Раз прийшов сусід до сусіда…

28 сiчня, 2021, 13:25 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чи відкрито «нову сторінку» в україно-угорських відносинах під час візиту Петера Сіярто в Україну?

Раз прийшов сусід до сусіда…
© Szijjártó Péter/Facebook

Відтоді, як наприкінці минулого року відносини України та Угорщини ввійшли в нову зону турбулентності, Київ і Будапешт намагаються знайти вихід із кризи.

Візит до української столиці очільника угорського зовнішньополітичного відомства Петера Сіярто, що відбувся цього тижня, — спроба дипломатів двох країн стабілізувати україно-угорські відносини. Для Києва це стає тим більш важливо, що «патріоті Украині» з російських спецслужб погрожують пролити «мад'ярську кров», намагаючись, з одного боку, поглибити двосторонню кризу, а з іншого — розхитати ситуацію в нашій країні загалом і в Закарпатті, зокрема.

Напередодні приїзду Сіярто глава українського МЗС Дмитро Кулеба заявляв, що очікує від візиту свого угорського колеги нових ідей з подолання спорів у відносинах двох країн. Своєю чергою, ряд високопосадових співрозмовників ZN.UA казали: «…під час візиту ми хочемо зрозуміти, чи готові угорці зробити крок назад і перестати лити бруд на Україну». При цьому висловлювалися сумніви, що вдасться домогтися більш-менш значного прогресу. Адже жодна зі сторін не готова йти на поступки в питаннях, які вона вважає принциповими.

Якщо українська влада хоче інтегрувати угорську громаду в українське суспільство, то уряд Віктора Орбана, звинувачуючи Київ у проведенні політики залякування угорської меншини, намагається зберегти ізольоване становище угорської громади в Закарпатті та закріпити вплив Угорщини в регіоні. Для тиску на нашу країну Будапешт намагається залучити міжнародні організації. З ЄС і НАТО ця політика не спрацювала: у Брюсселі вважають, що між Україною та Угорщиною двосторонній спір і обидві країни здатні самі його вирішити.

Не спрацьовує ця тактика і з ОБСЄ.

Петер Сійярто
Петер Сійярто
Szijjártó Péter/Facebook

Так, тиждень тому під час зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Кайратом Абдрахмановим міністр Сіярто запропонував, щоб СММ ОБСЄ в Україні постійно перебувала на Закарпатті, оскільки там нібито порушуються права угорської громади, а ЄС «зачинив двері» перед нацменшинами. Однак цю пропозицію в організації поки що не розглядають.

Нагадаємо: україно-угорські відносини, які й так перебувають у стані кризи з часу прийняття Києвом у 2017 році закону про освіту, загострилися після проведення СБУ на Закарпатті обшуків у лідера Партії угорців України КМКС Василя Брензовича та у благодійному фонді «Еган Еде».

На своєму сайті СБУ пояснювала свої дії тим, що перевірялася інформація «про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України», а досудове слідство вивчало «факти сприяння іноземній державі з боку окремих українських публічних діячів». Але Брензович зразу ж після обшуків виїхав до Угорщини. А дії української спецслужби стали тригером для чергової атаки Будапешта на Київ.

Напередодні візиту Сіярто представники української влади неодноразово казали, що Україна окреслила для себе червоні лінії і не має наміру їх переступати. «Ніхто не повинен думати, що можна приїхати в Київ та диктувати тут умови», — публічно заявляв і Кулеба. Це стосувалося не тільки мовних статей закону про освіту, а й кримінальної справи щодо Брензовича: в Києві готувалися до того, що на переговорах Сіярто порушить питання про лідера Партії угорців України КМКС.

Однак якщо угорці й думали, що вирішать питання з Брензовичем, то їх чекало розчарування: цього не сталося. «Немає жодних підстав підозрювати (угорську. — В.К.) громаду загалом у лихих намірах. Але можуть бути індивідуальні кримінальні справи, що стосуються діяльності окремих осіб. Кожен має можливість захистити себе в суді. Якщо порушив закон – мусиш нести відповідальність, якщо довів у суді, що закону не порушив, то обвинувачення знімаються. Але я впевнений, що діяльність однієї людини не може утримувати в заручниках відносини держав-сусідів», — дипломатично пояснив українську позицію на спільній пресконференції Кулеба.

Тим часом український і угорський міністри публічно демонстрували готовність шукати шляхів урегулювання конфлікту, «вирішувати проблеми як друзі, котрі хочуть вирішувати проблеми, а не створювати нові». Так, Дмитро Кулеба анонсував проведення засідання спільної робочої групи з питань мови та освіти (за інформацією ZN.UA, воно може відбутися в лютому-березні), а також онлайн-бізнес-форум підприємців двох країн.

Szijjártó Péter/Facebook

Своєю чергою, Петер Сіярто зазначив: у разі успіху консультацій щодо імплементації закону про освіту «дуже багато чинників непевності ми зможемо виключити. Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у населених пунктах, де кількість жителів становить менше 50 тисяч, і що буде з кількістю годин угорської мови». За словами угорського міністра, він отримав обіцянку від України, що зазначене питання буде конструктивно вирішене, а українська сторона готова до цього.

Нарешті, Сіярто заявив, що українська влада проводитиме консультації з угорцями Закарпаття щодо закону про нацменшини. Останній цікавить Будапешт не менше, ніж закон про освіту або мову.

А ось перспектива зустрічі Володимира Зеленського та Віктора Орбана, на яку продовжують робити ставку в Будапешті, поки що видається туманною. Київ так само зацікавлений у переговорах на вищому рівні. Однак українські дипломати кажуть, що зустріч українського президента й угорського прем'єра провинна бути результативною і відкрити нову сторінку у двосторонніх відносинах. «Не хочеться, щоб це була розмова ні про що», — часто казали співрозмовники ZN.UA.

Формальним підсумком такої зустрічі має стати підписання Зеленським і Орбаном певної угоди про паритетність, рівноправ’я та взаємовигідність відносин. Однак документ ще перебуває на етапі узгодження Києвом і Будапештом. Але найбільше українську сторону цікавлять практичні кроки угорців із врегулювання кризи у двосторонніх відносинах. Ідеться, по-перше, про скасування Будапештом блокування засідань комісій Україна – НАТО на високому рівні і, по-друге, про відмову від політики агресивного просування своїх інтересів у Закарпатті.

Безумовно, рано чи пізно Київ і Будапешт знайдуть компроміс. Публічні заяви Дмитра Кулеби і Петера Сіярто дають надію, що сторони здатні домовитися й вирішити конфлікт. Але, спостерігаючи за висловлюваннями глави угорської дипломатії останніх років, важко не помітити одну особливість: на спільних прес-конференціях з українськими візаві Сіярто робить оптимістичні заяви, які через кілька днів змінюються гнівними філіппіками на адресу України: мовляв, українські націоналісти не хочуть відступати і продовжують агресивно обмежувати права угорської громади.

Такі заяви члена кабінету Орбана розраховані передусім на внутрішнього споживача. Адже наріжний камінь політики Віктора Орбана — захист угорців, які проживають за кордоном. Однак жорсткими й несправедливими обвинуваченнями на адресу України не вирішити кризи у двосторонніх відносинах. Вони тільки вбивають надію.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

 

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК