Референдум, якого "ніколи не було", відбувся

Позаминулої ночі влада іспанської автономної області Каталонія заявила про те, що виборола право проголосити незалежну державу після "дня страждань і надій" - так каталонський лідер Карлес Пучдемон схарактеризував те, що відбувалося 1 жовтня.

За підсумками голосування на референдумі про незалежність Каталонії, оголошеному іспанською владою незаконним, регіональна влада заявила про перемогу прибічників відділення від Королівства Іспанія і перехід на республіканську форму правління.

За повідомленнями організаторів референдуму, їм вдалося зберегти для підрахунку 2 262 424 бюлетені, не вилучені поліцією. З цієї кількості число бюлетенів на підтримку незалежності становило 2,02 млн, або 90%. Проти висловилися 176 565, або 7% тих, хто голосував. Порожніх бюлетенів - 45 586, або 2%, ще 20 129 - недійсні. За даними представника уряду Каталонії Жорді Туруля, неперерахованими залишалися ще 15 тисяч бюлетенів, але вони, очевидно, вже не можуть змінити картини. За даними Туруля, в референдумі взяли участь всього 42,3% з 5,3 млн каталонців, які мають право голосу, хоча ще вчора поширювалася інформація, що явка перевищила 50% і проголосували понад 3 млн осіб.

Додамо лише, що ще приблизно 700 тис. бюлетенів вилучила іспанська поліція в ході вчорашніх рейдів виборчими дільницями. З приблизно 2300 дільниць близько сотні іспанській владі таки вдалося закрити.

Влада в Барселоні оперативно ухвалила рішення, що бюлетені можна було роздруковувати та заповнювати вдома, а голосувати на будь-якій з дільниць, що продовжували працювати. За такої ситуації, ясна річ, ніхто не може гарантувати достовірність результатів референдуму. Іспанська влада заблокувала всі електронні системи для збору, підрахунку та верифікації даних тих, хто голосував.

Таким чином, можна сказати, що жорсткі превентивні заходи іспанських правоохоронців щодо зриву процесу голосування фактично провалилися. Хоча так само очевидно і те, що результати референдуму не можна вважати достовірними. І крім самої каталонської влади наведені вище результати підрахунку бюлетенів ні для кого не мають значення.

У спеціальному телевізійному повідомленні до країни в неділю ввечері прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой заявив, що ніякого референдуму про самовизначення Каталонії не було, більшість громадян відмовилися від участі в плебісциті. Він також висловив жаль, що частину каталонців було обманним шляхом залучено до цього акту "знущання" над демократією.

Під час недільних сутичок зареєстровано понад 1000 потерпілих з боку прихильників незалежності, тоді як правоохоронці заявили про десятки поранених своїх співробітників. При цьому спостерігачі зазначали, що місцеві поліцейські були пасивні ході зіткнень каталонців з поліцією і цивільною гвардією, надісланими з інших регіонів Іспанії. У низці міст каталонські пожежники ставали живим щитом між протестувальниками і поліцією.

У ніч на понеділок приблизно 40 профспілок та трудових асоціацій Каталонії закликали провести у вівторок загальнорегіональний страйк, щоб засудити "серйозні порушення прав і свобод громадян" під час подій 1 жовтня.

Влада Каталонії також обіцяє звернутися до суду з приводу дій поліції і закликала Європейський Союз і світову спільноту відреагувати на акти насильства та визнати волевиявлення каталонців як законне.

Не зумівши уникнути насильства 1 жовтня, влада Іспанії надзвичайно загострила обстановку, і тепер прибічники незалежності вважають, що здобули моральне право вимагати від центрального уряду сатисфакції за порушення прав і свобод громадян, надмірне використання сили проти мирного населення, втручання у волевиявлення в автономному регіоні.

Виступаючи з офіційним зверненням за підсумками голосування, лідер Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що його уряд уже в найближчі кілька днів направить на розгляд регіонального парламенту Каталонії результати референдуму, які, за його словами, дають підстави для проголошення суверенітету Каталонії на основі закону про референдум.

Іспанська влада ще раніше визнала всі такі рішення такими, що не мають жодної правової сили, і якщо влада Каталонії буде готова йти до кінця і в односторонньому порядку проголосить незалежність, то у Мадрида не залишиться іншої опції, крім як використовувати конституційну норму, що дає право уряду країни примусити регіональні влади виконувати закони Королівства. Зокрема ст. 155 Конституції Іспанії говорить, що якщо автономне Співтовариство не виконує зобов'язання, передбачені Конституцією чи іншими законами або його дії завдають серйозної шкоди загальнодержавним інтересам Іспанії, уряд попереджає голову автономного Співтовариства. Якщо відповіді з його боку не буде, уряд може, за згодою абсолютної більшості Сенату, вжити необхідних заходів для виконання автономним Співтовариством зазначених зобов'язань у примусовому порядку або для захисту згаданих загальнодержавних інтересів. При цьому для здійснення вищезазначених заходів уряд може давати відповідні розпорядження будь-якій владі автономних Співтовариств.

Однак варто звернути увагу, що в своїх вечірніх зверненнях і Рахой, і Пучдемон заявили про готовність до діалогу. Правда, для лідера каталонців діалог з Мадридом може тепер вестися тільки про реалізацію результатів референдуму 1 жовтня. Водночас голова іспанського уряду закликав до діалогу заради збереження порядку в країні і відновлення відносин з Каталонією.

На думку низки спостерігачів, саме застосування сили з боку іспанських правоохоронців щодо громадян під час голосування матиме наслідком те, що подальший розвиток подій може піти за силовим сценарієм і призвести до ще більшого протистояння, затягування кризи. Про це попередили іспанський уряд ряд європейських політиків - лідер опозиційних британських лейбористів Джеремі Корбін, прем'єр-міністр Шотландії Нікола Стерджен, прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель. Утім, керівники ЄС поки не відреагували на заклики влади Каталонії засудити Мадрид за те, що сталося.

Раніше Мадриду багато хто радив узяти на озброєння "шотландський досвід", де референдум про незалежність 2014 року проходив вільно, зі схвалення уряду в Лондоні. У результаті прихильники незалежності програли, не діставши підтримки більшості шотландців.

Але іспанська влада визнала такий варіант занадто ризикованим, не бувши впевненою в результатах. Це й стало причиною силових дій і напевно вплинуло на результати референдуму 1 жовтня, посприявши мобілізації та консолідації прихильників відділення Каталонії від Іспанії. Таке становище зробило врегулювання спору між Мадридом і Барселоною ще складнішим.