Словаччина. Російський оазис у центрі Європи

Гучна критика політики Заходу щодо Росії та введеного проти РФ режиму санкцій лунає з Братислави з незмінною сталістю. Проте Словаччина щоразу голосує за їхнє продовження, а її лідери підкреслюють свою прихильність єдності ЄС.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Голос столиці

Улітку 2014-го Братислава виступала проти введення третього, секторального, пакета санкцій проти РФ. Словацький прем'єр Роберт Фіцо в серпні минулого року в інтерв'ю агентству SITA заявив, що Словаччина не буде сліпо слідувати за санкціями щодо Росії, "як баран, що йде на бойню". За його словами, саме завдяки принциповій позиції урядів Австрії та Словаччини під європейськими санкціями не опинилися дочірні структури "Сбербанка России", які працюють в Європі. На думку Р.Фіцо, в протилежному випадку ці санкції вдарили б по сотнях тисяч європейців.

"Доти, пдоки не затверджено нові антиросійські санкції ЄС, я буду серед тих прем'єрів, які кажуть: "Відкладіть їх в ім'я миру!" - заявив Фіцо на прес-конференції на початку вересня 2014 р., після неприкритого російського вторгнення на Схід України, після Іловайської трагедії та боїв за Саур-Могилу. На думку словацького прем'єра, події в Україні - "стандартна геополітична боротьба між США та Росією", а введення санкцій не змінить відсутності стратегії з деескалації конфлікту.

У той же час президент Словаччини Андрей Кіска заявив, що, попри певні витрати та економічні втрати, Словаччина має бути готова до жертв, оскільки інтереси бізнесу не повинні стояти вище за фундаментальні цінності свободи та демократії. Крім того, словацький президент неодноразово вітав євроінтеграційні прагнення України та закликав Євросоюз надати нашій країні перспективу членства в ЄС для підтримки та прискорення необхідних реформ.

У квітні 2015-го Р.Фіцо знову ратував за діалог з Москвою та виступав проти введення нових санкцій. "У Криму ми були свідками порушення міжнародного права. А нинішній діалог відбувається за умов санкцій та економічної війни. Ніхто не хоче, щоб Росія страждала ще більше", - заявив глава словацького уряду в інтерв'ю Pravda.sk. Однак відразу наголосив, що "Словаччина ніколи не піде проти єдності Європейського Союзу та НАТО".

Словацький прем'єр був одним із трьох європейських лідерів, які завітали до російської столиці 9 травня 2015 р. для участі у святкуванні 70-річчя Перемоги. "Якщо в когось із цим проблеми, то мені не соромно. Це - історія", - заявив він.

Перед своїм наступним візитом до Москви, в червні 2015 р. Р.Фіцо в інтерв'ю ТАСС знову піддав критиці санкційну політику Заходу: "Нам не потрібні ані санкції, ані брязкання зброєю, а потрібен мирний діалог і конкретні результати. Якщо Мінські угоди будуть виконуватися, я стану першим, хто голосуватиме за подальшу підтримку їх імплементації через послаблення санкцій. На мій погляд, це найбільш правильний підхід. Санкції не дали очікуваного ефекту. Вони нашкодили як Європі, так і Росії. Не знаю, кого може влаштовувати ця взаємна шкода". Утім, обіцянки голосувати проти продовження санкцій на найближчому саміті ЄС Р.Фіцо в Білокамінній не дав, нагадавши, що він підтримує єдину позицію ЄС. І, як відомо, обмежувальні заходи Євросоюзу проти РФ у червні 2015-го було продовжено.

На відміну, наприклад, від Болгарії, яка також має значні арсенали зброї російського виробництва, але прагне до її заміни на натовські зразки, Словаччина воліє модернізувати російську техніку та озброєння за допомогою РФ. У ході візиту Р.Фіцо до Москви словацька сторона запропонувала російським партнерам модернізувати зенітну ракетну систему С-300, а також літаки МіГ-29 і вертольоти Мі-17. Крім того, як заявив "Інтерфаксу-АВН" радник словацького прем'єра Й.Мігаш, росіяни запропонували в лізинг нові зразки авіатехніки та радарні системи.

Як повідомлялось у ЗМІ, громадяни Словаччини беруть участь у збройному конфлікті на Сході України на боці проросійських бойовиків. Міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак назвав такі дії "безвідповідальними" й такими, що "ганьблять державу", а уряд цієї країни в серпні 2015 р. затвердив поправки до Кримінального кодексу республіки, які передбачають кримінальну відповідальність за участь у незаконних збройних угрупованнях на території інших держав.

Енергетика

На енергоносії припадає приблизно 91% усього імпорту Словаччини з Росії. За інформацією посольства СР у Москві, Словаччина купує в РФ 96% природного газу, який споживає республіка, та 99% нафти.

З 1 січня цього року російська нафта поставляється в Словаччину відповідно до нової, підписаної 5 грудня 2014 р., міжвідомчої угоди про довгострокові поставки, яка діє до 31 грудня 2029-го.

Росія також бере участь у добудові третього та четвертого енергоблоків АЕС "Моховце", модернізації двох енергоблоків АЕС "Богуніце" і постачає паливо для обох словацьких атомних електростанцій. Наприкінці 2014 р. представники словацької компанії Slovenske Elektrarne заявили, що мають намір купувати паливо для АЕС у російської корпорації "ТВЕЛ" ще, як мінімум, п'ять років.

Не збирається Братислава відмовлятись і від російського газу (закупівлі здійснюються на основі угоди 2008 р., яка діє до 2028-го). "Кожен уряд Словаччини має забезпечувати, щоб газова труба, яка проходить через територію республіки, ніколи не була порожньою, - заявив Р.Фіцо, перебуваючи з візитом у Москві. - Словаччина добре розуміє, що з січня 2019 р. не діятиме договір про транзит газу через Україну. Якщо ми не будемо транзитером газу, то наш бюджет зазнає великих збитків".

Братислава не бажає "сидіти спокійно та чекати, що Україна випаде з газотранспортної системи", тому словацький прем'єр запропонував РФ проект щодо участі Словаччини в "Турецькому потоці" - разом із Болгарією, Румунією, Угорщиною та ЄС. "Відповідальність змушує нас шукати такі альтернативні шляхи вирішення даного питання", - заявив Р.Фіцо на прес-конференції, не уточнивши, щоправда, як до його пропозиції ставляться в Софії, Бухаресті та Брюсселі.

Після того, як Словаччина минулої зими з благословення Європейської ради виручила Україну, забезпечивши для нашої країни газовий реверс, підписання німецькими E.On й Wintershall, австрійською OMV, британсько-голландською Shell і французькою Engie у вересні цього року договору з "Газпромом" про будівництво двох додаткових гілок "Північного потоку" в обхід України та Словаччини, схоже, не на жарт засмутило словацького прем'єра. "Хотів би сказати нормально, але змушений сказати емоційно: вони роблять з нас ідіотів. Тому що не можна кілька років говорити про те, як потрібно стабілізувати ситуацію, а потім ухвалити рішення, яке ставить не тільки Україну, а й Словаччину в невигідні умови. Україна недорахується мільярдів, а Словаччина - сотень мільйонів євро. Я переконаний, що західноєвропейські газові фірми, які ведуть бізнес на території Європейського Союзу, зрадили європейські країни, в тому числі Словаччину, і діють усупереч тим розмовам, які ведуться всередині ЄС", - заявив Р.Фіцо 10 вересня 2015 р. на спільній прес-конференції з українським колегою А.Яценюком.

Торговельні зв'язки
та інвестиції

Росія посідає лише сьоме місце серед країн, які постачають товари в Словаччину, поступаючись Німеччині, Чехії, Китаю, Кореї, Польщі та Угорщині. Її частка в загальному обсязі імпорту, який надходить у Словаччину, - лише 3,5%. Частка експорту Словаччини в РФ - 4% від усього обсягу словацького експорту.

За даними Словацького статистичного управління, торговельний оборот між двома країнами у 2014 р. становив 7 млрд євро, з яких імпорт з РФ - 4,9 млрд євро, а експорт до РФ - 2,1 млрд євро. Як неодноразово стверджували представники Словаччини, включно з прем'єром Р.Фіцо, порівняно з 2013 р. обсяг взаємної торгівлі у 2014-му знизився на 20%.

Натомість за даними Федеральної митної служби (ФМС) РФ, це зниження менше - 14,2% (імпорт з РФ зменшився на 11,3%, експорт до РФ - на 19). Звертає на себе увагу той факт, що в попередньому році - досанкційному 2013-му - обсяг торгівлі між Словаччиною та Росією також знизився приблизно на 20% порівняно з 2012-м. Отже, мабуть, падіння товарообігу пов'язане не тільки з взаємними санкціями ЄС і РФ.

Скорочення імпорту з Росії 2014 року сталося в основному за рахунок зменшення поставок мінеральних продуктів. Словаччина ж продала в РФ менше продовольчих товарів, целюлозно-паперових виробів, текстилю і взуття, машин та обладнання.

У 2015 р. показники двосторонньої торгівлі продовжили зниження. Будучи в Москві, словацький прем'єр Р.Фіцо констатував, що взаємний товарообіг у перші три місяці поточного року впав на 40% і заявив, що це "жахлива цифра".

У наступні місяці темпи падіння трохи знизилися, і, за даними ФМС, за сім місяців 2015 р. обсяг словацько-російської торгівлі скоротився на 36,3% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. При цьому імпорт із РФ до Словаччини зменшився на 31,3% і становив 2,2 млрд дол., а експорт Словаччини до РФ - на 47,8%, до 1 млрд дол.

Зниження російського імпорту відбулося в основному за рахунок зменшення поставок мінеральних продуктів (на 31,3%), а частка енергоносіїв у загальному товарообігу двох країн скоротилася на 2,2%.

Як і торік, обсяги словацького експорту до РФ у 2015 р. зменшилися за рахунок продовольчих товарів (на 21,98%), деревини та целюлозно-паперових виробів (83,4%), текстилю та виробів із нього (15,8%), у тому числі взуття (21,5%), машин та обладнання (45,2%).

Інвестиційне співробітництво ніколи не було сильною стороною відносин Словаччини та Росії. РФ знаходиться десь у середині восьмого десятка в списку країн, які інвестують у словацьку економіку. У РФ, за даними посольства СР у Москві працює лише десяток словацьких компаній, а обсяг інвестицій зі Словаччини в російську економіку 2013 року становив лише 18,8 млн дол. За інформацією Росстату РФ, у загальному обсязі російських інвестицій за кордон у 2013 р. на Словаччину припадало лише 0,0046%.

Вплив санкцій

"Інтелектуалам може бути байдуже, що Словаччина втратить сотні мільйонів євро. Це їхня справа, але я економічні інтереси не ігнорую. Росія - важливий партнер. Було б помилкою не визнавати цього факту", - заявив Р.Фіцо після повернення з Москви на початку червня 2015 р. телеканалу ТА-3.

Однак чи винні в усіх втратах Словаччини тільки санкції? Так, деякі словацькі експерти стверджують, що основними галузями, що постраждали, є автопром і харчова промисловість. Мовляв, на Росію припадає продаж приблизно 10% усіх вироблених у республіці авто. А за твердженням директора секретаріату Союзу автомобільної промисловості Яна Прибули, якого цитує Aktualne.sk, санкції проти Росії безпосередньо вплинули на те, що діяльність ринку автомобілів у РФ знизилася на 25–30%. Автомобільний ринок у Росії справді скоротився, ось тільки до чого тут санкції? Знову нагадаємо, що обмежувальні заходи ЄС проти РФ стосуються лише військової продукції та товарів подвійного призначення, обладнання для нафтовидобутку, а також довгострокового кредитування. Продавати автомобілі до РФ ніхто не забороняв. А продажі в Росії впали не через санкції, а через обвал курсу рубля, зниження купівельної спроможності росіян і загальну несприятливу для торгівлі економічну ситуацію в країні.

Що ж до сільського господарства та харчової промисловості Словаччини, то й у цих галузях не варто всі неприємності списувати на санкції. Візьмемо, наприклад, молочну галузь, яка переживає не кращі часи в усьому Євросоюзі. В 2014 р. весь експорт Словаччиною молочної продукції зменшився на 3,7% порівняно з попереднім роком. Але експорт до Росії збільшився на 41,9%, попри введене РФ продовольче ембарго!

Проблеми європейських виробників молока пов'язані не тільки та не стільки з російськими заходами у відповідь. Як пише словацька газета Hospodarske noviny, у ЄС на рік виробляється понад 150 млрд літрів молока при загальному населенні країн Євросоюзу 500 млн ос., тобто виходить по 300 л на рік на людину. А, наприклад, у Словаччині споживання молока на рік становить
160 л на людину. Після скасування з 1 квітня 2015 р. квот на виробництво молока ціни на "молочку" в усьому ЄС значно впали. Крім того, не тільки РФ відмовилася від європейських молочних продуктів, а й Китай скоротив закупівлю сухого молока в Європі майже вдвічі.

Дивимося далі. Попри російське ембарго, Словаччині вдалося 2014 року збільшити експорт до РФ фруктів на 176% (з 37 тис. дол. до 102 тис.), хоча загальний фруктовий експорт республіки знизився на 21%, а також овочів - більш ніж у сім разів (з 10 тис. дол. до 72 тис.). Утім, експорт цієї продукції в Росію досить незначний, і його вплив на економіку країни несуттєвий.

Виріс 2014 року й експорт у РФ зі Словаччини зернових, а також готової продукції з зернових і молока - більш ніж удвічі порівняно з 2013-м.

А ось збитків Словаччина зазнала на експорті живих тварин до РФ - він зменшився в п'ять разів, готової продукції з овочів і фруктів - у шість, з м'яса та риби - у 6,3 разу (щоправда, весь експорт товарів останньої категорії зріс на 34,4%).

Якщо ж підрахувати всі втрати Словаччини у 2014 р. на експорті до РФ, то про жодні сотні мільйонів, про які згадував Р.Фіцо, немає мови. Навіть якщо не враховувати позиції, за якими республіка збільшила свій експорт до РФ, то зниження продажів до РФ товарів, які підпали під російське ембарго, становило лише близько 11 млн дол.

До цього варто додати, що економіка Словаччини - одна з найуспішніших у ЄС. У першому кварталі 2015 р. ВВП країни зріс на 3,1% - це найвищий показник у єврозоні. Згідно з прогнозом Єврокомісії, очікується, що 2016-го Словаччина за економічним зростанням поступатиметься лише Люксембургу.

Кремлівська колона

У традиційно русофільському та доволі антиамериканському словацькому суспільстві, яке далеко не завжди сприймає західні ліберальні цінності, російська пропаганда знайшла сприятливий ґрунт і розквітла буйним цвітом міфів про велику, але незрозумілу Заходом Росію-матінку, про фашистів і хунту в Києві та необхідність зміцнювати сумнозвісне слов'янське братерство.

DT.UA вже докладно писало про кремлівську колону в Словаччині (читайте статті Якуба Логінова "Російська пропаганда в Словаччині: Україна здає позиції" від 13 лютого 2015 р. та "Словаччина: дружити з Росією, допомагати Україні" від
17 липня 2015 р.). Додамо лише деякі штрихи.

Словаки, які мало цікавляться Україною і чиї знання про нашу країну найчастіше обмежуються лише даними, що це бідна та корумпована держава, частіше симпатизують Росії. Причому як на побутовому, так і на суспільно-політичному рівні. У словацькій пресі з'являються статті під заголовками на кшталт "З американським ножем біля горла - київська хунта використала армію проти власних громадян", "Східна та Західна Німеччина мали право на об'єднання, Східна та Західна Русь - ні?". Словацькі депутати їздять до Москви демонструвати Росії своє дружнє ставлення. "Суперечки мають вирішуватися шляхом досягнення компромісів, а не економічною війною у вигляді введення санкцій і штучних цін на нафту. З Росії не можна робити імперію зла, необхідно знову налагодити відносини та шукати шляхи до встановлення миру", - казав за кілька днів після обстрілу російськими "Градами" Маріуполя депутат словацького парламенту Л.Блага, який приїхав до Москви "обговорювати геополітичні питання".

Словацькі бізнесмени, як, наприклад, ідейний "антифашист" і прибічник ідеї створення альянсу слов'янських держав на чолі з Росією М.Фаркаш, фінансують закупівлю та транспортування гуманітарної допомоги для "ДНР" і "ЛНР". У жовтні минулого року М.Фаркаш на сайті видання Hlavne Spravy розмістив публікацію про визнання фейкових виборів у "ДНР" та "ЛНР" і повідомив про відкриття у Братиславі неофіційного представництва "Новоросії", основними завданнями якого були позначено збір і передачу гуманітарної допомоги "ДНР" і "ЛНР".

Відомий русофіл та українофоб, уродженець Києва, випускник Московського державного університету, а нині громадянин Словаччини, колишній депутат парламенту від Словацької національної партії та член ПАРЄ у 2006–2010 рр. Сергій Хелемендик систематично пише та роздає коментарі про Україну як про державу, яка не відбулася. Він запропонував своє бачення розділення нашої країни на кілька частин і закликав керівництво Росії "прийняти рішення щодо долі України". На його думку, від України необхідно відокремити Закарпаття, яке їй "історично ніколи не належало". Східні та південні регіони України, на думку С.Хелемендика, мають приєднатися до Росії, після чого Україна залишиться в кордонах північного та центрального регіонів.

У Словаччині традиційно велика та впливова російська діаспора. Активно й плідно освоює чималий бюджет Російський культурний центр у Братиславі, підтримує міцні зв'язки з Москвою громадська організація "Товариство словацько-російської співдружності". Виходять у світ популярні видання, які більш ніж прихильно пишуть про Росію. А глава уряду Р.Фіцо як і раніше робить реверанси в бік Москви.

Однак, навіть парламентські вибори, які мають відбутися на початку 2016 р., та пов'язана з ними чергова активізація кремлівської колони навряд чи змінять позицію Братислави щодо російсько-українського конфлікту: "Словаччина ніколи не піде проти єдності Європейського Союзу та НАТО".