Парламент на трьох

Лідер революції у Вірменії, в.о. прем'єр-міністра і очільник блоку "Мій крок" Нікол Пашинян святкує перемогу. На дострокових парламентських виборах, що відбулися 9 грудня, його політсила заручалася підтримкою понад 70% виборців. У парламент також пройшли дві ліберальні партії - "Квітуча Вірменія" (отримала 8,27% голосів виборців) та "Світла Вірменія" (6,37%).

"Могутній, могутній, могутній народ. Люблю вас усіх, пишаюся вами й схиляюся перед вами", - написав Пашинян у Facebook. За його словами, дострокові вибори стали фінальним акордом "оксамитової революції", яка послала в небуття політиків, що правили в країні ціле десятиліття. Насамперед колишнього президента Сержа Саргсяна. Нагадаємо, що приводом до революції стало бажання екс-глави держави продовжити своє правління на посаді прем'єр-міністра, задля чого він переписав Конституцію, зробивши з Вірменії парламентську республіку.

За підсумками виборів, правляча раніше Республіканська партія не подолала 5-відсоткового прохідного бар'єра. Не потрапила в парламент і найстаріша партія - Вірменська революційна федерація "Дашнакцутюн". Падіння її популярності пояснюється млявою підтримкою "дашнаками" квітневої революції. Переоцінили свої шанси й колишні військові з "Сасна Црер" ("Сасунські хоробрі"), які на виборах виступали з радикальною антиросійською програмою: виборці віддали за них тільки 1,4% голосів.

Дострокові парламентські вибори раніше планувалися на майбутню весну. Але наприкінці жовтня було вирішено провести їх до кінця нинішнього року. Щоб подолати опір республіканців і домогтися від парламенту згоди на дострокові вибори, Пашиняну довелося апелювати до вулиці, революційно налаштованих мас, аби зламати останні осередки опору законодавців із партії "злочинної влади".

Пашинян невипадково прагнув якомога швидше переформатувати парламент: день у день позиції республіканців посилювалися, тоді як рейтинг його блоку "Мій крок" поступово падав. На думку вірменських експертів, якби вибори відбулися хоча б на місяць пізніше, то Республіканська партія, безперечно, опинилася б у парламенті.

Характерною рисою нинішніх виборів було й те, що голосування вперше проігнорували більше половини громадян: до урн прийшли тільки 48,6% виборців. Тоді як на попередніх виборах явка перевищувала 60%. Експерти пояснюють низький рівень явки тим, що не було організованого підвезення пенсіонерів на дільниці, де ті зазвичай голосували за партію влади - Республіканську.

За заявою низки партій, переважно тих, які не пройшли до парламенту, кампанія була швидкоплинною, в ній не знайшлося місця змістовій, ідеологічній та програмній боротьбі між різними політсилами. У результаті, вірменський парламент вийшов однобоким, що зле для парламентаризму. Як кажуть опоненти Пашиняна, він має шанси перетворитися на авторитарного правителя.

Сам же Пашинян минулого понеділка заявив, що оцінки міжнародних спостерігачів підтвердили факт проведення вільних, справедливих і демократичних виборів. За його словами, ці вибори мають стати новим приводом до національного єднання та гуртування. При цьому Пашинян обіцяє не триматися за владу, коли народ вирішить, що він повинен піти.

Після перерозподілу голосів "Мій крок" отримає 88 мандатів, "Квітуча Вірменія" - 26, "Світла Вірменія" - 18. Оскільки у вірменській Конституції 2015 р. було впроваджено норму, що опозиції гарантується 1/3 мандатів від загального складу парламенту, в нових Національних зборах сьомого скликання кількість депутатів налічуватиме 132, замість 105, як було в попередніх.

На думку спостерігачів, "Квітуча Вірменія" та "Світла Вірменія" будуть у парламенті лише формальною опозицією. "Квітуча Вірменія", очолювана олігархом Гагіком Царукяном, у попередньому парламенті вважалася головною опозиційною силою, проте насправді співпрацювала з владою. Очевидно, тепер вона підіграватиме Пашиняну, хоча на словах і опонуватиме.

А ось колишній соратник Пашиняна, лідер партії "Світла Вірменія" Едмон Марукян уже 10 грудня сказав, що його партія сформує "ідейну опозицію до парламентської більшості". Оскільки "навіть після революції злиття великого бізнесу та політики залишається наслідком хронічної політичної хвороби, боротьба проти якої є одним із пріоритетів нашої політичної сили", ідеться в заяві лідера партії. На думку представників "Світлої Вірменії", час від революції переходити в системну, інституційну стадію реформ, у якій парламент матиме концептуальні підходи до вирішення проблем.

Підсумки дострокових виборів у Вірменії стали підтвердженням повноважень лідерів країни, які прийшли до влади на хвилі революції. Але тепер настав час виконувати обіцянки.

Якщо проаналізувати діяльність Пашиняна останніх місяців, то для нього особисто пріоритетом стало розслідування подій десятирічної давності - розгону акцій протесту опозиції 1-2 березня 2008 р. Тоді загинуло 10 людей, а самого Пашиняна (який був прибічником екс-президента Левона Тер-Петросяна) влада оголосила "організатором безладу" й на сім років посадила у в'язницю.

За два дні до дострокових парламентських виборів апеляційний суд Вірменії заарештував екс-президента Роберта Кочаряна за обвинуваченням у поваленні конституційного ладу в рамках кримінальної справи з розслідування подій 2008 р. Своєю чергою, Кочарян уже пригрозив, що Пашинян пожалкує за те, що зв'язався з ним. У відповідь новий лідер Вірменії заявив, що в нього немає нічого спільного з політичними трупами, але політичні трупи не звільняються від відповідальності перед законом.

Одночасно Пашинян розпочав кампанію викорінення корупції та покарання чиновників, які зловживали своїм становищем у роки правління Кочаряна і Саргсяна. Останнього поки що не чіпають, хоча феміда вже нагрянула до його братів.

Та якщо боротьба з корупцією - це тільки початок втілення революційних змін, то їх фіналом, за словами самого Пашиняна, буде перетворення Вірменії на економічно квітучу країну, привабливу для міжнародного бізнесу - як Заходу, так і Сходу. Однак вирішення цих та інших завдань (наприклад, нагірно-карабаської проблеми) впиратиметься в позицію Москви.

Процеси проти Кочаряна й соратників Саргсяна вже викликали несхвальні коментарі Кремля. Так, Москва гнівно відреагувала, коли в рамках справи про події 2008 р. вірменська влада висунула обвинувачення генсекові ОДКБ Юрію Хачатурову, на той час командуючому частинами єреванського гарнізону. Втім, Хачатурова все-таки звільнили з посади, але й арешту у Вірменії він уникнув, заплативши заставу. Іншим разом Путін демонстративно привітав Кочаряна з днем народження наприкінці серпня, підкресливши при цьому, що їхнім особистим відносинам не заважають якісь зовнішні події.

Вірменія, залишаючись членом Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) і ОДКБ, намагається в переговорах зі своїми партнерами обстоювати свої національні інтереси. Однак не тільки Москва, а навіть Мінськ і Астана не поспішають іти назустріч Єревану: Білорусь поставляє зброю Азербайджану (а РФ - і Вірменії, і Азербайджану), а Росія й Казахстан позбавляють Вірменію митних преференцій в ЄАЕС на низку товарів сільськогосподарської продукції.

Для того, щоб у цих умовах обстоювати свою позицію, Пашинян мусить виявити неабиякий дипломатичний хист. Відразу після виборів він уже зробив кілька важливих заяв на зовнішньополітичні теми. Наприклад, пообіцяв, що Вірменія, підтримуючи партнерські відносини і з РФ, і з ЄС, не перебуватиме під чиїмось впливом. А крім того, підтвердив, що Вірменія співпрацюватиме з НАТО в миротворчих операціях, але не прагне стати членом альянсу.

Ще одна важлива заява - звернення до турецької влади з пропозицією встановити дипломатичні відносини без якихось попередніх умов, пов'язаних насамперед із Нагірним Карабахом. Вірменський кордон із Туреччиною закритий із 1993 р., тому для зв'язку із зовнішнім світом у Вірменії є тільки два сухопутних виходи - через Грузію та Іран. Пашинян повідомив про плани розвивати з Іраном економічне й енергетичне співробітництво. Він також висловив надію, що Вашингтон із розумінням поставиться до необхідності для Єревана співпрацювати з Тегераном і не застосовуватиме санкцій.

Останні півроку Пашинян упевнено рухався вперед на хвилі підтримки своїх численних прихильників, мобілізуючи їх на боротьбу з представниками попередньої влади. Але після виборів 9 грудня, коли він та його політична сила отримали всю повноту влади, зберігати підтримку своїх прибічників стане складніше. І в майбутньому Пашинян відчуватиме дедалі сильнішу протидію. Як усередині країни, з боку представників колишньої влади, так і ззовні, насамперед із Москви, яка зацікавлена в корумпованій і нереформованій Вірменії.