Росія перетворює Курили на бастіон

Росія продовжує всіляко демонструвати Японії, що не має наміру мирно розлучитися зі спірними Курильськими островами або принаймні вести якийсь конструктивний діалог щодо проблеми т.зв. Північних територій, захоплених у Японії після Другої світової війни.

Після візиту Путіна до Японії в середині грудня минулого року, що не дав жодних практичних результатів, сторони, однак, продовжують шукати нові варіанти для продовження діалогу.

Щоправда, від японської сторони звучать пропозиції Москві про необхідність мирного вирішення спору, а також нові ідеї для співробітництва. А російська сторона у відповідь провокує гнів східного сусіда заявами про плани прискореної мілітаризації островів Курильської гряди. Кремль також улаштовує акції й ухвалює рішення, якими намагається якнайдошкульніше зачепити національні почуття японців.

11 лютого очільник уряду РФ Дмитро Медведєв розпорядився присвоїти назви п'ятьом безіменним островам Курильської гряди. Острови назвали на честь генерал-лейтенанта Кузьми Дерев'янка, який підписував акт про капітуляцію Японії 1945 року, генерал-лейтенанта Олексія Гнечка, який керував висадкою радянських військ на Курили, керівника МЗС СРСР Андрія Громика, а також колишнього губернатора Сахалінської області Ігоря Фархутдінова і мореплавця Ганни Щетиніної.

Японський уряд відреагував нотою протесту на цей акт, заявивши, що "такі дії неприйнятні і суперечать позиції Японії".

На думку професора Університету Темпл біля Токіо Джеймса Брауна, називання двох перших островів іменами радянських воєначальників, що брали участь у війні з Японією, має суто політичний підтекст. Японський уряд не міг не відреагувати на цей акт, щоб не наразитися на критику зусиль прем'єра Сіндзо Абе щодо налагодження відносин з Росією з боку японської опозиції.

Після цього випадку минуло всього десять днів, а японським дипломатам уже 23 лютого довелося готувати нові ноти протесту на адресу Москви. Цього разу японців обурили слова міністра оборони РФ Сергія Шойгу, котрий днем раніше заявив про те, що до кінця нинішнього року на Курильських островах буде розгорнуто дивізію армії РФ. "Зміцнення військової присутності РФ на Курильських островах не відповідає позиції японської сторони стосовно цих територій, яка полягає в тому, що це споконвічні території Японії" - заявили в Токіо. Проте мілітаризація Курил триває вже кілька років. Ще 2014-го Росія оголосила Охотське море "внутрішнім", присвоївши собі 52 тис. кв. км водних просторів, які мали статус міжнародних. Торік Росія розмістила на спірних островах Кунашир та Ітуруп мобільні протикорабельні ракетні комплекси "Бал-Е" (дальність дії ракет до 300 км) і системи К-300 "Бастіон-П" (дальність дії ракет до 600 км). Мета російського керівництва - перетворити всі острови Курильської гряди (як південні, на які претендує Японія, так і північні, здебільшого ненаселені) на своєрідний захисний вал для Охотського моря й усього Примор'я. Відомо, що протоки між островами використовуються для проходження в Тихий океан російських атомних підводних човнів, які базуються у Владивостоку.

Експерти Японії і США, які уважно спостерігають за ситуацією в регіоні, не вважають, що оголошене Шойгу 22 лютого збільшення російського контингенту на Курильських островах матиме якесь значення або посилить безпосередню військову загрозу для Японії. У японських ЗМІ висловлюється думка, що через обмежений простір на островах і через складнощі з логістикою Росія не зможе розмістити там повноцінну бойову дивізію в 10 тисяч "багнетів". Найімовірніше, це будуть 4–5 тисяч людей, якими посилять 18-ту кулеметно-артилерійську дивізію на острові Ітуруп, а також заселять низку нових військових об'єктів на інших дрібних островах. За останніми повідомленнями, російське міноборони виявляє особливий інтерес до нині незаселеного острова Матуа, що перебуває в середній групі Великої гряди Курильських островів площею 52 кв. км. Торік спеціальна експедиція МО РФ розпочала вивчення острова, на якому японці до 1945 року побудували повноцінну військову базу - з дотами, підземними комунікаціями, невеликим портом і навіть добротним аеродромом, який і зараз може приймати літаки. Мета всього цього масштабного будівництва покрита таємницею, натомість Росія не робить таємниці з того, що веде роботи з перетворення цього острова на постійно діючу військову базу, з перспективою розміщення тут навіть стратегічної авіації. Варто звернути увагу й на повідомлення, що того ж дня, коли Шойгу виступав у Думі, в Росії було оголошено, що дія програми виділення "далекосхідного гектара" землі для охочих переселитися з інших регіонів більше не поширюється на Курильські острови, а вже подані заявки, ймовірно, будуть анульовані. Згідно з картою, розміщеною на порталі надальнийвосток.рф, усі острови Курильської гряди (входять до Сахалінської області) позначені як "сіра зона", тобто як території, на яких "земельна ділянка не може бути надана у безплатне користування". За непідтвердженими даними, видачу ділянок на території Південного й Північного Курильських районів могли зупинити на вимогу міністерства оборони. Це може означати лише те, що відомство Шойгу стає на Курилах повновладним господарем.

Міністр оборони Японії Томомі Інада заявив, що він матиме можливість обговорити питання, пов'язані з нарощуванням російських військ на Курильських островах, уже 20 березня, коли до Токіо приїдуть російський міністр оборони Сергій Шойгу та очільник зовнішньополітичного відомства РФ Сергій Лавров. Крім усього іншого, їхній візит і майбутні переговори слід розглядати в контексті підготовки чергової зустрічі Абе і Путіна в Москві. Її планують на квітень, але в Росії вже натякнули, що можуть перенести й на травень. Як відомо, нинішній японський прем'єр Абе оголосив одним з пріоритетів своєї зовнішньої політики підписання мирного договору між Японією і Росією.

Російські політики, зокрема прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, експерти й деякі ЗМІ обурено відреагували на протести й заяви з Токіо. Казали, що питання розміщення російських військ на спірних островах вони ні з ким обговорювати не мають наміру. Повторювали слова Путіна про те, що належність островів не може бути предметом для переговорів з Токіо і що вони не можуть бути передані Японії "у тимчасове користування", як про те писали деякі японські ЗМІ. Для Росії підписання договору про мир з Японією не становить сьогодні жодного інтересу, прямо заявляють російські експерти, якщо заради цього доведеться поступитися своїми територіями. Згідно із соцопитуваннями минулого року, 78% росіян дотримуються такої ж думки. І лише 7% готові поступитися островами в обмін на мир.

Японському прем'єрові доводиться лише з жалем констатувати, що вже 70 років на островах живуть росіяни, а не японці, яких просто вигнали з рідних місць. Утім, у Токіо не втрачають надії, і у відповідь на всі описані вище дії Москви продовжують подавати їй руку дружби.

Останнім таким актом стала пропозиція наприкінці лютого плану спільної господарської діяльності Росії і Японії на Курильських островах. Про можливість подібного співробітництва домовилися Путін і Абе, і от японська сторона вже висунула свої ініціативи.

Зокрема, японці пропонують поки що три сфери - медицину, туризм і вилов риби. По-перше, лікарі, які працюють у медичних університетах острова Хоккайдо, зможуть давати онлайн-консультації медикам і пацієнтам на Курильських островах.

Крім цього, план Японії містить і пропозицію в галузі розвитку туризму й екології. Приватні російські і японські компанії могли б організовувати круїзи для японських туристів на низку малих островів. При цьому висаджуватися на ці острови туристи не будуть. Японські вчені також готові брати участь у підтриманні екосистеми цих островів спільно з фахівцями з Росії.

Останній пункт стосується основної діяльності островів - рибальства. Японія хоче запропонувати організацію спільних підприємств з розведення різних видів риб, а також з переробки й виробництва морепродуктів. Раніше перешкодою до такого співробітництва була та обставина, що Росія вимагала від японців вести господарську діяльність на островах за російськими законами, а це означало визнання японцями російської юрисдикції, на що ті не погоджувалися.

Втім, незрозуміло, як сторони тепер зможуть втілити плани щодо спільного мирного використання островів на тлі заяв і дій російського МО про мілітаризацію островів Курильської гряди й фактичного вилучення їх військовими зі сфери господарського користування російських громадян.

Але наразі відомо, що саме цей план і стане основною темою японсько-російських переговорів на рівні міністрів оборони та закордонних справ, намічених на березень. Від їхніх результатів залежатимуть перспективи наступної зустрічі лідерів двох країн.