Самоприниження

Євросоюз, нарешті, вирішив відреагувати на «справу Алєксєя Навального». У понеділок міністри закордонних справ країн Євросоюзу прийняли політичне рішення розпочати розробку адресних санкцій проти ряду чиновників і силовиків Російської Федерації, причетних до незаконного арешту та суду над російським опозиціонером, а також проти винних у насильстві над демонстрантами під час вуличних протестів у містах Росії.

Шеф європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз повинен використати всі наявні інструменти для тиску на РФ. Цього разу буде вперше задіяно затверджений у грудні минулого року механізм «Глобальний режим санкцій за порушення прав людини». Це європейський аналог американського «Закону Магнітського», згідно з яким ЄС отримав право вводити заборону на в’їзд і заморожувати активи винних у геноциді, катуваннях, позасудових розправах і арештах.

У самій же Росії новину про нові санкції традиційно назвали втручанням у внутрішні справи країни, а нові інструменти реагування на порушення прав людини — «антиросійськими» за своєю суттю.

Зустріч європейських дипломатів також виявила й різні підходи в Євросоюзі до політики щодо Кремля. Схоже, що навіть приниження, якого зазнав Боррель у Москві під час січневого візиту, не стало приводом для європейців діяти жорсткіше відносно Росії.

Кремль демонструє небажання вести діалог і залякує ЄС цілковитим розривом відносин, якщо Брюссель продовжить політику санкцій. На такому тлі лише з боку Польщі та країн Балтії звучали заклики, щоб європейські дипломати розглянули пакетні санкції щодо Росії через «справу Навального».

Однак у більшості західних столиць заяви були більш обережними: санкції мають бути «адресними, пропорційними та юридично обґрунтованими». Із цією позицією, озвученою міністром закордонних справ Австрії Александром Шалленбергом, були згодні глави МЗС Франції, Німеччини та Люксембургу. При цьому два останні — Гайко Маас і Жан Ассельборн — ще й висловили думку, що ЄС має продовжувати «конструктивний діалог» із Москвою в питаннях, які становлять «взаємний інтерес».

Таким чином, адресні обмежувальні заходи готуються проти кількох російських чиновників, яким буде заборонений в’їзд до ЄС, а їхні активи (якщо такі є на території країн Євросоюзу) — заморожені.

У Брюсселі поки що не стали називати імена тих, проти кого запровадять санкції. Можливо, список доопрацюють найближчими тижнями, перш ніж передадуть на затвердження керівництву ЄС у березні. Проте в європейську пресу відразу просочилися імена деяких кандидатів на включення до санкційного списку. Серед них голова Слідчого комітету Алєксандр Бастрикін, генпрокурор Ігор Краснов, директор Федеральної служби виконання покарань Алєксандр Калашников і командувач Росгвардії Віктор Золотов.

Однак такий мінімалістський підхід Євросоюзу відносно людей, причетних до «справи Навального» і розгону вуличних протестів, виглядає як нове самоприниження Європи.

21 лютого соратники Алєксєя Навального по «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) Лєонід Волков і Іван Жданов зустрічалися в Брюсселі з європейськими дипломатами. Волков зазначив, що у випадку, якщо ЄС прийме санкції відносно чиновників, які не здійснюють регулярних зарубіжних поїздок або не мають власності чи активів за кордоном, обмеження не матимуть ефекту. Вони пропонували, щоб європейські дипломати сфокусували санкції на найближчому оточенні Путіна, особливо на олігархах, які фінансово підживлюють режим.

Про це ще в листопаді минулого року просив і сам Навальний, виступаючи перед Європейським парламентом. «Дозвольте мені сказати дуже прямо. Доти, доки найдорожча яхта Усманова перебуватиме в порту Барселони або Монако, ніхто в Росії та в Кремлі не буде серйозно ставитися до європейських санкцій», — сказав опозиціонер, порадивши націлитися на «гаманці» Путіна.

Уже 8 лютого ФБК направив європейським керівникам — главі Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і верховному представнику ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозепу Боррелю список із 35 прізвищ, у якому згадуються мільярдери Роман Абрамович і Алішер Усманов, телеведучий Владімір Соловйов, гендиректор Першого каналу Константін Ернст та інші. Однак за підсумками засідання в понеділок Жозеп Боррель заявив, що російських олігархів у санкційному списку не буде.

«Ми не можемо запровадити санкції проти когось тому, що він нам не подобається... Кажуть: покарайте олігархів. Може, ми й не любимо олігархів, але ми маємо довести, що люди, проти яких запровадять санкції, прямо брали участь у тому, за що ми їх запроваджуємо. Це верховенство права», — зазначив глава європейської дипломатії.

У цілому, за словами Борреля, глави МЗС країн ЄС погодилися з трьома підходами щодо РФ. По-перше, давати відсіч, коли Кремль порушує міжнародне право та права людини. По-друге, стримувати, коли Росія намагається посилити тиск на Європу, зокрема з допомогою дезінформації та кібератак. По-третє, вести діалог із Москвою з питань, які становлять взаємний інтерес.

Глава європейської дипломатії також визнав: «Росія рухається шляхом авторитарної держави, що віддаляє її від Європи. Міністри одностайно сприйняли останні дії та реакції Росії як чіткий сигнал відсутності зацікавленості в співробітництві з ЄС. Навпаки, вона зацікавлена в конфронтації». Але, наголошуючи на очевидному, у Брюсселі наразі не готові до жорстких дій щодо Москви.

Більше статей Олексія Коваля читайте за посиланням.