Спростили…

За п’ять місяців поточного року число європейців, котрі в’їжджають на територію України, збільшилося на 24 відсотки, а кількість українців, які виїжджають у країни Європейського Союзу, зменшилася в 2,6 разу.

Ці цифри, які більш ніж промовисто ілюструють практичний бік реалізації візової угоди з ЄС, навів заступник глави Державної прикордонної служби України, директор міжнародно-правового департаменту Олександр Мельников минулої середи на засіданні парламентського комітету з питань європейської інтеграції. Першим пунктом порядку денного був аналіз виконання двох угод між Україною та ЄС — про спрощення оформлення віз і про реадмісію. Як відомо, обидва документи були підписані в пакеті і набули чинності з початку цього року.

Візової угоди чекали довго і з нетерпінням. Її підписання було піднесене вищим керівництвом країни як значний зовнішньополітичний успіх, як великий крок на шляху євроінтеграції. За свідченням заступника міністра закордонних справ України Костянтина Єлисєєва, документ охоплює близько двох третин активного населення нашої країни — представників органів державної влади та місцевого самоврядування, суддів, членів офіційних делегацій, близьких родичів громадян, які мають дозвіл на проживання в країнах — членах ЄС, журналістів, науковців, міжнародних перевізників та ін., котрі отримали преференції при оформ­ленні шенгенських віз. Як уже повідомлялося, було зафіксовано розмір єдиного консульського збору — 35 євро (тоді як громадяни інших країн змушені платити 60 євро), а строк розгляду документів на отримання візи скорочено до десяти днів у звичайних випадках і до двох — в екстрених. Але це на папері...

Як засвідчив на засіданні пар­ламентського комітету
К.Єлисєєв, моніторинг, проведений українським зовнішньополітичним відомством на виконання постанови Верховної Ради про забезпечення права громадян України на свободу пересування, показав, що, на жаль, реалізація цієї угоди накульгує, причому «переважно на єесівську ногу». Порушення, яких найчастіше припускаються консульські установи країн — членів Євросоюзу, можна класифікувати таким чином:

— перевищення консульського збору за розгляд візового клопотання, залучення фірм-посередників (Бельгія, Іспанія, Нідерланди, Італія, ФРН);

— порушення строків розгляду візових клопотань (ФРН, Іспанія, Словаччина, Італія);

— вимога подавати додаткові документи для підтвердження мети поїздки (Італія, Словач­чина);

— невідповідна процедура видачі багаторазових п’ятирічних і річних віз (консульські установи всіх країн — членів ЄС);

— неприпустиме ставлення, яке порушує елементарні етичні норми, працівників диппредставництв до українських громадян;

— ухиляння від мотивування відмов у видачі віз (Чехія, Словаччина, Італія).

Подібні порушення представники європейських посольств, як правило, пояснюють браком досвіду виконання візової угоди з Україною, поширеним візовим шахрайством, напливом бажаючих отримати візу. Що ж до останнього, то українська сторона пропонує дуже просте вирішення проблеми: значно збільшити кількість багаторазових п’ятирічних і річних віз — дивись, і черги біля європейських посольств скоротяться.

На травневому засіданні «трійки» Україна—ЄС міністр закордонних справ Володимир Огризко передав своїм колегам окремий документ щодо фактів порушення положень візової угоди. Тепер Київ чекає відповідної реакції європейської сторони.

Дочекатися, щоправда, можуть не всі. Як повідомив на засіданні комітету народний депутат Сергій Шевчук, у Верховній Раді вже зібралася критична маса депутатів, не задоволених станом виконання угод між Україною і ЄС про спрощення оформлення віз і про реадмісію. За його словами, очікується депутатська ініціатива у вигляді постанови ВР, котра порушила б питання про скасування безоплатного в’їзду в Україну громадян країн, які порушують положення цих документів. Крім того, підкреслив С.Шевчук, в українському парламенті вже почалася атака і на ці дві угоди. Першим «залпом» стала реєстрація у ВР проекту постанови про скасування результатів голосування при ратифікації угоди між Україною і Данією про реадмісію. У разі ухвалення зазначеної постанови, прогнозує депутат, буде скасовано й відповідну візову угоду із цією країною, підписану в пакеті з першою. А наступним етапом цілком може стати денонсація угоди про реадмісію з ЄС, припускає С.Шевчук. І це, на його думку, «криє в собі велику небезпеку». «Але підставою для подібних дій парламентарів є не депутатське нерозуміння, — пояснив член комітету з питань європейської інтеграції, — а велика кількість звернень українських громадян, у яких вони розповідають про часом просто нелюдське ставлення до них із боку європейських посадовців, про корупцію в посольствах країн ЄС у Києві».

У чому полягає небезпека можливої денонсації угоди про реадмісію з ЄС, роз’яснив К.Єлисєєв: «Необхідно чітко розуміти, що цей документ, його імплементація належним чином — це ключовий аргумент у нашому діалозі з ЄС щодо запровадження безвізового режиму поїздок українських громадян до країн Євросоюзу. Тож нехтувати цією угодою, а тим більше ставити її під сумнів означає апріорі позбавити наших громадян можливості безвізових поїздок».

P.S. На засіданні парламентського комітету, на пропозицію його глави Бориса Тарасюка, було також розглянуто факти, викладені в попередньому номері «ДТ» у статті «Третій сорт». Як повідомив К.Єлисєєв, реагуючи на цю публікацію, у даний час МЗС збирає свідчення постраждалих у Німеччині громадян України. Зовнішньополітичне відомство було поінформоване німецькою стороною про проведене нею службове розслідування щодо дій німецької поліції. Крім того, МЗС доручив українському представництву при Євросоюзі поінформувати про викладені в статті проблеми Єврокомісію, зокрема єврокомісара з питань зовнішньої політики та європейської політики сусідства Беніту Ферреро-Вальднер і віце-президента ЄК, відповідального за питання юстиції, Жака Барро. А за свідченням заступника директора департаменту консульської служби МЗС Сергія Альошина, громадяни України, котрі перебували на сезонних роботах в Іспанії, вже повертаються на Батьківщи­ну автобусами через Румунію. У свою чергу «ДТ» обіцяє й надалі відстежувати цю тему й інформувати про результати наших читачів.