Підтримати
Після п'ятиденного «голосування» на окупованих територіях півдня і сходу України Кремль отримав те, що хотів, — ілюзію легітимності для їх анексії. Рівень підтримки сягає північнокорейських показників: майже 100% тих, «хто проголосував», висловилися за входження захоплених регіонів до складу Росії. Що ж, коли невідома кількість виборців, формальна процедура «голосування» під дулом автомата дає фантастичні можливості для «підбиття підсумків».
У Москві готуються зробити наступний крок — «приєднати» ці землі на підставі закону «Про порядок прийняття до РФ і утворення у її складі нового суб'єкта РФ», як це було у випадку з Кримом. Російські ЗМІ повідомляють, що Путін, імовірно, оголосить про визнання результатів «референдумів» уже завтра, 30 вересня, а Рада Федерації може розглянути питання про «приєднання» 4 жовтня. Очікується, що на основі Криму та «новоприєднаних» територій буде створено новий федеральний округ — Кримський, який очолить колишній гендиректор «Роскосмосу» Дмітрій Рогозін.
Російській владі зовсім неважливо, що «референдуми» суперечать українському законодавству і міжнародному праву, а «результатів» не визнають у світі. Зокрема й союзники Росії з ОДКБ. Судячи з коментарів представників Кремля та російських пропагандистів, анексія українських територій дозволяє російському керівництву вирішити кілька військово-політичних завдань на внутрішньо- і зовнішньополітичному треках.
По-перше, продемонструвати «глибинному народу» успішний проміжний підсумок тривалої війни, консолідуючи подальшу підтримку «спеціальної військової операції» в російському суспільстві.
По-друге, оголосити воєнний стан у Росії з метою захистити «територіальну цілісність».
По-третє, скористатися аргументом на користь необхідності «часткової» мобілізації в Росії й перевести на певний час увагу росіян із украй непопулярного в російському суспільстві заходу на іншу значущу подію.
По-четверте, частково вирішити проблему поповнення воюючих частин російської армії за рахунок примусової мобілізації українських громадян на окупованих територіях. (За даними ГУР МО України, для чоловіків віком за 18 років і старших виїзд із окупованих частин Херсонської та Запорізької областей у регіони, підконтрольні Україні, фактично вже закрито. Очікується, що буде мобілізовано 50–70 тисяч людей.)
По-п'яте, знищити під час бойових дій народи, незгодні з політикою Кремля. Зокрема кримських татар, які не прийняли анексію й підтримують Україну: за даними організації «Крим SOS», близько 90% повісток у Криму отримали представники народу, який становить 13–15% населення півострова.
По-шосте, оголосити Запорізьку АЕС російською власністю.
По-сьоме, «закрити» питання приналежності окупованих територій на майбутніх переговорах.
Нарешті, по-восьме, послати черговий сигнал про можливе застосування ядерної зброї для захисту «одвічно російської території», прагнучи таким чином зупинити наступ української армії на сході та півдні України і стабілізувати ситуацію на фронті. Як вважають у Кремлі, страх перед атомною катастрофою («доводиться нагадувати ще раз для тих туговухих, хто чує тільки себе» і «це точно не блеф») підштовхне Захід до тиску на українську владу і примусить Київ капітулювати.
«Безпека Вашингтона, Лондона, Брюсселя для Північноатлантичного альянсу набагато важливіша, ніж доля нікому не потрібної України, яка гине, хай навіть щедро постачається різною зброєю. Поставка сучасних озброєнь — просто бізнес для західних країн, правда густо замішаний на ненависті до нас. Не більше. Гинути в ядерному апокаліпсисі заокеанські і європейські демагоги не мають наміру. А тому — проковтнуть використання будь-якої зброї в поточному конфлікті», — пише колишній президент Дмітрій Мєдвєдєв.
Одночасно анонімні проросійські Телеграм-канали розганяють у соцмережах інформацію про те, що зразу після «референдумів» Росія «готує демонстративні атаки гіперзвуковими ракетами по військових об'єктах України», а Кремль узгодив кілька цілей для ударів ТЯЗ: «Удари тактичною ядерною зброєю призначаються для демонстрації намірів Заходу, а частина цілей розміщена поблизу кордонів із Польщею. Збити ракети буде неможливо, для ударів використовуватимуть гіперзвукову зброю».
У експертів, із якими я обговорював наслідки проведення «референдумів», великі сумніви в тому, що Путін адекватно оцінював ситуацію, приймаючи рішення про анексію. Адже насправді кремлівський старець звужує поле для власного маневру, роблячи жести розпачу в ситуації, коли події виходять з-під контролю і примушують Кремль на ходу адаптуватися до бурхливих змін обстановки. Кілька співрозмовників ZN.UA повторили, що Путін робить помилку за помилкою.
Звісно, «возз'єднання історичних російських земель із Росією» дозволяє російському політичному та військовому керівництву на певний час вирішити тактичне завдання — швидко поповнити ослаблені й знекровлені воюючі частини за рахунок російських і українських громадян. Можливо, «приростання» Росії новими територіями навіть викликає захоплення в певної частини росіян, що перебувають у чаду Z-патріотизму, тоді як інша — занурилася в покірне алкогольне забуття після оголошення про «часткову» мобілізацію, третя ж — стоїть у багатокілометрових чергах на кордоні з Грузією і Казахстаном, а четверта, найменш численна, — виходить на вулиці.
Та сумнівно, що російське суспільство масово переживає ейфорію, яку відчув «глибинний народ» після «приєднання» Криму, а популярність Путіна злетить до рівня 2014 року: зі збільшенням кількості похоронок та гробів з останками російських солдатів падатиме й особистий рейтинг президента. Та й загроза застосування ядерної зброї навряд чи тішить росіян, посилюючи тривожні очікування в суспільстві.
Але головне — анексія не вирішує стратегічного завдання: якнайшвидше завершити війну на умовах Кремля.
Зробивши ставку на ядерний шантаж та страх Старого і Нового світу перед апокаліпсисом, Путін зіштовхнувся з тим, що на Заході перестали боятися його погроз і готові, своєю чергою, підвищувати ставки. Можливо, в Москві ще не усвідомили цього факту. Але реакція Києва та його партнерів демонструє: незважаючи на погрози Кремля, «референдуми» не матимуть жодного значення, анексія не позначиться на діях України з визволення захоплених територій і підтримці Заходом нашої країни.
Коментуючи «голосування» і можливу анексію, один зі співробітників ОПУ в розмові з ZN.UA заявив: «Референдуми» на окупованих територіях — фарс, який не скасовує реальності: це територія України. І ми виходимо з цього, вибудовуючи нашу стратегію визволення. Ми вже тривалий час проводимо консультації з нашими партнерами щодо реакції на «референдуми» та можливу анексію територій і підготували відповідний пакет санкцій».
До переліку заходів, підготовлених Києвом, входять не тільки такі традиційні пропозиції як посилити персональні санкції проти росіян і відключити від SWIFT усі російські банки, а й заклик виключити Росію з Ради Безпеки ООН. «Крім того, у разі визнання Росією результатів псевдореферендумів повністю зачиниться «дипломатичне вікно» для переговорів. І наші партнери це знають», — повторив неодноразово озвучену позицію українського керівництва наш співрозмовник.
У відповідь на мобілізацію та фейкові «референдуми» на Заході кажуть: «Більше зброї, більше санкцій, більше ізоляції Росії». Ця рішучість тішить нас, українців, які перебувають у підсвідомому тривожному очікуванні, що Україну будуть підштовхувати до укладання миру за рахунок територіальних поступок і без виплати репарацій. Та ось чи готові Євросоюз і Штати піти на найжорсткіші санкції, якщо Росія офіційно визнає результати «референдумів» і анексує українську територію? Судіть самі.
The Wall Street Journal пише, що в ЄС обговорюється впровадження нових експортно-імпортних обмежень проти РФ (включно із забороною на імпорт частини російських алмазів) і персональних санкцій. А ось США мають намір зробити масштабніші кроки.
Хоча остаточного рішення про те, яких заходів буде вжито, поки що не прийняли, об'єктами санкцій можуть стати Агентство зі страхування вкладів, платіжна система «Мир», Національний кліринговий центр і Національний розрахунковий депозитарій. Адміністрація Байдена також розглядає можливість відключення від системи SWIFT ще кількох російських банків, розширення кількості товарів, заборонених до експорту в Росію, і впровадження санкцій проти кількох російських компаній.
На жорсткі заходи Вашингтон і його євроатлантичні партнери підуть у разі застосування Москвою ядерної зброї. Принаймні останніми днями західні ЗМІ пишуть, що Білий дім різними каналами попередив Кремль про заходи, яких вживуть американці на випадок застосування ТЯЗ. І, що б не писав у своєму Телеграм-каналі Мєдвєдєв, у Москві уважно дослухаються до цих попереджень, намагаючись визначити, чи блефує Вашингтон і якою буде відповідь, якщо Росія все ж таки використає ТЯЗ.
Судячи з публічної реакції Заходу, на сьогодні там розглядають застосування Путіним тактичної ядерної зброї як хоч і реалістичний, але малоймовірний сценарій. У цій оцінці враховується обмежений військовий ефект від застосування ТЯЗ, негативна реакція прихильних до Росії «нейтралів» — Китаю та Індії, а також те, що Москва не проводить жодної підготовки до застосування ядерної зброї. Проблема в тому, що Путін живе у своєму ірраціональному світі, в рамках якого й приймає рішення.
Тому недивно, що в ОПУ оцінюють ризик тактичного ядерного удару як високий. Але, як зазначив секретар РНБО Олексій Данілов, використання Росією ядерної зброї не зупинить Україну в захисті її території. Ба більше, держсекретар США Ентоні Блінкен чітко дав зрозуміти: Сполучені Штати не заперечують, щоб Київ застосовував західну зброю проти регіонів, які можуть увійти до складу РФ після «референдумів». І це дуже прикра новина для Москви.
Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google