СПИСОК ПЕНТАГОНА

Сьогодні навіть не вельми втаємниченому в політику обивателю вже зрозуміло, що антитерористична операція Сполучених Штатів та їхніх союзників в Афганістані, м’яко кажучи, пробуксовує. Вважається, що навіть справедлива війна може бути популярною серед населення країни, яка її розпочала, протягом одного місяця. Якщо вона не досить результативна, то в суспільстві починає визрівати роздратування, що згодом переростає у відкрите невдоволення політикою влади.

На своїх брифінгах представникам Пентагону залишається нарікати на несамовитість, із якою воюють війська «Талібану». Цю оцінку цілком поділяє міністр оборони США Дональд Рамсфелд. В інтерв’ю газеті USA Today він заявив, що таліби — вправні бійці і просто так вони не здадуться. Втім, міністр висловив упевненість у тому, що воєнна кампанія закінчиться усуненням «Талібану» від влади.

Отже, американців готують до тривалої війни. Для Пентагону така перспектива, звісно, благо. Міноборони повною мірою використовує нагоду вистріляти залежані боєприпаси і провести позачергове тренування військ у бойовій обстановці. Але повітряні удари по кам’янистих афганських пустелях обов’язково потрібно чимось урізноманітнювати.

У цьому зв’язку появу в американській пресі повідомлення про можливе переструктурування збройних сил США навряд чи можна вважати випадковістю. Відома своїм консерватизмом газета Washington Times минулого тижня вмістила на своїх сторінках повідомлення про ймовірне створення в американських збройних силах нового об’єднаного командування — боротьби з тероризмом. Журналісти негайно пов’язали цей крок із планами Вашингтона щодо поширення бойових дій, які ведуться сьогодні в Афганістані, на інші держави, причетні до терористичних атак на США.

Наведена інформація потребує певних пояснень. Реалізуючи політику «демонстрації сили» у ключових регіонах планети, Сполучені Штати створили свого часу низку об’єднаних регіональних командувань, «нарізавши» останнім своєрідні зони територіальної відповідальності, скажімо, в Європі, у зоні Тихого океану, в Атлантиці тощо. Командувачі таких великих військових угруповань мають у своєму розпорядженні частини й підрозділи всіх видів збройних сил — і сухопутних військ, і ВПС, і ВМФ, і морської піхоти. Крім того, Пентагон має кілька об’єднаних функціональних командувань — спеціальних операцій, транспортне, стратегічне й космічне. І, з огляду на все, у найближчому майбутньому їх поповнить ще одне командування — антитерористичне.

У публікації Washington Times посилається на неназвані джерела в адміністрації Джорджа Буша, які стверджують, що міністр оборони кілька разів виїжджав на авіабазу Макділл, неподалік міста Тампа (штат Флорида), де розквартировано штаб командування спеціальних операцій США. Там він нібито зустрічався з генералом Чарльзом Голландом, який очолює це об’єднання, і обговорював із ним питання створення нової армійської структури — для безпосередньої боротьби з міжнародним тероризмом.

Не виключено, що нове командування очолить сам Голланд і в цю структуру перейде частина сил, які перебувають у розпорядженні цього генерала тепер — ідеться насамперед про знамениті американські підрозділи спецпризначення. (Зараз в оперативному підпорядкуванні генерала Голланда перебуває 46 тисяч спецпризначенців від усіх чотирьох видів збройних сил США). Такий крок, на думку керівництва Пентагону, має полегшити керування антитерористичними операціями — адже нині переміщення бойових дій з однієї країни в іншу передбачає і передачу управління ними від одного командуючого «географічним» командуванням до іншого. Якщо сьогодні головна увага військового відомства США прикута до Афганістану, то відповідальний за операцію командуючий центральним командуванням генерал Томмі Френкс, а якщо завтра Усама бін Ладен знайде притулок, скажімо, на Філіппінах, то до справи муситиме підключитися його колега з тихоокеанського командування. Зрозуміло, що процес передачі управління бойовими діями від одного штабу до другого навряд чи сприятиме підвищенню їх ефективності.

За даними газети, вивчення можливості формування нової структури у збройних силах США пов’язане з тим, що адміністрація Сполучених Штатів розглядає можливість початку таємних операцій з участю розвідувальних структур або командос із метою ліквідації осередків міжнародного тероризму, розміщених в інших регіонах світу. Якщо ж їх не вдасться знищити цими силами, то надалі, коли для Вашингтона закриється «афганське питання», їм на допомогу може прийти й міць американської армії.

Washington Times визначає і географію подальшої боротьби Сполучених Штатів із найбільшим злом сучасності. У зоні уваги Вашингтона сьогодні перебувають три регіони.

Перший — це Південна Америка. Адміністрація збирає докази того, що активісти відомої «Аль-Каїди» втягнуті в контрабанду наркотиків у Парагваї та Колумбії. Крім того, осередки ісламських фундаменталістів, за даними американських спецслужб, діють на нейтральній території у прикордонних областях Парагваю, Аргентини і Бразилії.

Потім — Філіппіни. Керівні кола США мають інформацію про те, що антиурядові терористи руху «Абу Саяф», які діють на Філіппінах, пов’язані з бін Ладеном. За даними газети, американці розглядають можливість підключення до операції на філіппінській землі спецслужб інших країн, зокрема австралійських спеціальних підрозділів ВПС. А філіппінське керівництво, загалом підтримуючи антитерористичну кампанію США, досить прохолодно ставиться до перспективи особистої участі американських солдатів у війні проти «Абу Саяф», віддаючи перевагу допомозі з боку Вашингтона військовими інструкторами та сучасним озброєнням.

І, нарешті, Ірак. Керівники Пентагону, зокрема й сам міністр оборони та його заступник Поль Волфовіц, вважають, що Сполученим Штатам слід скористатися ситуацією, що склалася, й усунути з посади Саддама Хусейна. Попри те, що іракського президента ще не можуть прямо звинуватити в терактах 11 вересня, держдепартамент давно ввів Ірак у список держав, які підтримують тероризм.

Що ж, ця країна, судячи з усього, і може стати першою мішенню Вашингтона після Афганістану. Цього тижня Дональд Рамсфелд заявив, що не виключає можливості військової акції проти Іраку в рамках війни проти тероризму, яку ведуть Сполучені Штати. Ця заява прозвучала услід за виступом іракського віце-прем’єра Таріка Азіза про те, що, на його думку, Америка планує вдарити по 300 цілях в Іраку тисячею своїх крилатих ракет. В останньому зі своїх поодиноких інтерв’ю західним засобам масової інформації Азіз висловив упевненість у тому, що удар по Іраку сколихне арабську громадську думку і призведе до розпаду очолюваної Сполученими Штатами коаліції.

Проте американські військові думають інакше. В інтерв’ю телекомпанії Ей-бі-сі Рамсфелд заявив, що не сумнівається в тому, що Ірак — це держава, яка скоює терористичні акти і спонсорує терористичні акти. За словами міністра оборони, Саддам Хусейн становить загрозу для багатьох держав світу, і передусім — для Сполучених Штатів, і що багато хто, зокрема в уряді США, прагне усунення Хусейна від влади. Відповідаючи на запитання, чи планують Сполучені Штати вибрати мішенню іракського лідера у другій фазі війни проти тероризму, Рамсфелд посилався на слова президента Буша про те, що війна вестиметься проти всіх терористичних мереж. Американці, за його словами, не задовольняться тільки «Аль-Каїдою» та лише Афганістаном.

Слід зазначити, що сьогодні в Америці табір політиків, які закликають серйозно зайнятися Іраком, не обмежується керівниками військового відомства. Про ймовірну причетність Багдада до терактів говорить з американських телеекранів колишній директор ЦРУ Джеймс Вулсі. В цьому ж упевнений автор книжки «Екскурсія в помсту. Незавершена війна Саддама Хусейна проти Америки» Лорі Мілрой, яка також часто виступає на телебаченні. Про настрій американської спільноти свідчить останнє опитування Зогбі. Воно показало, що майже дві третини респондентів виступають за розширення антитерористичної кампанії на Ірак.

Проте війна з Іраком настільки ускладнить політичну ситуацію, що багато американських політиків визнають за краще відкласти це питання на майбутнє і спочатку розв’язати афганські проблеми.

На сьогодні єдиний серйозний аргумент проти Саддама Хусейна — свідчення колишнього капітана іракської армії Сабаха Ходадоя. Він стверджує, що протягом восьми років служив у таборі Салман Пак на березі Тигру, де тренувалися міжнародні терористи. За його словами, майбутні викрадачі літаків тренувалися на справжньому «Боїнгу-707».

Однак адміністрація Буша не вважає це переконливим свідченням причетності Багдада до терактів 11 вересня, достатнім для того, щоб виправдати воєнні дії проти Іраку. Судячи з усього, на цьому етапі вона навіть не дуже прагне одержати вагоміші докази, бо спочатку хоче вирішити питання з талібами. Та якщо вагомі докази раптом з’являться, вибору в неї може не залишитися, і тоді пророцтво Азіза справдиться.