Слабка ланка балканського ланцюга

28 лютого, 2020, 16:00 Роздрукувати Bипуск № 1284, 28 лютого-6 березня 2020р.
Відправити
Відправити

Розвал Боснії і Герцеговини може призвести до нової війни на Балканах.

Слабка ланка балканського ланцюга

У балканському ланцюзі найслабша ланка - Боснія і Герцеговина.

У цій країні, яку створено Дейтонською мирною угодою і яка має надзвичайно складний і суперечливий федеративний устрій, заговорили про вихід із неї Республіки Сербської та проведення референдуму про її статус. Заклик до розвалу БіГ озвучив член президії Боснії і Герцеговини від боснійських сербів Мілорад Додік. "Прощавай, БіГ, хай живе РС-екзит", - заявив він, звертаючись до депутатів позачергової сесії Народної Скупштини Республіки Сербської.

Від цих слів тьохнуло серце. Оскільки наслідком виходу Республіки Сербської зі складу Боснії і Герцеговини може стати нова війна на Балканах. Не менш кривава та нещадна, ніж у дев'яностих.

Криза розпочалася наприкінці 2019 року, коли НСРС постановила вважати сільськогосподарські землі на території ентитету власністю Республіки Сербської, а не Боснії і Герцеговини. Конституційний суд БіГ у січні цього року оголосив незаконною таку постанову.

Додік заявив, що рішення КС спрямоване "проти сербського народу", є спробою обмежити права Республіки Сербської та закликав провести референдум про статус ентитету. Згодом він уточнив: РС не має плану виходу, "але це, можливо, станеться". Його слова набули конкретності, коли НСРС прийняла "Інформацію про антидейтонську діяльність Конституційного суду БіГ", що містить вісім вимог, які слід виконати протягом 60 днів.

Частина цих вимог суперечать Дейтонській мирній угоді (ДМУ) і загрожують цілісності Боснії і Герцеговини.

Так, Скупштина вимагає від парламенту БіГ прийняти Закон про припинення мандату іноземних суддів. Однак Додаток 4 ДМУ говорить, що в складі Конституційного суду має бути три іноземні судді, яких обирає голова Європейського суду з прав людини. Вимога про визначення кордону між РС і Федерацією БіГ суперечить Додатку 2, де йдеться винятково про "лінії розмежування між ентитетами". Не відповідає ДМУ і вимога не брати участі в роботі центральних органів до припинення мандатів іноземних суддів і скасування "спірного рішення" КС щодо землі.

Безумовно, Дейтонські угоди не ідеальні, і їх треба переглядати: прийняті тимчасово, щоб зупинити війну та стабілізувати ситуацію, вони стали постійними. Ба більше, ДМУ перетворилися на гальмо розвитку країни, підвівши Боснію і Герцеговину до червоної риси, за якою, за словами президента Чорногорії Міло Джукановича, тільки війна. І це важливо пам'ятати під час дискусій про Мінські угоди.

Сепаратистські заяви Додіка й рішення НСРС викликали жорстку реакцію Сполучених Штатів, Європейського Союзу й Офісу високого представника. Одними з перших засудили радикальних політиків із Баня-Луки командування НАТО і поліцейських сил EUFOR у Сараєво, нагадавши про свою присутність як чинник забезпечення миру та стабільності в БіГ.

Войовничий націоналізм лідера боснійських сербів і його прихильників черпає силу з двох джерел.

Перше - меморандуми Академії наук і мистецтва Сербії, що з'явилися 1986-го і 2011 року. Будучи своєрідними "тлумачними словниками великосербства", вони заперечують життєздатність БіГ як єдиної держави. Викреслюють із лексики термін "бошняки", заміняючи його на "мусульмани". Стверджують, що Боснія і Герцеговина є не єдиною державою, а лише "тимчасовим і протиприродним" об'єднанням двох територій тощо.

Друге - політичні амбіції президента Сербії Олександра Вучича, котрий плекає мрії про "Велику Сербію". Тому політика Додіка, спрямована на зближення з Белградом, задовольняє обох. Та й косовські серби не проти пограти в ігри "Великої Сербії": якщо Сербія прийме у свої обійми косовських сербів, наступними стануть боснійські, й навпаки. Очевидно, з урахуванням цього однією з цілей Стратегії оборони Сербії проголошено "захист Республіки Сербської" та "турботу про сербів" повсюдно.

Сукупність низки внутрішніх і зовнішніх чинників вплинула на те, що Додік пішов на різке загострення й почав демонстративну підготовку до виходу Республіки Сербської з Боснії і Герцеговини. Серед найважливіших зовнішніх чинників - підбурююча діяльність Росії на Балканах, релігійне протистояння в Чорногорії, ескалація воєнних дій у Сирії, коронавірус.

Стосовно внутрішніх чинників важливо пам'ятати, що загрози виходу РС із БіГ пролунали на тлі погіршення соціально-економічного становища в ентитеті. Лише торік у Республіці Сербській припинили діяльність 1508 компаній, що вдвічі більше, ніж 2016-го. За два роки в основних школах кількість учнів скоротилася на чотири тисячі. Щорічно від 15 до 30 тисяч жителів ентитету виїжджають за кордон у пошуках ліпшого життя.

При цьому політичний союз сербів і хорватів, який важко було уявити ще два-три місяці тому, став реальністю. У його основі - бажання позбавити мандата іноземних суддів у КС Боснії і Герцеговини й переглянути виборче законодавство, а також протистояння з бошняцьким лідером Бакіром Ізетбеговичем.

Своєю чергою, підписанти Дейтонської мирної угоди Сербія і Хорватія уважно стежать за подіями в Боснії і Герцеговині. Частина їхніх інтересів збігається. Зокрема, Белград і Загреб намагаються забезпечити інтереси "своїм" боснійським сербам і хорватам, а також не заперечують проти позбавлення мандатів іноземних суддів у БіГ.

Утім, малоймовірно, що Хорватія як член ЄС підтримає розкол БіГ. Скоріше, вона використовуватиме ситуацію, щоб спробувати створити третій, хорватський, ентитет. Сумнівно, що Вучич прийме рішення щодо входження до складу Сербії Республіки Сербської. Занадто вже висока ціна - і політична (ізоляція Сербії та закриті двері ЄС), і економічна (санкції, згубні для фінансово-економічної системи), і воєнна (загроза збройного конфлікту).

За всієї небезпеки нинішньої ситуації в Боснії і Герцеговині вона виглядає як дешевий популізм, який використовують у вузькополітичних цілях. Важко уявити, щоб без аналізу можливих наслідків розсудливий політик вдався до заходів, які загрожують бідами і йому, і народу, який він представляє.

Однак розгойдування Додіком боснійсько-герцеговинського човна відповідає інтересам Росії, яка прагне зберегти й розширити свою військово-політичну присутність у Республіці Сербській, скуповуючи її боргові зобов'язання, контролюючи енергетичний сектор, озброюючи та навчаючи поліцію й жандармерію. Не можна виключати й того, що дестабілізація Кремлем ситуації в БіГ, зокрема, та на Західних Балканах загалом має на меті відволікти увагу від посилення її військової активності в Україні, де на фронті почастішали обстріли і спроби прорвати українські позиції.

Related video

Всі статті автора читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК