Революція по вихідних

Кожна нова революція у світі - це новий характерний символ.

Рух "жовтих жилетів" у Франції вже став новим політичним явищем у житті країни. Його вже порівнюють із подіями травня 1968 року, коли життя Франції було паралізоване загальним страйком. Інші вважають, що це "звичайна" Facebook-революція, яка просто набула нових форм у порівнянні з тими, що були в арабських країнах.

Рух "жовтих жилетів" не схожий на організовані протести минулого, де основну роль відігравали французькі профспілки або політичні партії. Останні тільки тепер намагаються приєднатися до протестного руху. Наразі ж рух "жовтих жилетів" залишається децентралізованим, не має лідерів та офіційних представників. При цьому він скоординований і охоплює нові регіони й міста.

Якщо спочатку "жовті жилети" виступали проти підвищення цін на паливо, то тепер учасники руху висувають нові вимоги - економічні, соціальні, політичні. Протестувальники вимагають не тільки знизити податок на додану вартість на харчові продукти та штрафи за порушення правил дорожнього руху. Тепер вони говорять про скорочення зарплат державних службовців, поліпшення державних послуг, відставку президента Франції та розпуск парламенту.

Рух, який Le Monde називає "революцією без революціонерів", сформувався в соціальних мережах і 17 листопада спонтанно вихлюпнувся на вулиці французьких міст і містечок. У лавах "жовтих жилетів" - і праві, і ліві. Серед учасників руху багато агресивно налаштованих протестувальників, які підпалюють машини, трощать вітрини, "викорчовують" світлофори, малюють графіті на історичних монументах.

Зокрема, вони влаштували погром у центрі французької столиці, пошкодили Тріумфальну арку - символ країни. "Жовті жилети" також блокували дороги й під'їзди до паливних складів і фабрик, бензоколонок по всій країні. Автоперевізники й логістичні компанії вже говорять про збитки в 400 млн євро.

У зіткненнях із поліцією, яка поводиться досить толерантно з протестувальниками, сотні зазнали травм. Станом на 4 грудня заарештовано близько 400 осіб. І хоча частину з них відпустили, понад 300 все ще залишаються за ґратами. Серед правоохоронців більш як сотня поранених. Загиблих четверо.

publicsenat.fr

Що ж стало причиною руху, який від самого початку позиціював себе як аполітичний, а тепер загрожує призвести до масштабної політичної кризи у Франції?

За минулий рік у Франції бензин подорожчав на 10-15%, а ціна дизельного палива зросла на 24%. Один літр палива коштує понад 1,5 євро. Тобто власник машини з баком 50 літрів, заповнюючи його раз на тиждень, додатково платив приблизно 15 євро. "Жовті жилети" спершу вимагали знизити податки на пальне, бо 60% його нинішньої ціни складається саме з податкових зборів на користь держави. І лише 40% іде компаніям - виробникам пального й трейдерам. З кожного євро, заплаченого громадянами за бензин, видобувні компанії отримують лише 27 євроцентів. Ще 12 іде нафтопереробникам і продавцям. Решта, 61 євроцент, - державі. У вигляді ПДВ бюджет отримує 16 євроцентів з кожного євро. Ще 45 євроцентів - як спеціальний "внутрішній податок на споживання енергоносіїв".

На початку року податок збільшили на 7,6 євроцента з літра дизелю і 3,6 - з літра бензину. Влада мала намір на початку наступного року підняти ціну ще раз - на 2,9 євроцента за літр бензину й на 6,5 - за літр дизелю.

Французький уряд заявляє, що використає ці надходження для виконання своїх зобов'язань скорочувати шкідливі викиди в атмосферу і переходити на джерела поновлюваної енергії, на зниження залежності країни від імпортних енергоносіїв. Тільки на держпідтримку "зеленої" енергетики в найближчі 10 років країна планує витратити 71 млрд євро.

Президент Емманюель Макрон також недавно нагадав французам, що вартість пального на 70% залежить від світових цін на нафту. Зростання цін на сировину змушує виробників піднімати ціни на автозаправках. Однак це стало слабким аргументом, оскільки протестувальники вимагали саме врегулювати внутрішню податкову політику уряду Франції.

Ще 14 листопада прем'єр-міністр Едуар Філіпп оголосив заходи для підтримки автовласників, а також малозабезпечених французів на загальну суму півмільярда євро. Зокрема, йдеться про утилізацію старих автомобілів і збільшення пільгових премій для тих, хто має намір поміняти старий автомобіль на новий. За чинними правилами при утилізації авто французи отримують від держави премію від 500 до 2000 євро залежно від рівня доходів і 2500 євро - при купівлі нового електромобіля. За останній рік пільгою скористалося 280 тисяч людей. Прем'єр-міністр також оголосив, що з 2019 року для найменш забезпечених премію за утилізацію подвоять, і вона зросте до 4000 євро. Цією "суперпільгою", за словами Філіппа, зможуть скористатися 20% французів. За п'ять років президентства Макрона влада планувала за програмою утилізації замінити у Франції півмільйона автомобілів. Тепер передбачається подвоїти цю кількість. Також вирішили знизити плату за курси керування автомобілем та за іспит на водійські права.

Та ці заходи виявилися недостатнім аргументом для охочих узяти участь в акції. Вони надягли "жовтий жилет" - потрібну для кожного автомобіліста річ.

Відвідавши центр Парижа після заворушень 1 грудня, Емманюель Макрон заявив, що не піде на поступки протестувальникам, але вже за кілька днів уряд Франції заявив, що запроваджує піврічний мораторій на збільшення податку на паливо. Однак активісти руху "жовтих жилетів" закликають вийти на вулиці й 8 грудня, даючи зрозуміти, що вони домагаються скасування підвищення податків, а не просто мораторію. Влада розглядала навіть можливість запровадити в країні надзвичайний стан, аби збити активність протестувальників.

У перші вихідні грудня рух "жовтих жилетів" уже не обмежувався тільки незадоволеними автомобілістами, які блокували дороги й автозаправні станції. За даними соціологічних опитувань, близько 70-74% французів підтримують вимоги протестувальників. Хоча всього половина підтримує насильницькі методи протестів.

lepoint.fr

Загалом, згадуючи травневі події 1968 року, учасники руху "жовтих жилетів" дедалі частіше говорять, що насправді вони протестують проти загального підвищення вартості життя у Франції в усіх аспектах. Зокрема, вони незадоволені тим, що нинішній французький уряд заліз у кишеню до простих французів під слушним приводом захищати довкілля.

Та насправді за рахунок податкових надходжень від продажу пального уряд компенсує втрати від рішень у податковій сфері, які ухвалив торік. Ще рік тому парламент Франції реформував податок на багатство, що діяв 35 років.

Донедавна цей податок стягували з власників великих фінансових статків, дорогої нерухомості й значних пакетів цінних паперів. За статистикою, це 350 тис. домогосподарств з рухомим і нерухомим майном, кожне вартістю понад 1,3 млн євро. Ці виплати приносили бюджету 5 млрд євро на рік. Але багаті часто уникали виплат шляхом податкової оптимізації або виведення активів за кордон. Тому вирішили замінити податок на багатство більш помірним податком на дорогу нерухомість. А інвестиції в цінні папери не оподатковувати, оскільки вважалося, що так можна залучити нові фінансові надходження в економіку.

Однак, як кажуть експерти, ці заходи не дали очікуваного ефекту, а от податок на паливо з французьких автомобілістів якраз успішно дозволив заткнути дірки в державному бюджеті. Так, тільки нинішнього року від податку на нафтопродукти держава отримала 34 млрд євро, а в майбутньому - з урахуванням планованого підвищення - очікувала 38 млрд євро.

При цьому, як заявляють опозиційні політики, з цієї суми лише 7,2 млрд євро на рік справді витрачали на програми, які можна вважати якось пов'язаними з екологічними перетвореннями. І цю статтю бюджету не збиралися збільшувати наступного року. Водночас інші кошти, отримані від податку на нафтопродукти, розподілялися за іншими статтями бюджету.

Таким чином, бунт "жовтих жилетів" має у своїй основі глибокі соціальні причини, а не підвищення податку на енергоносії. Цією обставиною вже нині намагаються скористатися критики Макрона, як із правого, так і з лівого табору.

Національне об'єднання (колишній Національний фронт) під керівництвом Марін Ле Пен заявило про повну солідарність із протестувальниками. В "жовтий жилет" убрався союзник Ле Пен лідер руху "Вставай, Франціє" Ніколя Дюпон-Еньян, а також голова правої партії "Республіканці" Лоран Вок'є. Про підтримку протестів заявляє і лідер украй лівих Жан-Люк Меланшон - давній критик антисоціальної політики Макрона. Але поки що ні правим, ні лівим не вдається очолити протест, нав'язати йому свої гасла.

Тим часом рейтинг Макрона знизився до 25% - найнижчого показника за час його президентства. Французький прем'єр Едуар Філіпп оголосив про нові ініціативи для незаможних громадян, пільги на оплату електроенергії, заморожування цін на електроенергію і газ нинішньої зими. За його словами, з 15 грудня по 1 березня в усіх регіонах Франції відбудуться консультації за участі представників громадянського суспільства і влади щодо нової економічної та соціальної моделі. Про підтримку цих переговорів раніше заявив і президент Емманюель Макрон.

Та наразі неясно, чи підтримають ці консультації з урядом протестувальники в "жовтих жилетах".