Пандемія пандемією, а вибори — за розкладом

Південна Корея вже продемонструвала, як боротися з коронавірусом. Тепер, схоже, задасть новий тренд - дотримання конституційних принципів в умовах пандемії. В період епідемії південнокорейський уряд не відмовився від парламентських виборів і провів їх згідно з графіком - 15 квітня. Тим паче що вибори в історії цієї країни ніколи не скасовувалися, навіть під час Корейської війни та спалаху епідемії H1N1.

COVID-19 не став на заваді й громадянам: участь у голосуванні взяли 66,2% виборців. Це рекордна явка за два останніх десятиліття.

Загалом нинішні вибори розглядалися як своєрідний вотум довіри президентові Мун Чже Іну, чия правляча Демократична партія цього разу отримала приголомшливу перемогу - 180 місць у Національній асамблеї.

Традиційно в корейському однопалатному парламенті, що складається з трьохсот депутатів, конкурують дві найбільші політичні сили - консервативного та ліберального спрямувань. Цього разу вибори відбувалися за прийнятою торік новою електоральною реформою, згідно з якою кількість місць для пропорційного представництва збільшилася до 47 (місця розподіляються пропорційно за партійними списками, тоді як 253 парламентарії обираються за мажоритарними округами). З її допомогою намагалися підвищити шанси для проходження малих партій, а також подолати властивий корейцям регіоналізм у симпатіях до лівих і правих.

Однак, як засвідчили результати нинішніх виборів, карта Південної Кореї черговий раз продемонструвала традиційний вододіл: захід і південний захід підтримали ліберальну Демократичну партію, а схід і південний схід - консервативну Об'єднану партію майбутнього (блок з трьох опозиційних політсил).

Щоправда, цього разу опозиція отримала значно нижчі результати. Взнаки дався не тільки корупційний скандал із колишньою президенткою Пак Кин Хє (хоч політична сила й намагалася відмежуватися від неї, одразу виключивши зі своїх лав), а й несподівано зміщені акценти в запитах виборців. Якщо попередні виборчі кампанії традиційно вибудовувалися на суперечностях навколо відносин із Північною Кореєю, економічних проблемах та корупційних скандалах, - спалах коронавірусу, який навис над світом і Південною Кореєю, зокрема, змінив тему дебатів.

Ще кілька місяців тому в опозиційних політиків тем для критики президента Муна і його уряду було чимало: сповільнення економіки, відсутність успіхів у розв'язанні північнокорейської ядерної проблеми, торговельна війна на тлі історичних непорозумінь із Японією, погіршення відносин зі США через розбіжності щодо суми фінансових внесків для утримання американського контингенту на території півострова. Та й запізніла реакція на поширення COVID-19, що призвело до різкого збільшення інфікованих, здавалося, світила колапсом не тільки країні, а й президентському іміджу та його партії загалом.

Однак ефективні методи боротьби з епідемією підняли рейтинг самого Мун Чже Іна (за даними Gallup Korea polls, оприлюдненими минулого тижня, від 41% наприкінці січня до 56%), а також дали до рук його партії передвиборне гасло - "Ми захищаємо людей". Тож, оскільки електоральні оцінки почали обертатися навколо боротьби з коронавірусом, політичні дебати теж змістилися у площину пошуку справжніх переможців, де опозиційні партії намагалися перемістити лаври за взяття контролю над епідемією з рук президента на користь лікарів і медперсоналу.

Однак, попри це, південнокорейський уряд визнаний як творець успішної моделі реагування на COVID-19 не тільки прибічниками всередині країни, а й за її межами. Так, генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Ґебреєсус запросив Мун Чже Іна виголосити головну промову під час телеконференції з членами організації. А на екстрених відеосамітах "великої двадцятки" та ASEAN+3 (країни ASEAN плюс Південна Корея, Китай і Японія) президент Мун поділився своїм баченням мінімізації негативного впливу пандемії на світову економіку та закликав до тіснішої співпраці в боротьбі з коронавірусом. Крім того, понад 15 іноземних лідерів звернулися до Південної Кореї по поради в подоланні епідемії та з проханнями надати тестові системи й інше медичне спорядження.

Самі вибори стали неабияким викликом для влади країни, якій вдалося забезпечити конституційні права та гарантувати безпеку здоров'я мільйонам громадян на 14,33 тисячах виборчих дільниць. Активне тестування і залучення ефективних моніторингових програм допомогло утримати під контролем поширення епідемії коронавірусу в країні, відповідно, давши хід виборчому процесу, однак певні корективи для нетипової ситуації довелося внести. Насамперед у проведення передвиборної агітації. Адже кандидати змушені були вибудовувати свої перегони, дотримуючись соціальної дистанції, носити маски, уникати мітингів і рукостискань та відмовитися від традиційних святкових і гучних заходів, звичних для корейського виборця. Натомість вони сконцентрувалися на пошуку нових форм взаємодії, використовуючи сучасні можливості Інтернету, агітаційні автівки з гучномовцями, або привертаючи увагу до себе участю у волонтерській роботі, пов'язаній із боротьбою проти коронавірусу.

Наприклад, експрем'єр-міністр Лі Нак Йон, що балотувався й переміг від правлячої Демократичної партії, та лідер Об'єднаної партії майбутнього Хван Ґйо Ан, які змагалися між собою в одному з важливих округів Сеула і розглядаються як потенційні кандидатури на майбутніх президентських виборах, упродовж кількох тижнів дезінфікували вулиці столиці. А лідер однієї міноритарної партії лікар за освітою Ан Джоль Су 15 днів допомагав медикам в епіцентрі спалаху хвороби - місті Тегу.

Крім того, Національна виборча комісія розробила для виборців суворі правила дотримання протиепідемічних вимог на дільницях. Їм обов'язково належало мати маски на обличчях, одноразові рукавички, які одразу після голосування треба було викинути, використовувати дезінфектор, дотримуватися дистанції (для цього на кожній дільниці було проведено спеціальні розмежувальні лінії) та пройти перевірку температури на вході. Тих, у кого температура перевищувала 37,5 градуса, спрямовували в окремі тимчасові будки для голосування, де проводилася постійна дезінфекція.

70 тисячам громадян, які перебувають на самоізоляції, уряд дав тимчасовий дозвіл залишити місце перебування пішки чи на власному авто на період із 17:20 до 19:00 години, без затримки на інші справи й під контролем спеціальної моніторингової служби, щоб проголосувати одразу після закриття дільниць о 18 годині. Хворі на коронавірус мали змогу взяти участь у голосуванні через електронну пошту, зареєструвавшись до кінця березня, або на восьми дострокових виборчих дільницях, створених при медичних центрах по всій країні.

Задля зменшення кількості людей на дільницях було також проведено так зване раннє, або дочасне голосування, яке практикується в Південній Кореї з 2013 року. Тож 10–11 квітня, за даними ЦВК, цим правом скористалися 11,74 мільйонів громадян - рекордна, порівняно з попередніми виборами, кількість. Проте цього разу виникла проблема з голосуванням громадян за кордоном: через пандемію коронавірусу не відкрилися виборчі дільниці у 93 дипломатичних представництвах, розташованих у 57 країнах світу, через що явка виборців за кордоном становила всього 23,8%, на противагу 41,4% на попередніх парламентських виборах.

Таким чином, уряд Південної Кореї продемонстрував дійову формулу "пандемічних виборів" і отримав переконливу більшість у парламенті, яка наділяє серйозним вотумом довіри для прийняття майбутніх кризових рішень в умовах непередбачуваності. Ця перемога проілюструвала світовим лідерам, що сьогодні вдале реагування на епідемію може конвертуватися в голоси виборців. Однак, у перспективі, вона є складним випробуванням для Демократичної партії в умовах посткоронавірусного світу з новими акцентами та економічними викликами, на які їй доведеться відповідати спільно з лідером держави. Адже не за горами новий іспит - президентські вибори…

Усі статті Наталії Бутирської читайте тут.