструації, має глибоке культурне коріння. Варто тільки згадати, що головні світові релігії — іудаїзм, іслам і християнство — вважають менструацію чимось, що оскверняє.

Ось що сказано про місячні у Старому Заповіті: «Якщо жінка має витікання крові, що тече з тіла її, то вона має сидіти сім днів під час очищення свого, і всякий, хто доторкнеться до неї, нечистий буде до вечора. І все, на чому вона ляже впродовж очищення свого, нечисте; і все, на чому сяде, нечисте; всякий, хто доторкнеться до постелі її, має відмити одяг свій і помитись водою, і нечистий буде до вечора». (Левіт 15)

У релігійній сфері таке ставлення до жінок виявилося дуже стійким. Наприклад, у багатьох приходах православної церкви досі жінці з менструацією не дозволяється ні причащатися, ні прикладатися до ікон.

Негативне ставлення до менструації побутує й поза релігійною культурою. Згідно з дослідженнями таких соціологів як Інгрід Джонстон-Робледо, Патриція Макківер і Томі-Анн Робертс, менструація — це джерело соціальної стигми для жінок. Робертс і її колеги продемонстрували, що навіть згадування про менструальну кров (наприклад, вигляд обгорнутого невикористаного тампона) може призвести до того, що жінку будуть соромити. Ба більше, менструальна кров може слугувати не фізичною, а моральною плямою для жінок. Негативне ставлення до менструації, пишуть ці дослідники, систематично принижує людську гідність жінок.

Недивно, що жінки всього світу ввібрали багатовікове цькування. У недавньому загальнонаціональному опитуванні 1500 жінок, проведеному для Thinx (компанії, що виробляє нижню білизну для місячних), 42% жінок повідомили, що відчували сором під час менструації. 62% опитаних жінок — що почуваються некомфортно при згадуванні про місячні.

Навіть розмовляючи між собою, жінки всього світу віддають перевагу евфемізмам, коли йдеться про менструацію. Так, американки називають місячні «днями акули», «червоним кодом»; німецькі жінки називають місячні «червоною чумою», «тижнем томату», «візитом тітоньки Рози», а на сході Німеччини — «днями червоної армії». У Франції жінки називають цей тиждень «днями англійців» — на згадку про наполеонівські війни та англійських солдатів у червоних мундирах.

Але повернімося насамкінець до нових законів про безплатні тампони у США. Той факт, що активісти, мери, губернатори й навіть президент країни публічно і без евфемізмів обговорюють тампони та гігієнічні серветки, свідчить про колосальний культурний зсув у бік рівноправності. Незважаючи на опір консерваторів, демонізація жіночого тіла, очевидно, почала відходити в минуле. У цьому новому культурному просторі стає дедалі важче ігнорувати чи осміювати природні потреби половини населення земної кулі.

Усі статті Анни Бродські-Кроткіної читайте тут.