Самовизначення каталонців — виклик Мадриду і Брюсселю

Вибори до регіонального парламенту Каталонії - провінції на північному сході Іспанії - справили ефект вибуху бомби, хоча результат був передбачуваний.

Каталонці підтримали сили, які останніми роками послідовно домагаються незалежності провінції, завойованої іспанцями 300 років тому. Однак сьогодні проблематика цього регіону не перебуває у площині відновлення історичної справедливості і прав колись пригнобленого народу, - тепер він визнаний окремою від іспанців нацією. У 2013 р. тут навіть прийняли декларацію про суверенітет, яка проголошує Каталонію "суверенним політичним і правовим суб'єктом у складі Іспанії". Мадрид не вважає цей акт правочинним.

Ідеї "автономії, аж до від'єднання" і "федералізації" та сили, що стоять за ними, підживлюються процесами в економічному і політичному житті самої Іспанії. Використовуючи їх, місцеві націоналісти досягли багато чого. Втім, останніми роками вони демонстрували готовність домовлятися з центром, іти на поступки. І це теж важлива особливість європейського цивілізованого підходу у вирішенні такої складної проблеми. Іспанський уряд поки що стоїть на жорсткій лінії стосовно "розкольників" у Барселоні і обіцяє продовжити боротьбу за єдність Іспанського королівства з використанням заходів та законодавчих норм, які не передбачають можливості розділення країни. За ситуацією нервово спостерігають у Брюсселі, оскільки там поки що не мають алгоритму поведінки на той випадок, якщо країна - член Євросоюзу через внутрішні політичні й економічні чинники почне розпадатися на частини.

Каталонія - держава в державі?

Вживати слово "сепаратизм" до прагнень жителів Каталонії не варто (хоча це роблять досить часто), щоб не викликати в нашого читача асоціацій із подіями на Сході України. Ідеї від'єднання регіону від Іспанії, або, як мінімум, перегляду його відносин із центром, вирощувалися й культивувалися на місцевому ґрунті поступово і не були привнесені ззовні силами, котрі б добивалися знищення Іспанського королівства. Вибори в Каталонії стали логічним продовженням процесу, який уже торік призвів до загострення відносин Барселони і Мадрида (DT.UA, 26.IX. 2014 р. "Каталонія готує свій вихід"). У листопаді 2014 р. пройшло "опитування-референдум" (без юридичних наслідків), на якому 80% учасників висловилися за незалежність. Цікаво, що в бюлетенях було тільки два запитання - "Чи повинна Каталонія бути державою?" і "Чи повинна Каталонія бути незалежною державою?" Іспанська влада не визнала результатів цього референдуму, до того ж в опитуванні взяли участь лише 50% каталонців із правом голосу: 2,25 млн чол. із 5,4 млн. Пізніше лідери Каталонії заявили, що саме вибори до місцевих органів влади 2015 р. тлумачитимуть як новий плебісцит із питання незалежності. Глава уряду Каталонії Артур Мас (якого також іменують "президентом") зробив усе, аби згуртувати суспільство навколо цієї ідеї й консолідувати політичні сили, які, попри різну ідеологію, підтримують ідею незалежності або побудови відносин із центром на основі ще більшої автономії чи федералізації. При цьому опитування громадської думки, проведене на початку вересня, показало розкол каталонського суспільства: 46% каталонців виступили проти незалежності регіону від Іспанії, тоді як 44% підтримували ідею незалежності.

На виборах 27 вересня було зафіксовано рекордну явку в історії Каталонії - в голосуванні взяли участь 76% виборців, 48% їх підтримали прибічників незалежності. У результаті коаліція Junts per Si ("Разом за незалежність"), в яку об'єдналися правляча в Каталонії партія "Конвергенція" та Ліві республіканці і ряд інших малих політсил, одержить 62 місця в 135-місному парламенті іспанської автономної області. Крайня ліва партія "Кандидатура народної єдності" (CUP), яка також виступала за негайне проголошення незалежності регіону від Іспанії, отримала 10 місць. Утім, вона виступає також за вихід Каталонії з ЄС, НАТО і єврозони.

"Ми перемогли! Каталонці сказали "так" незалежності, - прокоментував результати голосування "президент" Мас. - За останні три роки ми домоглися більше, ніж за всі попередні три століття". Раніше він обіцяв, що перемогу на виборах прибічники незалежності використають для початку нової кампанії та виконання плану реального здобуття незалежності, який через 18 місяців має привести до бажаного результату. За його словами, новий каталонський уряд ухвалить рішення про створення нових "державних" структур, які в майбутньому успадкують повноваження іспанських. Робота над створенням власної податкової служби триває вже півтора року, потім буде створено систему соціального забезпечення, центральний банк. Уже оголошено про створення міністерства зовнішніх зносин та дипломатичної служби. При цьому комерційні представництва Каталонії й офіси з туризму та культури вже існують. Найбільш проблематичним у цьому процесі влада в Барселоні бачить питання формування своєї окремої армії. Консенсусу з цього питання немає навіть серед прибічників незалежності. "Моя партія і я особисто вважаємо, що Каталонія буде частиною НАТО…" - заявив Мас. "Оскільки як члени організації ми виконуємо всі зобов'язання. І для Каталонії просто неможливо не мати своєї оборонної структури, навіть якщо вона буде відносно невеликою", - додав він. Паралельно зі створенням структур майбутньої незалежної держави до завершення 18-місячного періоду каталонський парламент має розробити і прийняти окрему конституцію Каталонії.

Тобто державні структури Каталонії поступово створюватимуться всередині іспанської держави, і акт перетворення на незалежну державу визначить цей процес. Такий новий підхід став реакцією табору прибічників незалежності на небажання іспанського уряду дозволити Каталонії провести референдум, аналогічний тому, що відбувся торік у Шотландії (на ньому прибічники незалежності опинилися в меншості).

Шок у Мадриді й розгубленість у Брюсселі

Іспанська влада, яка сама зараз готується до загальнонаціональних виборів, вважає результати виборів у Каталонії дуже небезпечним розвитком подій і продовжує наполягати на тому, що регіон не має права на самовизначення. Консервативний уряд Маріано Рахоя в рамках іспанських законів перешкоджатиме сепаратистам вчинити задумане. Уже 29 вересня Артур Мас отримав повістку до Верховного суду Каталонії на 15 жовтня у зв'язку з ігноруванням ним постанови суду, яка веліла не проводити "опитування" про незалежність у листопаді минулого року.

Одночасно Мадрид розпочав кампанію переконування каталонців у тому, що їхній вихід зі складу Іспанії загрожує також виходом із Євросоюзу та зони євро, завдасть збитків економіці регіону, інтегрованого в національну економіку більше, ніж у загальноєвропейську. Ідею збереження каталонцями іспанського громадянства у разі створення каталонської "держави в державі" Мадрид взагалі вважає неприйнятною й не має наміру її обговорювати. Однак пізніше там уточнили, що не позбавлятимуть громадянства, доки громадянин сам не вирішить відмовитися від нього.

За словами спеціаліста іспанського інституту з дослідження громадської думки Metroscopia Франсіско Камаса Гарсії, Мадрид не може заперечувати, що в Каталонії рік у рік зростає відчуття несправедливості центрального уряду до каталонців. Каталонці становлять близько 16% населення країни, однак виробляють 19% ВВП. Відрахування податків у центральний бюджет із Каталонії істотно перевищують трансфери у зворотному напрямку. Це пробуджує в каталонцях гнів із приводу того, що за їхній рахунок Мадрид утримує дотаційні регіони півдня.

Привела до такої ситуації сама іспанська влада, які своїм запереченням проблеми останні п'ять років і неефективністю економічних перетворень заганяла себе в глухий кут. Ще у 2010 р. кількість прибічників незалежності регіону не перевищувала 20%. Пік був у листопаді 2012-го, коли незалежність підтримували 48,5%. Тепер навіть серед жителів Каталонії, які не підтримують ідей "сепаратизму", досить поширена думка, що Мадриду більше не вдасться зберігати з регіоном попередні відносини. Потрібен діалог, який може привести, як мінімум, до передачі додаткових повноважень регіональним органам влади або навіть до федералізації Іспанії при формальному збереженні єдності королівства. Такий напрям діалогу багато хто вважає цілком доречним у випадку з Каталонією, де невдоволення політикою центру не переросло, наприклад, у терористичну війну, як це було в Країні Басків.

Наступного дня після виборів у Каталонії прем'єр Рахой заявив про свою готовність до діалогу, однак з умовою, що не обговорюватиме єдність Іспанії та питання суверенітету. У кожному разі, ніякої розмови Мадрида і Барселони, очевидно, не буде до загальнонаціональних виборів у грудні, результат яких для нинішнього кабінету далеко не очевидний.

У європейських столицях і керівних органах ЄС також уважно спостерігали за виборами в Каталонії і вже минулого понеділка дали зрозуміти Артуру Масу, що йому слід домовлятися з іспанською владою на основі чинних у країні законів, а не намагатися заручатися міжнародною підтримкою своїх дій, сумнівних із погляду правових норм. При цьому єврочиновники також узяли до уваги аргумент Мадрида, що 48% відсотків каталонських "сепаратистів" не представляють більшості населення регіону, а плани створити нову державу - окрему від Іспанії - пов'язані з необхідністю подавати нову заявку на вступ до ЄС і проходити всі процедури, передбачені для країни-кандидата, зокрема одержання згоди на вступ від усіх країн членів, включно з Іспанією. Європа також закликала Маса поважати іспанські закони, які передбачають, що референдум із питань устрою країни може проводитися за рішенням центральної влади і за участі всіх громадян.