Острови розбрату

У Японії і Росії знову заговорили про передачу частини Південних Курил Токіо.

Російський президент Володимир Путін та японський прем'єр Сіндзо Абе зустрілися 22 січня у Москві, щоб обговорити питання "північних територій" (так Японія називає Південні Курили) та підписання мирного договору між двома країнами. Ще 30 грудня Абе заявив у радіопрограмі, що сподівається на "продуктивну дискусію" в Москві.

Напередодні переговорів японське агентство Кіодо Цусін повідомило: Японія готова підписати з Росією мирний договір на основі радянсько-японської декларації від 19 жовтня 1956 р. за умови надання гарантій того, що Москва передасть Токіо дві менші площею частини Південних Курил - острівну групу Хабомай і острів Шикотан. Але треба усвідомити, що сподіватися на "автоматичну передачу" островів без вагомих політико-економічних поступок з японського боку - наївно.

Попри мрії Сіндзо Абе про "нову еру" в російсько-японських відносинах, ніякого прориву під час візиту не сталося. Російський президент охарактеризував переговори так: "На економічному треку співпраці Японії і РФ є очевидні досягнення, але якісного зрушення поки що не відбулося".

Приводом до нинішніх переговорів стала домовленість у листопаді минулого року російського президента і японського прем'єра про активізацію перемовин щодо укладення мирного договору на основі Спільної декларації від 19 жовтня 1956 р., згідно з якою Москва може поступитися островами Хабомай та Шикотан. А під час саміту "великої двадцятки" в Буенос-Айресі Путін і Абе погодили призначення спеціальних представників із питання Південних Курил.

Активізація переговорів на вищому рівні супроводжувалася й активністю вулиці. Так, у дні саміту "великої двадцятки" в Токіо пройшли мітинги за повернення "північних територій". Примітно, що в них узяв участь міністр у справах Окінави та північних територій Міцухіро Міякосі. Своєю чергою, і в Росії пройшли акції проти передачі Японії Курильських островів. І хоч вони й не були масовими, проте набрали інформаційного розголосу. Зокрема й тим, що в них узяв участь полковник ФСБ Ігор Стрєлков (Гіркін). Акції протесту відбулися в Росії напередодні і в день візиту Абе.

Це не вперше за часів президентства Путіна Москва і Токіо декларують намір вирішити питання Південних Курил. Так, 25 березня 2001 р. Володимир Путін спільно з тодішнім японським прем'єром Морі Йосіро прийняли в Іркутську заяву. Згідно з нею, сторони погодилися прискорити подальші переговори для укладення мирної угоди шляхом вирішення питання приналежності островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомай та досягти повної нормалізації двосторонніх відносин.

Чому Кремль вирішив реанімувати тему Курил у переговорах з Токіо? Та чи готовий Путін віддати бодай один квадратний метр російської території? Бо будівництво військової інфраструктури - казарм для військовослужбовців - на курильських островах Ітуруп і Кунашир - точно не ознака того, що Росія планує залишати ці території. Але так сталося з Китаєм, коли Путін передав КНР острів Тарабаров і частину острова Великий Уссурійський.

Ряд експертів зазначають, що російський президент готовий пожертвувати долею Курильських островів чи частиною їх для отримання політико-економічних дивідендів в умовах антиросійських санкцій і погіршення відносин із країнами ЄС та НАТО. По-перше, змінити позицію Токіо щодо санкцій проти Росії і отримати доступ до японських технологій та інвестицій. По-друге, у стратегічній перспективі створити суперечності, якими можна було б скористатися для вбивання клина у відносини США і Японії.

В цю російську пастку може потрапити голова японського уряду. Оскільки Абе, який зробив повернення Курильських островів одним зі стовпів своєї програми на посаді прем'єра, готовий на багато що задля досягнення цієї мети. Зокрема, як пише видання Asahi Shimbum, на листопадових перемовинах Абе обіцяв Росії, що, за умови передачі Південних Курил до складу Японії, там не будуть розміщені американські військово-морські бази.

Проте малоймовірно, що навіть заради "північних територій" Абе піде на ризик конфронтації з таким важливим союзником Японії як Сполучені Штати. Особливо в умовах зростання ролі Китаю в регіоні та світі. При цьому, як видається, США підтримають приєднання Курил до Японії.

Японія встановила суверенітет над Курильськими островами (а також південною частиною острова Сахалін) після російсько-японської війни 1904–1905 рр. Після Другої світової війни Японію було позбавлено ряду територій. У Потсдамській декларації від 26 липня 1945 р. зазначалося, що територія Японії обмежуватиметься островами Хонсю, Хоккайдо, Кюсю і Сікоку та тими маленькими островами, які визначать союзники - СРСР, США, Велика Британія. Про долю Курильських островів нічого сказано не було.

Внаслідок війни СРСР проти Японії, розпочатої 8 серпня 1945 р., Південні Курили зайняли радянські війська. 8 вересня 1951 року у Сан-Франциско було підписано мирний договір між союзниками і Японією, згідно з яким Японія відмовлялася від Курильських островів та від частини острова Сахалін, територій, отриманих за Портсмутським договором 1905 р., що позначав завершення російсько-японської війни.

Проте у проекті договору не зазначалося, якій державі Японія поступається цими територіями. Взагалі, з погляду японської делегації, острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомай не входили до складу Курильських островів, і ними Японія не поступалася. З огляду на цю позицію Токіо, СРСР, Польща й Чехословаччина відмовилися від підписання договору.

19 жовтня 1956 р. Японія та СРСР підписали вищезгадану декларацію, яка завершувала стан війни і відновлювала дипломатичні відносини. Окрім цього, радянська сторона погодилась на повернення Японії островів Хабомай та Шикотан, але після підписання мирного договору. Проте він досі так і не підписаний.

Річ у тому, що 1960 р. Японія і США підписали угоду про збереження американської присутності в країні. СРСР, оцінивши це як антирадянський крок, заявили: передача островів можлива тільки за умови виведення американського військового контингенту. В результаті, вирішення питання Курильських островів відкладалося на невизначене майбутнє.

Сьогодні, з погляду як Росії, так і Японії, питання Курильських островів є важливою перепоною на шляху покращення російсько-японських відносин. При цьому і Москва, і Токіо мають принципово різні погляди як стосовно правового статусу Курильських островів, так і щодо їх майбутнього.

Позиція Росії зводиться до того, що Південні Курили увійшли до складу Радянського Союзу, правонаступницею якого є Російська Федерація. Ще у 2012 р. МЗС РФ заявило, що доля Південних Курил не може бути вирішена з допомогою референдуму. У 2014 р. міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що "Росія не вважає ситуацію з Японією у питанні кордонів певним територіальним спором".

У російському зовнішньополітичному відомстві неодноразово заявляли, що автоматична передача островів Токіо неможлива. А 14 січня С.Лавров після переговорів зі своїм японським колегою Таро Коно заявив, що російський суверенітет над Курильськими островами навіть не обговорюється.

Японія ж інакше бачить проблему: Південні Курили є споконвічною територією Японії, що перебуває під російською окупацією. Для Країни Вранішнього Сонця і Спільна декларація 1956 р., і Токійська декларація 1993 р., і Іркутська заява 2001 р. - елементи послідовної політики реінтеграції островів. При цьому Токіо гарантує, що громадян Росії, які живуть на території островів, не виселятимуть і не обмежуватимуть у правах, як це було з японцями за часів Сталіна.

Що з цих амбітних планів вдасться реалізувати японському прем'єру - покаже найближчий час. Але Абе зовсім не проти перемогти на чергових парламентських виборах у 2021 р., щоби вп'яте очолити японський уряд. І в цій його передвиборній стратегії Курили посідають не останнє місце.