Шанс на пробудження після летаргії

11 серпня, 2020, 17:59 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чому Чорноморське економічне співробітництво повинна очолити Україна, а не Росія

Шанс на пробудження після летаргії

Чорноморський регіон дедалі більш тривожно згадується в повідомленнях світових ЗМІ. Агресія РФ проти Грузії 2008 року, проти України — 2014-го, мілітаризація Росією Чорного моря та її підривна діяльність у країнах регіону різко знизили рівень безпеки, довіри і співробітництва. У регіоні не спостерігається масштабних багатосторонніх економічних проєктів. Після окупації та незаконної анексії Кримського півострова Росією 2014 року, а також її військових інтервенцій у Сирії та Лівії, що тривають і здійснюються з допомогою відновлюваної чорноморської військової інфраструктури РФ, регіон стає дедалі більш вибухонебезпечним. Цьому, на жаль, не може запобігти досить великий перелік регіональних ініціатив, покликаних забезпечувати або принаймні сприяти розвитку співробітництва та взаєморозуміння між чорноморськими країнами. Частина таких ініціатив існує на сьогодні формально, частина має певне практичне наповнення, у одних є перспектива подальшого розвитку, а в інших — ні. Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) опинилася в числі тих структур, які впали в летаргійний сон через кризу довіри в регіоні.

Забута ОЧЕС

Створена 1992 року за Стамбульською декларацією як механізм міжурядової взаємодії, після прийняття у 1998 році Статуту ОЧЕС трансформувалася у повноцінну регіональну організацію. Нині функціонує у складі 12 держав, що належать не тільки безпосередньо до Чорномор’я — Болгарія, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина й Україна, а й до ширшого Чорноморського регіону — Азербайджан, Албанія, Вірменія, Греція, Молдова, Сербія. Загальна площа території становить близько 20 мільйонів квадратних кілометрів із населенням приблизно 337 мільйонів осіб і щорічним обсягом торгівлі між країнами у майже 264 мільярди доларів США.

Головним постійним органом ОЧЕС є Рада міністрів закордонних справ держав-учасниць. Її засідання проводяться двічі на рік після закінчення головування країни, що триває шість місяців. Ротація відбувається за латинським алфавітом. Якщо країна відмовляється від головування, воно автоматично переходить до наступної за списком. На період головування міністр закордонних справ країни стає чинним головою ОЧЕС. З 1 січня до 31 грудня 2020 року головує Румунія. Період її головування мав завершитися 31 червня, але його було подовжено ще на шість місяців у зв'язку з пандемією COVID-19.

Постійний міжнародний секретаріат Організації розташований у Стамбулі. Керівництво ним здійснює генеральний секретар. Цю посаду до 30 червня 2021 року обіймає представник Греції Майкл Хрістідес. Пов’язаними з ОЧЕС інституціями є Парламентська асамблея (ПАЧЕС), Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), Ділова рада (ДР ЧЕС) і Міжнародний центр чорноморських досліджень (МЦЧД).

Від самого початку створення ОЧЕС (ініційоване Туреччиною, що прагнула зміцнити свою роль як лідера регіону задля посилення стратегічних позицій у процесі набуття членства в Європейському Союзі) було спрямоване на розширення регіональної співпраці. Інші держави, у тому числі Україна, розглядали ОЧЕС як майданчик для формування бази європейської інтеграції.

Однак робота Організації була неефективною через дуже різнорідний склад учасників, їхню відмінну зовнішньополітичну орієнтацію та відносну бідність. Згодом ситуація ускладнилася через низку проблем у відносинах між країнами та численні конфлікти, зокрема на пострадянському просторі. Російська агресія проти України й окупація нею АР Крим загальмували роботу Організації. Серед ключових причин — накладення санкцій на РФ, зміна географії транзитних перевезень з переорієнтацією традиційних сухопутних вантажних потоків на альтернативні маршрути через неможливість співпраці з окупованими кримськими портами, обмеження проходження суден через Керченську протоку, збільшення кількості необґрунтованих перевірок російськими силовиками суден, що прямують до портів Маріуполя і Бердянська на Азовському морі тощо. Україна бойкотувала російське головування в ОЧЕС у першій половині 2016 року та 47-му Генеральну асамблею Парламентської асамблеї ОЧЕС, яка проводилася 28–30 червня того ж року в Москві.

Під час свого головування в ОЧЕС 2017 року Україна пропонувала країнам-учасницям офіційно визначити Росію як агресора, але цю пропозицію було відхилено. РФ і Вірменія наполягають на деполітизації роботи Організації, в чому певним чином зацікавлена також Туреччина, яка продовжує розглядати ОЧЕС як свій основний майданчик для регіонального лідерства. Україна, попри присутність Росії в Організації, зацікавлена в участі в багатосторонніх проєктах, передусім з державами — членами ЄС і НАТО, які входять до її складу. У тому числі вона співпрацює з Болгарією, Румунією та Грецією щодо будівництва автомобільної дороги (від Одеси до Бухареста в двох напрямках: через Рені—Джурджулешти—Галаті та через Кишинів—Унгень), яка є частиною Чорноморської кільцевої автомагістралі та Транс’європейської мережі TEN-T. Завершено будівництво міжнародного пункту пропуску через українсько-румунський кордон Орлівка—Ісакча для паромного, пасажирського та вантажного сполучення. На 2020 рік в Україні було заплановано проведення трьох заходів ОЧЕС: дві наради директорів і керівників Чорноморського банку торгівлі та розвитку, а також зустріч виконавчого комітету Мережі університетів Чорноморського регіону.

Подальше функціонування Організації визначатиметься критичною кількістю країн-учасниць, які прагнуть налагодити конструктивне співробітництво, а також складом її керівних органів та їх спрямованістю на відновлення довіри в регіоні, без якої неможливо говорити про співпрацю. Враховуючи внесок, який вже зробила Україна в розвиток ОЧЕС, і той факт, що тривалий час Організацію очолює представник Греції, яка не є безпосередньою чорноморською країною, посилення української представленості надало б додаткового імпульсу Організації.

Між летаргією і клінічною смертю

Наразі в ОЧЕС розпочалася процедура номінації кандидатів на посаду генерального секретаря Постійного міжнародного секретаріату Організації. Кандидатів подали: Україна (Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ), Росія (Владімір Заємський, колишній посол РФ у Венесуелі у 2009–2020 роках), Греція (Майкл Хрістідес, чинний генсек ОЧЕС). Очевидно, що в керівному апараті Організації має відбуватися ротація представників від різних чорноморських країн. Тож цілком логічно, що в боротьбу за посаду вступлять представники Росії й України, тим більше що представник Греції обіймав цю посаду двічі — з 2006-го по 2012-й і з 2015 року до сьогодні.

Обіймання представником Росії найвищої посади в Постійному міжнародному секретаріаті ОЧЕС виглядатиме як знущання над Організацією, адже саме агресивна поведінка та деструктивна політика РФ у Чорноморському регіоні завдали найпотужніших ударів по чорноморському співробітництву. У будь-якому разі навіть розгляд можливості обрати представника РФ генеральним секретарем лише поглибить кризу в Організації, адже сучасна політика Росії не несе країнам регіону нічого, окрім дестабілізації та загроз їхньому суверенітету. Чорномор’я є зоною постійного докладання зусиль РФ із дестабілізації Європи загалом і розколу в Європейському Союзі та НАТО, зокрема.

Росія працює зсередини багатосторонніх ініціатив та окремих країн регіону. Порушнику міжнародного права та джерелу загроз чорноморській безпеці не можна довіряти управління міжнародною організацією і розраховувати на його неупередженість. Країна, яка вкрала частину території іншої чорноморської держави, захопила її газовидобувні активи у виключній морській економічній зоні, здатна й на інші дії з порушенням міжнародного права. Влаштовуючи блокаду українських портів Азовського моря та обмежуючи рух через Керченську протоку всупереч нормам міжнародного морського права і, зокрема, наріжному принципу свободи мореплавства, Росія продемонструвала схильність до дій, які суперечать духу економічного співробітництва. Створюючи транспортну інфраструктуру (міст через Керченську протоку), ігноруючи інтереси міжнародного судноплавства, встановлюючи необґрунтовані зони закритого доступу (A2/AD) у Чорному морі, вона тим самим підриває економічне співробітництво в регіоні. До того ж у новій конституції РФ закладено механізм ігнорування міжнародних договорів, що означає не тільки неготовність Росії діяти відповідно до міжнародного права, але й подальшу його руйнацію. В принципі, такий підхід, що став з 4 липня 2020 року конституційною нормою, має автоматично привести Росію до позбавлення права претендувати на керівні посади в міжнародних організаціях узагалі і в цьому випадку — в ОЧЕС, зокрема.

Нездатна запропонувати ефективні та взаємовигідні проєкти для учасників існуючих регіональних ініціатив, Росія вдається до групування за інтересами одних на шкоду іншим, що знищує регіональне співробітництво. Така ситуація потребує вироблення дієвих механізмів протидії та попередження, а обрання представника Росії генеральним секретарем може взагалі розцінюватись як непряме де-факто визнання прийнятності агресивної поведінки РФ у регіоні — воєн проти сусідніх Грузії та України з сепарацією, створенням квазідержавних маріонеткових утворень і незаконною анексією частини їхніх територій. Порушник чорноморського порядку має бути покараний, а не заохочений.

Крім того, від самого початку існування ОЧЕС Росія розглядала її як «зайве утворення», що відволікає пострадянські країни регіону від євразійської інтеграції, нав’язуваної РФ. Тому в рамках Організації Москва була в кращому разі пасивною або ж у гіршому — робила все можливе для недопущення розвитку реального ефективного регіонального співробітництва. Номінування кандидатури від РФ Владіміра Заємського, який є фактичним пенсіонером, лише підкреслює російське ставлення до Організації та прагнення Москви звести нанівець усі регіональні ініціативи з розвитку чорноморського співробітництва, зберегти її стан летаргійного сну. Окрім того, що російський кандидат має поважний вік — 68 років, він усю свою дипломатичну кар’єру працював на американському напрямку, переважно по Латинській Америці, а отже, проблематики Чорноморського регіону не знає. Така лінія поведінки РФ вказує на її прагнення шляхом просування свого кандидата на посаду генерального секретаря Постійного міжнародного секретаріату остаточно перевести Організацію з летаргійного сну у стан клінічної смерті, а тим часом посилити домінування РФ у регіоні з кінцевою метою перетворення Чорного моря на «російське озеро».

Шанс на пробудження

Має відбутися і зміна поколінь. Організація потребує компетентного підходу очільника апарату. На відміну від російського кандидата, українець Василь Боднар добре обізнаний із роботою ОЧЕС, оскільки два роки (2015–2017) був представником України в Організації.

Однак «брудні потоки» намагаються протидіяти. Складно розглядати як просту випадковість заяву до Державного бюро розслідувань маловідомої народної депутатки щодо можливих неправомірних дій заступника міністра В.Боднара, пов’язаних з невизнанням Україною «геноциду вірменського народу». Звісно, що ця дія — спроба завдати репутаційного удару по одному з керівників МЗС України.

За весь час існування ОЧЕС представник України жодного разу не обіймав посади генерального секретаря. Водночас українська позиція та український підхід завжди були конструктивними та зваженими. Українське головування в ОЧЕС, а їх було всього п’ять, позначено підписанням і парафуванням Статуту ОЧЕС, проведенням засідання міністрів закордонних справ чорноморських країн та Європейського Союзу. Україна зробила результативний внесок у діяльність робочих груп ОЧЕС з транспорту, торгівлі, енергетики, туризму, з митних питань, боротьби з організованою злочинністю, захисту навколишнього середовища, надзвичайних ситуацій. Наприклад, за головування України в робочій групі з надзвичайних ситуацій було схвалено базові документи зі створення Мережі офіцерів зв’язку з надзвичайних ситуацій, а в сфері транспорту було проведено 2017 року у Києві окрему зустріч міністрів транспорту країн ОЧЕС, під час якої було обговорено перспективи реалізації транспортних проєктів регіонального значення, таких як Чорноморська кільцева магістраль і морські артерії.

В ОЧЕС Україна вбачає можливості для розвитку ефективного регіонального співробітництва на основі реальних ринкових правил. Наша держава зацікавлена в завершенні реалізації існуючих і започаткуванні нових багатосторонніх проєктів у транспортній, енергетичній, екологічній, риболовній та інших сферах. «Зелений пакт для Європи», ініційований ЄС, потребує координації національних зусиль країн регіону для досягнення цілей його перетворення на кліматично нейтральний. Важливо, щоб Чорноморський регіон не перетворився на зону збереження генерації «брудної енергії» на кордонах Європейського Союзу, а став частиною енергетичного простору Європи. І тут є перспектива співпраці з Договором Енергетичного співтовариства, до складу якого входять ряд країн регіону. Потрібно активізувати співпрацю з Євросоюзом, адже він є спостерігачем в ОЧЕС. Доцільною видається розробка регіонального морського плану дій ЄС для Чорного моря за аналогією з регіональним «Атлантичним планом дій 2.0: оновлена морська стратегія для сприяння стійкій блакитній економіці та Зеленій угоді ЄС». Тим більше що до складу ОЧЕС входять три країни-члени (Румунія, Болгарія, Греція), країни-кандидати (Сербія, Албанія) та три країни, що мають угоди про асоціацію з ЄС (Україна, Молдова, Грузія).

У нинішній нестабільній, з погляду безпеки, ситуації в Чорноморському регіоні, яка була спричинена окупацією Росією Криму та встановленням контролю над більшою частиною акваторії Чорного моря в територіальних водах і виключній морській економічній зоні України, триваючою російською мілітаризацією регіону, врятувати ОЧЕС може лише конструктивний підхід, який базується на дотриманні норм міжнародного права, гарантуванні безпеки та повазі інтересів усіх чорноморських країн. Це точно не про Росію. Тож можливість обрання російського представника генеральним секретарем означатиме продовження траєкторії її руху не просто до остаточного занепаду, а до клінічної смерті Організації як такої.

Шанс на пробудження ОЧЕС від летаргії є. В тому числі через відмову від геронтократії в Постійному міжнародному секретаріаті та зміну поколінь очільників. Настає час нової енергії.

Інші матеріали Михайла Гончара читайте за посиланням

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК