Під прапором боротьби з Гюленом

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган - політик досить цілеспрямований. А в протистоянні з ісламським проповідником Фетхуллахом Гюленом, якого турецька влада обвинувачує у спробі військового перевороту 2016 року, не знає компромісів і переслідує свого політичного противника по всьому світу. До кола учасників глобальної боротьби Ердоган небезуспішно залучає й Україну.

Ще в період президентства Петра Порошенка українське керівництво погодилося відстежувати діяльність Гюлена та його прибічників на території України. Але під час нинішнього візиту Ердогана до Києва українська влада вперше заявила про це публічно: після засідання Стратегічної ради високого рівня Володимир Зеленський повідомив, що доручив керівництву СБУ зайнятися діяльністю навчальних закладів, пов'язаних із організацією Гюлена.

Що рухало Зеленським? Недосвідченість політика? Традиційне для дипломатії Зеленського прагнення зачарувати свого контрпартнера, щоб зробити його візит комфортнішим? Чи все-таки ці слова - результат торгу, мета якого - прагнення реалізувати українські інтереси в Туреччині та Чорноморському регіоні?

Інтерес України до Туреччини визначений тим, що ця країна - помітний гравець у регіоні, який входить до "великої двадцятки", є великим транспортним і енергетичним хабом та контролює чорноморські протоки. До того ж, хоч Анкара й бачить Москву своїм ситуативним союзником у вирішенні сирійської кризи, турки мають із росіянами і безліч проблем, що дозволяє Києву вирішувати свої завдання.

По-перше, оскільки Росія окупувала Крим та частину Донбасу, Києву важлива демонстративна політична підтримка Анкари в питанні територіальної цілісності та суверенітету України. Зважаючи ж на специфічні союзницькі відносини Туреччини і Росії та беручи до уваги патронат Анкари над кримськими татарами, українська сторона розраховує на допомогу Ердогана у визволенні незаконно утримуваних російською владою українських політичних в'язнів кримськотатарського походження.

І Ердоган справдив ці надії, під час візиту традиційно підтвердивши офіційну позицію Анкари. "Ще раз хочу підкреслити: Туреччина не підтримує незаконну анексію Криму. Туреччина підтримує територіальну цілісність України, включно з Кримом", - заявив турецький президент на прес-конференції.

По-друге, для України важлива співпраця з Туреччиною у військово-технічній сфері, що має підвищити обороноздатність нашої країни у збройному протистоянні Росії.

Нагадаємо, кілька років тому було укладено контракт на поставку турецькою компанією Aselsan систем тактичного зв'язку для Збройних сил України. Наша країна, крім того, купує турецькі бойові безпілотники, своєю чергою поставляючи турецькій компанії українські двигуни. Загалом же, оборонна сфера на сьогодні є найуспішнішим напрямом співробітництва в наших відносинах.

У рамках візиту Ердогана міністр оборони України Андрій Загороднюк і міністр фінансів та казначейства Турецької республіки Берат Албайрак підписали угоду про військово-фінансове співробітництво. Крім того, було підписано і протокол, який передбачає виділення Туреччиною військової допомоги на потреби ЗС України на суму близько 36 мільйонів доларів. Утім, цей документ не унікальний: схожі угоди Київ і Анкара підписували й раніше.

По-третє, Туреччина є одним із великих зовнішньоекономічних партнерів України: за минулий рік товарообіг між двома країнами становив понад чотири мільярди доларів. За словами посла України в Турецькій республіці Андрія Сибіги, порівняно з 2018 роком, товарообіг зріс на 9%. Однак тенденція останніх років така, що одночасно для нашої країни зменшується позитивне торговельне сальдо.

Нині тривають переговори щодо угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ). За словами Ердогана, з її підписанням обсяг двосторонньої торгівлі на 2023 рік має сягнути 10 мільярдів доларів. Однак турецький президент демонструє надмірний оптимізм, заявляючи, що підписання зазначеної угоди планується в березні.

Турецька сторона, як і українська, дуже зацікавлена в цій угоді. Але переговори, по суті, загальмувалися. Річ у тому, що, хоч не узгоджено лише 2–3% товарних груп, вони - одні з найчутливіших, оскільки стосуються сільськогосподарської продукції. Адже якщо для промислових товарів із Туреччини Київ відкрив український ринок, то Анкара свій ринок для сільськогосподарської продукції з України відкривати не хоче.

Але, за словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - торгового представника України Тараса Качки, під час візиту Ердогана Україна і Туреччина домовилися переглянути результати переговорів минулих років щодо угоди про ЗВТ. "Ми, фактично, домовилися оновити пропозиції обох сторін, у тому числі в узгодженій частині", - написав Качка на своїй сторінці у Facebook.

У коментарі DT.UA Тарас Качка пояснив, що це була українська ідея - переглянути угоду, оскільки ні турецькій стороні, ні українській не подобається нинішня ситуація: "Обидві сторони готові змінити свої підходи до угоди. Вони були надміру "захисними". Ідея проста: обнулити мита, менші від 5%, скоротити перехідний період і список винятків, змінити підхід до формування квот". За словами торгового представника України, про конкретні пропозиції поки що не йдеться: у Києві чекають, що скажуть турки.

Традиційно під час візиту Ердогана звучала й енергетична тема. Зокрема, обговорювалося питання поставок до України каспійського газу через газогін TANAP, а також скрапленого газу. Однак ці розмови, схоже, тільки ритуальна данина давнім ініціативам. Сьогодні в цих планів мало шансів на реалізацію. У тому числі й з інфраструктурних причин. І в Києві, не кажучи вже про Анкару, це добре розуміють.

Але що привертає до себе увагу - то це досить низький рівень учасників делегації. Ердогана до Києва супроводжували заступники міністрів закордонних справ, внутрішніх справ і оборони. Цьому можна знайти об'єктивне пояснення: тоді ж голова МЗС Туреччини брав участь у зустрічі Організації ісламського співробітництва, де обговорювався план Трампа з врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту, а в Сирії різко загострилася ситуація.

І все-таки склад делегації та рівень підписаних документів, а не розраховані на публічний ефект слова Ердогана "Слава Україні!", демонструють справжнє місце Києва в зовнішньополітичних пріоритетах Анкари. "Україні доведеться серйозно поборотися за те, щоб залишатися в зовнішньополітичних пріоритетах Туреччини, залученої одночасно у вирішення багатьох регіональних конфліктів", - сказала в коментарі DT.UA заступниця директора Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка Євгенія Габер.

Поки що ж Україна цікава Туреччині рівно настільки, наскільки здатна допомогти їй у вирішенні її інтересів.