Разом віримо у свободу

Своє національне свято зустрічаємо з гідністю і можемо небезпідставно пишатися пройденим шляхом. Членство в Європейському Союзі та НАТО увінчало зусилля Литви повернутися до родини народів Європи і створити сучасну державу, базуючись на демократичних цінностях, повазі до своїх громадян та стрімкому розвитку економіки.

На шляху до цієї мети на долю Литви, як і інших Балтійських держав, і всієї Європи, у ХХ ст. випали великі випробування. Відновлення державності у 1918 р. було тільки початком довгого шляху. Невеликому народові вдвічі важче витримати війни, окупації, переслідування своїх людей, заслання та гніт.

Литва витримала.

Наші люди після 50-ти років окупації знайшли в собі волю першими в СРСР висловити чітку вимогу й отримати законну свободу. Нам було легше тоді, коли відчували підтримку братерських народів. У нашому марші свободи українці завжди займали особливе місце.

Як сьогодні, пам'ятаю величезні демонстрації на підтримку Литви в Києві та інших містах України під час кривавих подій січня 1991 р., а київські студенти організували загін добровольців, який допомагав нам захистити Верховну Раду від армії СРСР.

Насправді цей емоційний зв'язок людської солідарності лише продовжив історичну традицію нашого братерства, - литовці й українці завжди були разом. Небагато прикладів можна знайти у світі, коли спільна історія двох народів, що розпочалась у XIV ст., не була затьмарена взаємними конфліктами та суперечками. Литовці й українці завжди відчували плече одне одного - і під час боротьби проти царського гніту, і в післявоєнній партизанській боротьбі, і разом поневіряючись на сибірському засланні. Твердо знали, що нас єднає найвища мета - свобода.

Рівно чотири роки тому народ України знову нагадав всьому світові, що свобода - це найбільша цінність, безстрашно протистояли своїй злочинній владі, незважаючи на жертви. Майдан Незалежності в Києві став основним європейським символом свободи та єднання людей у ХХІ ст. і надовго змінив Європу.

На жаль, одразу ж після нього розпочалися збройна агресія Російської Федерації, анексія Криму і de facto окупація частини Східної України, що принесли владі країни та її людям ще більші випробування і біль.

Литва, яка сьогодні відзначає сторіччя відновленої державності, й надалі залишатиметься вірною історичній єдності з Україною. Ми є разом з українцями, які захищають свою свободу, спільно з партнерами з НАТО допомагаємо зміцнювати українську армію, радіємо, що майже 200 українських військових мали змогу відновити здоров'я в литовських лікувальних закладах. Ми є разом із людьми з Донбасу, допомагаємо дітям із родин, які постраждали від військових дій.

Побачене на власні очі в Маріуполі, Широкиному та Авдіївці вразило, але водночас викликало захоплення надзвичайною самовідданістю й витримкою воїнів, добровольців і насамперед - звичайних людей. Україна має пишатися своїми героями, а світ має знати їхні імена.

Війна на Сході України, що точиться й зараз, - це рана Європи. Агресивна поведінка Росії кидає серйозний виклик усій трансатлантичній спільноті, й ідея єдності демократичного світу сьогодні як ніколи актуальна. Консолідована позиція міжнародної спільноти щодо незаконної анексії Криму та військової агресії проти України і мобілізація різносторонньої допомоги Україні стали одним із найміцніших зразків такої єдності.

У 1917 р. українці розпочали революцію свого народного відродження, що заклала підвалини сучасної української держави. Тоді формувалися прагнення державності і литовців, та й інших європейських народів. Через 100 років Україна є незалежною державою, яка прямує шляхом євроінтеграції, запроваджує стандарти НАТО, розвиває свій величезний економічний потенціал. Основа цієї держави - надзвичайно патріотичні, роботящі і творчі її громадяни, що показали визначну звитягу перед лицем російської агресії.

Щиро хочемо, щоб Україна стала європейською історією успіху. 400 тис. українців, які за перші 8 місяців безперешкодно без віз подорожували країнами Шенгену, є частиною цієї історії успіху. З такими самими завзяттям і відповідальністю, з якими захищають незалежність своєї країни від агресора, українці мають створювати майбутнє своєї держави.

Довіра до установ влади, сприятливі умови для бізнесу, верховенство права, повага до прав та свобод людини - основа сучасної європейської держави, тому альтернативи реформам в Україні немає. Реформи - це автострада вашої держави до Європи. Вона особлива тим, що єдині обмеження швидкості на ній встановлюєте лише ви. Не відпускайте педалі акселератора!

Литва спільно з партнерами може ефективно долучитися, щоб важливі зміни стали реальністю і щоб це відчув кожен українець. Упевнений, наша взаємна довіра та історична дружба - найкраща гарантія такого успіху. А план Європи для України, що ініційований спільними зусиллями, - чудовий практичний зразок цього.

Національне відродження України стало важливим фактором для Литви під час відновлення та зміцнення її незалежності. Долі наших народів, як дві сполучені посудини, 100 чи й 500 років тому були поряд. Тому сьогодні, відзначаючи 100-річчя відновлення державності, ми усвідомлюємо й свій обов'язок і надалі послідовно підтримувати Україну, яка все ще захищає свою свободу та незалежність, виконує Угоду про асоціацію з ЄС і пов'язані з нею реформи, консолідує демократію та ринкову економіку та має на меті досягнення подальших євроінтеграційних цілей.

Слава Україні!