Пенсійну реформу відправили на карантин

19 березня, 2020, 19:10 Роздрукувати Bипуск № 1286, 14 березня-20 березня
Відправити
Відправити

У Франції "заморозили" найважливіший внутрішньополітичний проєкт Макрона.

Пенсійну реформу відправили на карантин
© 24 канал

Президент Емманюель Макрон заявив про надзвичайні заходи у зв'язку з поширенням коронавірусу у Франції. І, порівнявши боротьбу проти COVID-19 з війною, оголосив "надзвичайний санітарний стан". А заодно й "заморозив" свій найважливіший внутрішньополітичний проєкт - проведення пенсійної реформи.

Турборежим по-французьки

Різні профспілкові об'єднання, роль і вплив яких у Франції чималі, намагалися опиратися проведенню реформи пенсійної системи. Річ у тому, що представники деяких професій у результаті запропонованих урядом заходів втратять пенсійні пільги. Як наслідок, із грудня по лютий у країні тривав найбільший транспортний страйк.

Попри це, французький уряд вирішив не відмовлятися від реалізації реформи, мета якої - уніфікувати пенсійний режим у країні, де діють 42 різні пенсійні схеми, залежно від професій та видів діяльності.

Уряд же заявляє, що в результаті реформ буде ліквідовано певну несправедливість у розподілі пенсій, встановлено суму мінімальної пенсії в 1000 євро. Однак найбільше заперечення у профспілок викликали плани поступового підвищення пенсійного віку та стимулювання пенсіонерів (коли є бажання отримувати більшу пенсію) працювати довше - до 64-х замість 62 років.

У січні й лютому профспілки намагалися організувати масштабні протести по всій країні. Вони планували акції з участю мільйонів людей і загрожували Макрону повторенням протестів "жовтих жилетів". Фактично ж, демонстрації у кілька десятків тисяч людей проходили в Парижі та інших містах країни, страйкували транспортники. За даними соціологічних опитувань, приблизно 56% французів виступають проти запропонованої реформи пенсій.

Однак французький уряд проігнорував вимоги протестувальників. 17 лютого відповідний законопроєкт про реформу пенсій був поданий на розгляд депутатам Національної асамблеї Франції. Але тут парламентська опозиція з лівого табору застосувала іншу тактику опору: вона зареєструвала понад 40 тисяч поправок до законопроєкту, щоб загальмувати його розгляд.

У відповідь на це прем'єр-міністр Франції Едуар Філіпп 29 лютого зробив несподіваний крок: він скористався статтею 49.3 Конституції, яка дає уряду право вводити закони в дію без рішення парламенту. Французький прем'єр сказав: "Я вирішив узяти на себе відповідальність за законопроєкт про створення універсальної пенсійної системи не для того, щоби покласти край дебатам, а щоби закінчити цей період відсутності обговорення (реформи. - О.К.)".

Востаннє цією нормою конституції у Франції користувалися 2016 року, коли вносили поправки до трудового законодавства. Цього разу опозиція назвала дії уряду "насильством" і пригрозила уряду Філіппа вотумом недовіри. Втім, коли врахувати, що в прибічників чинного кабінету з партії "Вперед, республіко!" більшість місць у нижній палаті (297 із 577), то всі ці погрози - порожні. 4 березня нижня палата парламенту не підтримала вотум недовіри уряду.

Далі закон про пенсійну реформу має схвалити верхня палата французького парламенту - Сенат, а потім він повернеться в нижню палату для остаточного голосування. Але тепер це рішення відкладене на невизначений термін, оскільки в країні впроваджуються надзвичайні заходи у зв'язку з карантином.

Коронавірус як політична зброя

На тлі всіх цих подій рейтинг французького президента знизився до 33%. Профспілки знову закликали до масових виступів на початку березня. Однак уже 29 лютого французька влада заявила про запровадження перших заборон на проведення масових заходів, обмеживши кількість учасників 5-ма тисячами. Незважаючи на це, 3 березня в Парижі все-таки відбувся марш противників пенсійної реформи, в якому брали участь понад 20 тис. осіб. В інших містах пройшли пікети й невеликі демонстрації.

Зі зростанням у Франції кількості заражених влада вдавалася до все жорсткіших заходів карантину. Число учасників зібрань знизили до тисячі людей, а після 13 березня - до ста. Закрито ресторани, кінотеатри, туристичні визначні пам'ятки та музеї. Ці заходи унеможливили розгортання протестів.

Утім, попри карантин, Париж не заборонив проведення місцевих виборів. Вони стали б для уряду Франції та президента Макрона яскравим показником соціальних настроїв.

Понад 47,7 мільйона французів зареєструвалися для голосування у 35 тисячах комун, де обирають мерів та членів міських рад. Перший тур голосування відбувся 15 березня, при цьому більшість громадян проігнорували участь у виборах через поширення коронавірусу.

Результати першого туру показали істотну підтримку виборцями представників опозиційної лівоцентристської партії "Європа Екологія - "Зелені" (Europe Écologie Les Verts, EELV), кандидати якої опинилися на лідируючих позиціях у Ліоні, Страсбурзі, Греноблі та ряді інших міст. Вибори в першому турі визначили переможців у 30 тисячах комун, тоді як у 5 тисячах мають пройти повторні вибори.

Другий тур було заплановано на 22 березня. Однак наступного дня після виборів президент Макрон прийняв рішення про перенесення голосування. За оцінками експертів, другий тур може відбутися у травні або червні, коли ситуація з вірусом стабілізується. Тим часом влада планує ухвалити особливий закон, який продовжить повноваження представників місцевої влади в комунах, де вибори не пройшли. Прикметно, що національний секретар EELV Жульєн Байо підтримав перенесення другого туру виборів.

Опівдні 17 березня у Франції було оголошено загальнонаціональний карантин, для забезпечення якого залучено понад 100 тисяч поліцейських і жандармів (приблизно 40% від загальної кількості правоохоронців).

Влада визначила п'ять причин, які дозволяють вийти на вулицю. По-перше, це поїздка на роботу у разі неможливості працювати з дому. По-друге, вихід по товари першої необхідності. По-третє, відвідини лікаря. По-четверте, невідкладні сімейні питання: допомога уразливим людям та догляд за дітьми. По-п'яте, нетривалі переміщення неподалік домівки, "пов'язані з індивідуальною фізичною активністю", та вигул тварин.

Людям велено перебувати вдома у найближчі 15 днів, а тим, хто виходить на вулицю не з п'яти вище перелічених причин, виписують штрафи. За даними на ранок 18 березня, тільки в Парижі перевірили 10 тис. людей, 518 із них було виписано штраф на 38 євро. Уже з 18 березня штраф (за розпорядженням міністра внутрішніх справ Крістофа Кастанера) підвищили до 135 євро. Не виключено, що карантин продовжать до середини квітня або навіть до травня, а запобіжні заходи у зв'язку з епідемією буде підвищено до надзвичайних.

Якщо ще кілька днів тому поліцейські просто попереджали безтурботних перехожих про небезпеку перебування поза домівкою, то тепер вони мають право діяти жорсткіше стосовно порушників заборони. За останніми даними, більш законослухняними виявляються жителі благополучних районів, тоді як у кварталах із бідним населенням люди частіше нехтують рекомендаціями влади.

Очевидно, що боротьба з коронавірусом стане новою перевіркою для французької влади, яка останніми місяцями постійно зіштовхувалася з протестами через пенсійну реформу. З іншого боку, карантин дає французькій владі тимчасову передишку перед фінальним боєм за непопулярну реформу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК