ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ У США-2000: КОНФЛІКТ ПРЕТЕНДЕНТІВ, АЛЕ НЕ РОЗКОЛ НАЦІЇ

Для американців, котрі звикли, що ім’я нового лідера стає відоме практично в момент завершення підрахунку голосів, події ночі з 7 на 8 листопада стали справжнім шоком. О другій годині двадцять хвилин ранку, при співвідношенні 260 голосів виборощиків до 246 на користь А.Гора, усі головні телеканали оголосили про перемогу Джорджа Буша у Флориді — штаті, що забезпечував кандидату від республіканців 25 голосів виборщиків у національному заліку і в остаточному підсумку — загальну перемогу.

Проте радість прибічників Буша виявилася передчасною. Не минуло й двох годин, як з’ясувалося, що перевага, яку республіканський лідер одержав у ключовому штаті, мінімальна, а це, за законами штату Флорида, потребує перерахунку голосів. Замість перемоги кандидат опинився в патовій ситуації, розв’язання якої очікується до 18 грудня, тобто дня винесення рішення Колегією виборщиків. Але, якщо результати голосування у Флориді буде оскаржено в суді, легітимність обрання Дж.Буша може залишатися під сумнівом протягом невизначеного терміну. Суди в Сполучених Штатах на винесення рішення витрачають рівно стільки часу, скільки вважають за потрібне, аби воно було «безстороннім і законним». Закону, що регулює цю ситуацію, немає, і вона може розвиватися цілком непередбачувано. «Переграти» результати виборів відразу ж спробували «зелені», запропонувавши віддати голоси Р.Надера А.Гору і таким чином забезпечити йому перемогу. Але саме цього Конституція США не дозволяє.

Рудименти антикварної Конституції

У Сполучених Штатах вибори президента є непрямими. Залежно від кількості населення, кожен штат має певну кількість голосів виборщиків, які, власне, і йдуть у залік кандидатові.

Колегія виборщиків складається так. Кожен штат має кількість виборщиків, відповідно до кількості конгресменів від штату в Палаті представників плюс два (за кількістю сенаторів від штату). Таким чином, їх загальна кількість становить 535 чоловік плюс три виборщики від Федерального округу Колумбія — разом 538. Для перемоги кандидат у президенти має одержати голоси половини з них плюс один, тобто 270. Проте немає закону, який зобов’язував би виборщика проголосувати точно відповідно до волевиявлення виборців його штату. Він керується лише власною добропорядністю. У дев’ятнадцятому столітті були випадки, коли виборщики підводили своїх виборців, партію- переможницю в штаті й голосували всупереч їхній волі. Загалом система виборщиків є рудиментом доінформаційної ери, коли потрібно було надійно донести волю виборців Конгресу. Вищий законодавчий орган підтверджує результати виборів і повідомляє, хто став президентом.

Колегію виборщиків цілком обгрунтовано ставлять під сумнів як нераціональну інституцію, що ускладнює адекватне волевиявлення громадян, котрі обирають господаря Білого дому. Така система вможливлює парадоксальну ситуацію, яка, власне, і простежувалася на нинішніх виборах. З загальної кількості учасників виборів 48707413 проголосували за А.Гора, 48609640 — за Дж.Буша, але перемога (після затвердження результатів голосування у Флориді) дістається останньому, оскільки діє принцип — «переможець одержує все» у кожному штаті.

За американською виборчою системою, байдуже, скільки жителів штату проголосували за претендента — усі поголовно чи половина плюс один — в остаточному національному підрахунку йому дістануться лише голоси виборщиків, котрі представляють цей штат. Це фіксується протоколами про голосування, які у письмовому вигляді надсилаються зі штатів у відповідну комісію. Виборщики не збираються разом і не голосують. Вони лише письмово підтверджують, кому з претендентів віддано голоси кожного з них.

Ситуація, що склалася під час нинішніх виборів, швидше за все, змусить законодавців запровадити у США систему прямих виборів, коли президентом стає той, хто набирає більшу кількість голосів виборців. Це потребуватиме ухвалення поправки до Конституції США, яка ліквідує інституцію виборщиків від штатів. До речі, тоді й президент стане легітимно обраним главою держави відразу після виборів, а не в результаті процесу двоступінчастого затвердження їх результатів, що ставить у вельми сумнівне становище навіть претендента, котрий одержав очевидну перемогу.

Проте глибоко помиляються ті, хто вважає, що колізія виборів-2000 призведе до конституційної кризи. В американської демократії достатньо механізмів, щоб уладнати ситуацію, яка, безумовно, парадоксальна, унікальна, спірна, але не безвихідна. Якщо перерахунок голосів у Флориді, який може затягнутися до 17 листопада, визначить перевагу Гора, президентом стане він.