Скелети в балканській шафі

Ще вранці 5 листопада президент Республіки Косово Хашим Тачі перебував у своїй резиденції в Приштині. А ввечері того ж дня — уже в камері в'язниці Спеціального суду щодо Косова в Гаазі, як і два його соратники по визвольній війні 1998‒1999 років та створенні косовської держави. Того дня було підтверджено обвинувачення Тачі у злочинах проти людяності в роки війни за незалежність Косова.

Що примітно — вперше на Західних Балканах політик добровільно пішов у відставку, щоб добровільно віддати себе до рук правосуддя в Гаазі. Ще у Приштині Тачі заявив, що не може постати перед судом як президент Республіки Косово і йде у відставку, аби захистити гідність президентської посади, країни та громадян.

Хашим Тачі — один із найсуперечливіших політиків Балканського регіону.

Тачі — один із лідерів студентства в боротьбі за незалежність регіону, президент «паралельного» Приштинського університету (в Косові тими роками виникла албанська підпільна «паралельна» система освіти, яка охопила 200 тисяч школярів і майже 20 тисяч студентів), один із командирів антисербського партизанського руху. Він був серед творців Армії визволення Косова (АВК) і лідерів збройної боротьби проти Сербії за незалежність країни.

У 1992 році першим президентом Республіки Косово обрали поміркованого націоналіста й літератора Ібрагіма Ругову, який очолив політичну боротьбу косоварів. У Тачі й Ругови були досить непрості стосунки: від невизнання ролі один одного до взаємовигідної співпраці у створенні Республіки Косово.

Тачі, як і деяких інших балканських політиків, позв'язують із організованою злочинністю. Його обвинувачують у торгівлі зброєю, наркотиками і людьми, виконанні замовлень «чорних трансплантологів» із ряду європейських та інших країн.

1997 рік став переломним для Тачі: він очолив уряд у Приштині. Кажуть, що відбулося це не без сприяння тодішньої держсекретарки США Мадлен Олбрайт, яка допомогла йому «стрибнути» з уніформи бойовика в костюм політика. А 2010 року на зустрічі з Тачі, який очолював косовський уряд, тодішній віцепрезидент США Джо Байден назвав його «Джорджем Вашингтоном Косова».

Історія, яка привела до судового процесу над Тачі, розпочалася 2015 року. Тоді косовський парламент ухвалив закон про створення спеціальних палат і спеціальної прокуратури щодо Косова (його ще називають Трибунал щодо Косова). 2016 року було створено і Спеціальний суд щодо Косова. Їхнім єдиним завданням стало розслідування злочинів виключно косовських албанців у роки визвольної війни.

Обох установ не люблять косовари. Тому, на прохання офіційної Приштини, місцем їх роботи визначили Гаагу. Крім того, суддям, які перебувають у Нідерландах, менше загрожує вплив з боку уряду Косова, а в разі потреби вони можуть натиснути на косовську владу.

Протистояння Тачі і трибуналу тривало п'ять років. Нарешті у квітні 2020 року президентові Косова (Тачі обрали на цю посаду 2016-го) висунули обвинувачення за 10 пунктами на 71 сторінці.

Президента і його соратників обвинувачують у вбивстві 98 цивільних осіб, катуванні 407 людей, викраденні цивільних, вигнанні з місць проживання, створенні концентраційних таборів. У повідомленні суду відзначається, що це були не тільки серби, а й албанці, роми, бошняки, ашкали, представники різних релігійних конфесій, яких підозрювали у співпраці з сербськими силовиками і які не підтримували АВК. Згадується і причетність Тачі до виконання замовлень «чорних трансплантологів».

Війна між Косовом і Сербією забрала життя майже 10 тисяч людей, переважно жертвами стали етнічні албанці. Ще 1,6 тисячі людей вважаються такими, що зникли безвісти. Лише операція НАТО «Союзна сила» примусила Сербію припинити етнічні чистки в Косові й зупинити цю війну. Як і всі війни на Балканах, вона вирізнялася жорстокістю…

У жовтні обвинувачення були підтверджені, і в листопаді Тачі разом із трьома соратниками добровільно прибули в Гаагу, де й здалися органам правосуддя, погодившись добровільно співпрацювати з судом.

Перше слухання у справі Тачі відбулося 9 листопада. На ньому експрезидент Косова заявив, що звинувачення не обґрунтовані, й не визнав себе винним за жодним із пунктів обвинувачення. Тачі дотримується лінії поведінки, сформульованої на пресконференції після відставки: «Обвинувачення на мою та моїх соратників адресу — мала ціна, яку ми маємо заплатити за свободу Косова».

Судовий процес не буде простим. Адвокат Тачі заявив, що суд ще не надав жодних доказів участі його підзахисного в торгівлі людськими органами. А це жахливе обвинувачення і стало однією з головних причин створення трибуналу та суду.

Безперечно, процес негативно вплине на ситуацію навколо переговорів між Косовом та Сербією, на яких узимку 2020/2021-го очікується підписання такої собі рамкової угоди. Виведення з переговорного процесу Х. Тачі — одного з найбільш системних прибічників домовленостей — негативно позначиться на врегулюванні цієї застарілої європейської проблеми й поставить на паузу переговори між Белградом та Приштиною.

Тачі вважають одним із найактивніших провідників політики євроінтеграції Косова. І його відхід із політичної сцени неминуче призведе до загострення внутрішньополітичної обстановки в країні: в косовському парламенті, якому доведеться вибирати нового очільника держави, розстановка сил нечітка, а уряд має лише незначну більшість. Не виключено, що він може незабаром розпастися, і тоді буде призначено дострокові парламентські вибори. Відставка ж Тачі дає шанс противникам інтеграції республіки в ЄС і НАТО, що може сповільнити проведення реформ у Косові.

Добровільна відставка Тачі з посади президента і здача правосуддю свідчать про початок відходу останніх косовських «політиків з калашниковими» з політичної сцени країни. Втім, судовий процес може стати для Тачі і своєрідною «пральною машиною» його біографії, яка «змиє» всі темні плями і явить світові «чистий» образ борця за свободу батьківщини.

Усі статті Володимира Цибульника читайте тут.