Пекін вивіряє курс

Чого очікувати від нового політичного сезону в Китаї?

Політичний сезон 2017 року в Китаї буде особливим.

За традицією він починається в березні. У Пекіні на свої засідання збираються два найважливіші органи влади: Всекитайський комітет Народної політичної консультативної ради (НПКРК - збори представників найбільших організацій і партій Китаю) і Всекитайські збори народних представників (ВЗНП).

Якщо перший є дорадчим органом, то другий - це парламент КНР, який голосує за закони, затверджує керівників країни, заслуховує звіти уряду, затверджує плани розвитку та бюджет країни, контролює роботу суддів і прокурорів.

На відміну від звичної для нас системи роботи парламенту, щорічна сесія ВЗНП триває лише десять днів, і за цей час законодавці голосують за найважливіші рішення на рік уперед, до наступної сесії в березні. У цей час до роботи парламентаріїв прикута загальна увага. Адже тільки спостерігаючи за роботою двох сесій, можна зрозуміти, які проблеми турбують Пекін, що він збирається робити в майбутньому і куди прямує Китай.

Китайці прагматично підійшли до питання про роботу ВЗНП і НПКРК, збираючи кілька тисяч делегатів у столиці лише на короткий період сесій. Основний час вони працюють на місцях, тому не "відриваються від народу". Втім, уже давно так склалося, що кількість депутатів "від сохи" - робітників і селян, істотно поступається чисельністю депутатам від керівних кадрових працівників партійних і державних органів. Це дає підставу стверджувати, що китайський парламент лише слухняно голосує за рішення, заздалегідь розроблені в надрах керівництва Компартії, в уряді або постійному комітеті ВЗНП. Депутати і делегації мають право законодавчої ініціативи, однак у визначенні стратегії, безумовно, провідну роль відіграють державні й партійні органи.

Звіт очільника китайського уряду Лі Кецяна стосувався переважно проблем сталого розвитку в умовах намагань влади утримати темпи зростання китайського ВВП на середньому рівні 6,5% на рік до 2020 року. Торік ВВП КНР зріс на 6,7%, що стало найнижчим показником з 1991 року. Але нині це й один з найвищих показників у світі. Таким чином, внесок Китаю у зростання глобальної економіки досяг 33,2%.

Обсяг китайської економіки становить 74,4 трлн юанів (це понад 11 трлн дол.). Китай за цим показником скорочує відставання від США. Водночас китайський прем'єр визнав, що минулий рік виявився важчим, ніж він очікував. Забезпечення стабільності економіки стає основним завданням уряду в умовах наявних дисбалансів попиту і пропозиції, надвиробництва, реформи галузевої структури країни. Владі доводиться вирішувати непросте завдання: утримати рівень безробіття на позначці 4,5%, але відразу планувати скорочення потужностей з випуску сталі й видобутку вугілля. Дефіцит бюджету КНР сягне цього року 3% ВВП (за неофіційними оцінками - 3,8%). Водночас основним завданням оголошено ліквідацію бідності до 2020 року.

Китай намітив масштабні інвестиції в будівництво автомагістралей і залізниць, на що цього року витратить 1,8 трлн юанів (261 млрд дол.) і 800 млрд юанів (116 млрд дол.) відповідно. Мляве світове зростання б'є по китайській зовнішній торгівлі, тому Китай готовий змінювати структуру експорту й одночасно ширше відкриватися для інвестицій - іноземному капіталу обіцяно більший доступ у сферу послуг, промвиробництво, видобувні галузі й фінансовий сектор.

Головним законопроектом на сесії став "Проект загальних положень Цивільного права КНР". Його розробляють уже кілька років, він містить принципи майбутнього Цивільного кодексу КНР, який ухвалять до 2020 року. У законопроекті буде відображено ключові права і свободи громадян, а також "найважливіші соціалістичні цінності" китайського суспільства.

Депутати ухвалили також рішення про підготовку виборів нового складу парламенту КНР, адже нинішня сесія ВЗНП 12-го скликання остання, і в березні майбутнього року в залі будуть уже нові обличчя.

Утім, процес кадрових перестановок у Китаї вже запущено, і найбільш інтригуючі з них відбудуться восени. Влада Китаю готується до XIX з'їзду Компартії, на якому переоберуть членів ЦК і політбюро, а також визначать новий склад китайського уряду. Це стане ключовою подією цьогорічного політичного сезону в Китаї: вона дозволить робити прогнози про конфігурацію китайської влади та політику Пекіна в майбутньому.

Наразі ж усі оглядачі зазначають неухильне посилення ролі "керівного ядра партії". Цим статусом (який, утім, не має формального закріплення в статуті КПК) минулої осені китайські комуністи наділили свого генерального секретаря і голову КНР Сі Цзіньпіна, щоб забезпечити для партії і країни "довгострокову стабільність і спокій". Уже нині вплив Сі Цзіньпіна порівнюють із впливом "великого керманича" Мао Цзедуна й "архітектора китайських реформ" Ден Сяопіна. А з цими іменами пов'язані найсуттєвіші повороти в новітній китайській історії. Мобілізація партії навколо нинішнього генсека також може свідчити про те, що в політичному житті країни відбуваються важливі зміни і вони цілком можуть проявитися в рішеннях майбутнього партійного з'їзду.

Зростання економіки і зміни в політичному житті Китаю відбуваються на тлі подальшого посилення військової могутності країни. У доповіді керівника китайського уряду перед законодавцями було сказано лише, що військовий бюджет Китаю цього року зросте на 7%. Оборонний бюджет становитиме приблизно 1,3% ВВП країни, тобто вперше перевищить 1 трлн юанів, (152 млрд дол.) Для порівняння: торік витрати Китаю на оборону зросли на 7,6% і становили 954 млрд юанів (146 млрд дол.), а до цього зростали на 10% і більше. На думку експертів, зниження темпів зростання витрат на оборону пояснюється економічними чинниками - сповільненням темпів зростання китайської економіки загалом. Однак на тлі заяв Дональда Трампа про необхідність підвищити витрати на оборону США на 52 млрд дол. Китай дає зрозуміти, що в питанні забезпечення безпеки країни компромісів не буде. Реформа національної оборони триває вже не один рік, Китай нині говорить про збалансування економічного й оборонного будівництва, інтеграцію ВПК і цивільних галузей. Наріжним каменем ставиться посилення органів управління армією, переоснащення її новими видами зброї.

Напередодні відкриття сесії ВЗНП Китай продемонстрував світу свій другий авіаносець, побудований уже в самому Китаї з урахуванням напрацювань радянських конструкторів важких авіаносних крейсерів проекту 1143.6 "Варяг", який Китай купив в України. Другий авіаносець стане до виконання бойових завдань до 2020 року.

Зовнішня політика Китаю також була у фокусі уваги. Від початку нинішнього року в заявах китайських керівників, зокрема самого Сі Цзіньпіна, озвучено нові підходи Китаю в цій сфері. У той час як нове керівництво США йде до ізоляціонізму під гаслами "Зробимо Америку знову великою" і "Америка №1", Китай активно заповнює вакуум, пропонуючи очолити "рух людства до нового, справедливішого світового порядку", вести "міжнародне співтовариство до спільної підтримки глобальної стабільності". Отже, Китай прямо заявляє, що готовий не тільки вбудовуватися в існуючий світовий порядок (що він і робив останні 30 років), а й активно змінювати його, згідно зі своїми інтересами й підходами.

Нові принципи китайські лідери сформулювали в концепції "людського співтовариства з єдиною долею". У його основі - підвищення глобальної ролі ООН і п'ять принципів. Перший - відданість ідеї суверенітету й рівності всіх країн; другий - діалог і консультації як головний інструмент; третій - співробітництво і спільна вигода; четвертий - обмін і запозичення досвіду одне в одного; п'ятий - дотримання курсу сталого розвитку.

Очевидно, що в сучасному світі мало хто живе згідно із цими постулатами. Разюче їх порушення - агресія Росії проти України, що ускладнила практичну реалізацію китайських підходів. Але найбільше випробування для Китаю - чи зможе він сам дотримуватися заявлених принципів у відносинах з іншими країнами, чи вдасться на цих принципах продовжити стратегічний діалог зі США і Європою.

Китай прагне змінити баланс у світовому процесі глобалізації, тобто відкритістю мають користуватися не лише потужні економічні гравці, це має бути процес, що враховує інтереси розвитку всіх. У практичному плані окресленій меті служить стратегія "Економічного поясу шовкового шляху" (або "Один пояс - один шлях"), висунута китайським лідером Сі Цзіньпіном 2013 року. У середині травня Китай планує провести форум за участі лідерів десятків країн з міжнародного співробітництва в рамках "Поясу і шляху" з метою спільно обговорити питання взаємопов'язаного розвитку. Очевидно, що його мета - з'ясувати, якою мірою ідеї Китаю прийнятні для основних країн-партнерів, чи візьмуть вони на себе частку відповідальності за реалізацію глобальних задумів Пекіна.