Так вирішив суд…

25 червня, 2020, 17:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як Віктор Орбан програв Джорджу Соросу в Європейському суді

Так вирішив суд…
© Reuters

Європейський суд визнав угорський закон про фінансування неурядових організацій таким, що суперечить нормам ЄС. Цей закон від 2017 р. передбачав реєстрацію всіх неурядових організацій (НУО), які отримували від спонсорів понад 21 тис. євро на рік, як «організацій, котрі  спонсоруються з-за кордону». При цьому імена донаторів, які  жертвували понад 1,5 тис. євро, підлягали розголошенню. Зазначений  закон, списаний з російського закону «про іноземних агентів» 2012 р., ще називають «законом проти Сороса», оскільки своїм рішенням угорська влада хотіла обмежити вплив цього відомого американського мультимільйонера й філантропа єврейського походження, який народився в Угорщині, на внутрішню політику країни. За роки дії  закону та інших обмежень вона добилася, що  Джордж Сорос переніс операційну діяльність свого фонду з Будапешта в Берлін, а фінансований ним відомий Східноєвропейський університет від  минулого року переїхав до Відня.

Європейський суд зажадав переглянути  угорський закон, але війна між консервативним угорським керівництвом та інститутами ЄС на цьому  не скінчилася.

Угорщина порушує принципи Союзу

Європейський суд у Люксембурзі постановив, що своїм рішенням Будапешт порушив кілька статей "Хартії основних прав Європейського Союзу", а також принцип вільного переміщення капіталів. При цьому суд вважає закон дискримінаційним  стосовно як самих організацій, так і  їхніх спонсорів. Було створено «клімат недовіри до організацій і фондів», що призвело до відпливу фінансування та, в низці випадків,  до припинення діяльності окремих НУО, йдеться в рішенні суду.

Угорська влада мотивувала своє рішення метою не допускати  відмивання  грошей, отриманих незаконним шляхом, і боротьбою з фінансуванням тероризму. Однак опозиція розглядала цей  закон як спосіб боротьби з інакодумством. Європейський суд у своєму рішенні визначив, що цей  закон націлений проти всіх організацій, а не тільки тих, які могли впливати на громадське життя країни та ідеї в суспільстві.

Як відомо, безпосереднім приводом для угорської влади до обмеження  діяльності  «соросівських структур» стало те, що  2017 р. вони виступили з критикою міграційної політики угорського уряду. Так, організації, що спонсоруються Соросом, зокрема Фонд «Відкрите суспільство» (Open Society Foundations) та низка інших неурядових гуманітарних організацій, виступали на захист прав мігрантів і біженців, які намагалися отримати притулок в Угорщині після міграційної кризи 2015 р. Спонсорували низку  програм для переселення біженців у ЄС і критикували підходи офіційного Будапешта за відмову підтримати політику квот на розселення біженців. Нагадаємо, що Угорщині пропонували за квотою прийняти лише 1294 мігранти.

Угорська влада, фактично, закрила свої кордони для біженців, спорудивши фізичну стіну на шляху міграційних маршрутів у країну з Сербії, а всіх, хто потрапляє до країни, розміщує в таборах т.зв. транзитної зони. Влада Угорщини в переддень виборів у квітні 2018 р. розпочала масштабну «антисоросівську», а по суті — антиєвропейську кампанію із залученням підконтрольних ЗМІ та проведенням масштабної вуличної агітації. Плакати з гаслами «Зупинимо Брюссель!» і «Не дамо Соросу сміятися останнім!» закликали громадян дати відсіч планам населити країну вихідцями з Африки та Близького Сходу. За даними угорських ЗМІ, на цю кампанію пішло  близько 20 млн євро бюджетних коштів. У суспільстві культивувалася ворожість до мігрантів, а в ширшому  сенсі — до нацменшин (використовувалися терміни «інородці», підігрівалося несприйняття ромів і частково — євреїв). Прем’єр-міністр країни Віктор Орбан особисто атакував Сороса, а підконтрольні владі ЗМІ не соромилися публікувати матеріали з антисемітськими натяками.

Пізніше, влітку 2018 р., також було прийнято закон, згідно з яким в Угорщині визнавалася  кримінальним злочином допомога для нелегальних мігрантів. Кожен, хто сприяє їм, може отримати  рік в’язниці. Цей  закон теж назвали  «антисоросівським».

На адресу   ЄС уряд Орбана проводив окрему антикампанію, звинувачуючи Брюссель у тому, що, мовляв, єврочиновники хочуть покарати країну за політику низьких тарифів та податків, а також збільшення соціальних виплат із бюджету, тоді як увесь ЄС практикував політику «фінансової дисципліни». При цьому угорська влада неохоче визнавала, що одержує  з європейського бюджету величезні суми на підтримку економіки, розвиток бізнесу та соціальні програми.  У 2007–2013 рр. Євросоюз профінансував 57% усіх капітальних інвестицій угорського уряду на суму 21 млрд євро. А в наступні сім років, до 2020 р., Угорщина отримала від ЄС 25 млрд євро.

З осені 2018 р. Угорщину було поставлено   під спостереження з боку ЄС за «нецільове використання європейських фінансових фондів» і порушення європейських законів у сферах прав людини, незалежності правосуддя тощо. Передбачалося, що через це частину фінансування для Угорщини з європейських фондів уріжуть. Однак зазначені  санкції й  попередження не примусили владу Будапешта переглянути свою політику і не захистили угорські НУО від тиску     влади.

Таємна «ліберальна імперія» проти угорської «християнської демократії»?

Коментуючи рішення Європейського суду стосовно закону  про фінансування НУО, угорський прем’єр Віктор Орбан минулої п’ятниці, 19 червня, заявив, що міжнародні суди — це частина мережі «ліберального імперіалізму». На його переконання, «ліберальний імперіалізм походить із Західної Європи, до нього причетні американські демократи та інші ліві сили у США». За його словами, вони «нав’язують свої світоглядні погляди, вибір цінностей, сприйняття ідей стосовно  сім’ї, міграції, роботи та  безробіття для решти країн, які мислять інакше в усіх цих питаннях». На його думку, такі  рішення суду саме і є свідченням «прихованої змови» з боку сил, які  намагаються діяти в обхід формальних процедур. При цьому він назвав Сороса «головнокомандувачем ліберального імперіалізму в Західній Європі».

Тим часом  інші представники угорського уряду, зокрема міністерка юстиції Джудіт Варґа, висловилися в тому ключі, що рішення Європейського суду визнало правомірність дій угорського уряду в намаганні  зробити роботу неурядових організацій більш прозорою. Інші члени кабінету Орбана теж заявили, що уважно вивчають рішення суду та викладені в ньому висновки, які, можливо, надалі буде  використано для модифікації законодавства.

Однак сподівань, що найближчим часом Будапешт відступиться  від своїх позицій у питанні протистояння з європейськими структурами, мало. Так, днями угорська влада прямо заявила, що не підкориться рішенням Європейського суду, якщо ті стосуватимуться  закону про криміналізацію допомоги мігрантам 2018 р. А в  середині травня Будапешт проігнорував рішення Європейського суду, який визнав, що біженці, котрі перебувають у т.зв. «транзитній зоні» на сербсько-угорському кордоні, незаконно «взяті під варту». Суд, який розглядав цю справу, зажадав негайно  звільнити  чотирьох мігрантів з Афганістану та Ірану, які звернулися до суду з вимогою надати їм притулок. Угорщина відмовилася виконувати це рішення суду.

Під час поширення коронавірусу (з 11 березня по 16 червня) Орбан отримав від контрольованого його політичними прибічниками парламенту, фактично, необмежені повноваження, які дозволяли йому тимчасово «урізати» основні свободи співвітчизників. Сьогодні в країні діє режим «готовності до пандемії», а «надзвичайний режим» було скасовано з 17 червня. Слід визнати,   Угорщина непогано впоралася з пандемією: на сьогодні в країні трохи більш  як 900 активних хворих.

Однак і цю надзвичайну ситуацію Орбан використовував для продовження боротьби зі своїми опонентами, та  Соросом, зокрема. На початку червня уряд Угорщини оголосив про загальнонаціональне опитування громадян, у якому пропонує, щоб мультинаціональні корпорації робили свій посильний внесок у створення національної системи запобігання пандемії, на тлі того, що відповідне агентство ЄС не впоралося «із захистом життів угорських громадян». Крім того,  опитування припускає відмову від ідеї Сороса випустити «безстрокові» єврооблігації для фінансування витрат на боротьбу з пандемією. На думку проурядових ЗМІ, таким чином Сорос прагне загнати Угорщину в боргову пастку на невизначений термін. Крім того, громадянам запропоновано висловитися на підтримку міграційної політики уряду. При цьому зазначається, що буцім «суд ЄС вимагає дозволити мігрантам вільний в’їзд до Угорщини в умовах  коронавірусної пандемії».

Опитування проводитиметься в Угорщині до середини серпня, і, на думку спостерігачів,   як і схожі  дослідження громадської думки   2017 р. (напередодні прийняття законів про фінансування НУО та криміналізацію підтримки нелегальних мігрантів), його результати можуть  лягти в основу  підтримки дій угорської влади, які  суперечать  політиці та правилам  Євросоюзу.

 

 

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК