Стратегія другого терміну

Впливове об'єднання консервативних членів Палати представників Конгресу США від Республіканської партії під назвою Дослідницький комітет Республіканської партії подало власну версію Стратегії національної безпеки.

Документ - один із багатьох позиційних документів, підготовлених Дослідницьким комітетом за час його існування (з 1973 року, з певними перервами) для просування правоконсервативного порядку денного в законотворчому процесі США. Про систему поглядів його членів можна судити зі складу партнерських організацій - Heritage Foundation, Національна стрілецька асоціація, організації, котрі підтримують християнські цінності, лібертаріанський Інститут Катона. Про впливовість свідчить, наприклад, те, що, будучи членом Палати представників, до Дослідницького комітету Республіканської партії входив нинішній віцепрезидент Майкл Пенс.

Опублікований документ побудований у традиціях Стратегій національної безпеки США, але відрізняється тим, що містить по тексту понад 130 рекомендацій, які можна транслювати в законодавчий процес. Головний посил лежить у руслі Стратегії національної безпеки, підготовленої адміністрацією Дональда Трампа: головна загроза - Китай та країни, які намагаються зашкодити США, включно з Росією, Іраном і Північною Кореєю. Але погляд Дослідницького комітету Республіканської партії ще більш контрастний і безкомпромісний. Він вирізняє трьох головних противників - Китай, Росію та Іран. Решта - Північна Корея, Венесуела, міжнародний тероризм - небезпечні як клієнти цих трьох.

Цікавий добір слів для опису стратегії стосовно кожного з противників. Китай пропонується врівноважувати, протидіяти йому, діяти у відповідь (countering). Стосовно Ірану має бути конфронтація задля придушення (confronting). Для Росії вибране слово, яке зазвичай перекладається як "стримування". Але буквально воно означає застрашування та відлякування (deterrence). Мета - відступ Росії, "відкат" (rolling back).

У цих нюансах міститься істотний перегляд політики розумного стримування (smart containment), сформованої адміністрацією Барака Обами й інкорпорованої, попри осуд на адресу попередника, в стратегію Трампа. Сучасне розумне стримування Росії схоже на стримуванню СРСР часів холодної війни. Але тоді метою було зовнішніми обмеженнями підштовхнути імперію зла до самогубства (завдяки Джорджу Кеннану, американці безпомилково визначили, що без територіальної експансії час радянського життя обмежений). Сучасне розумне стримування має на меті підштовхнути Росію до зміни політики. Її самогубство ніхто не ставить за мету.

Дослідницький комітет Республіканський партії вважає, що російська політика не змінюється. Загроза російської військової агресії зберігається для України, Грузії і навіть країн Балтії. Росія спонсорує міжнародний тероризм і втручається в американську зовнішню політику. На відміну від Китаю, що є для США стратегічним викликом порівнянного противника, РФ - це безпосередня загроза через її агресивність. Тому потрібне те саме відлякування, deterrence. Це слово застосовувалося в роки холодної війни до одного з інструментів стратегії стримування, а саме - ядерного стримування. Треба було примусити СРСР, який володів ядерною зброєю, боятися напасти на США та їхніх союзників. Завдання вирішувалося з допомогою ядерного стримування - nuclear deterrence. Тепер це слово - deterrence - знову вжите щодо Росії, хоч і без згадування про ядерну опцію.

Республіканські конгресмени запропонували такі законодавчі кроки стосовно Росії. Спочатку пропонується оголосити її спонсором тероризму за підтримку іранського Корпусу вартових Ісламської революції, "Хізболи", "Талібану" і Російського імперського руху. Щодо останнього, то адміністрація Трампа вже почала діяти: у квітні ця структура, яка базується в Санкт-Петербурзі, поповнила у США список терористичних організацій.

Далі пропонується впровадити санкції проти російського суверенного боргу. Цей процес адміністрація Трампа теж уже почала. У серпні минулого року в рамках реагування на порушення Росією Конвенції про заборону хімічної зброї (використання бойових отруйних речовин при замаху на ексофіцера ГРУ Сергія Скрипаля) адміністрація Трампа заборонила участь банків США у первинних розміщеннях російських облігацій, номінованих не в рублях, і валютне кредитування американськими банками російського уряду. Рубльові цінні папери і вторинний ринок російських цінних паперів санкціями поки що не охоплені.

Нові санкції мають бути закріплені в Акті захисту американської безпеки від агресії Кремля (Defending American Security from Kremlin Aggression Act). Документ внесений на розгляд Палати представників торік, але поки що не підтриманий. Окремим заходом пропонується внести російський "Внешєкономбанк" (ВЭБ), використовуваний Кремлем для фінансування політично важливих проєктів і покупок, до списку заборонених для контактів. Після окупації Криму США впровадили окремі обмеження на фінансові операції з ВЭБ. Але сам банк поки що не внесли до списку заборонених.

Санкції мають бути розширені на менеджерів російської пропаганди. У документі вказано трьох таких відомих у США менеджерів - Владіміра Євтушенкова, Бідзіну Іванішвілі та Віктора Медведчука, названих, відповідно, російським, грузинським і українським олігархами.

Нарешті, запропоновано виключити Росію з міжнародної платіжної системи SWIFT і проводити "фінансові навчання" для демонстрації РФ катастрофічної для неї втрати активів у разі подальшого військового вторгнення в Україну, Грузію та спроб вторгнення у країни Балтії.

Окремий блок заходів для відлякування РФ передбачений у рамках підтримки НАТО. У цьому ряду - зробити стримування Кремля головною темою самітів альянсу; прийняти закон про невизнання російської анексії Криму; збільшити обсяги надання зброї Україні, включно з протикорабельним озброєнням; зміцнити оборону Грузії та продовжувати підтримувати ініціативи, запущені 2014 року для зміцнення європейської оборони.

У сфері інформації запропоновано відродити систему російськомовного мовлення для актуалізації в Росії теми прав людини та підтримки сил, які прагнуть змінити її політику.

Запропоновані республіканськими консерваторами заходи на рівні Палати представників Конгресу США у разі їх реалізації не конче негайно вплинуть на РФ. Вона звикла жити в умовах санкцій, вони її стримують, але все-таки не відлякують. Фінансові резерви Росії дають їй "подушку безпеки", яка дозволяє навіть у відчайдушних ситуаціях певний час блефувати "непохитною рішучістю".

Найпотужніші з запропонованих нових санкційних інструментів - погроза відключити від SWIFT і тотально позбавити активів - здатні утримати Кремль від нових військових захоплень в Україні, але навряд чи примусять її піти з Криму. Правда, вони можуть підштовхнути Росію до врегулювання в ОРДЛО. У тексті запропонованої стратегії однозначно витлумачений смисл Мінських угод: вивести російські війська та відновити контроль України над кордоном. Росія ж продовжує думати, що смислом угод є "федералізація" України. Можливо, нові санкції примусили б Росію по-новому прочитати підписані нею документи і нарешті зробити потрібні для врегулювання кроки.

Питання в тому, наскільки стратегія щодо Росії, запропонована Дослідницьким комітетом Республіканської партії, відповідає поглядам Дональда Трампа (стосовно Китаю й Ірану сумнівів у компліментарності немає).

Представлений документ так багато хвалить чинного американського президента і так часто засуджує Барака Обаму разом із Демократичною партією, що скидається на розділ передвиборної програми. Схоже, консервативна частина Республіканської партії подала своє бачення зовнішньої політики Дональда Трампа на другий його термін. Йому запропоновано вважати Росію прямою загрозою американським інтересам і протидіяти їй потужнішими фінансовими санкціями, підтримуючи при цьому певний рівень військової готовності з боку НАТО.

Це цілком може виявитися для Трампа більш вигідною передвиборною стратегією, ніж обіцянка дружби з Росією, з якою він ішов на свої перші вибори.