ОСЬ і ВСЕ, ЩО БУЛО....

Очікування результатів від візиту прем’єра Ющенка до Москви були різні — від натяків на прорив у відносинах, до впевненості: «він нічого не змінить». Як часто трапляється, останні були ближчі до істини. Візит виявився агресивно-консультативним. За словами одного з українських учасників переговорів, головне, чого вдалося досягти, то це «мінімізувати агресивні настрої російської сторони». Фактично домовилися про наступне: росіяни не особливо акцентуватимуть увагу на розмірі нашого газового боргу і на рівні проплат за нього. Ці питання вирішуватимуться спеціально створеною міжурядовою робочою групою з розробки пропозицій із врегулювання взаємовідносин України та Росії в енергетичній сфері. Російська сторона підтвердила згоду реструктуризувати борги України, правда, пов’язавши це з комплексним вирішенням усієї проблеми.

Головною ж умовою реструктуризації буде зобов’язання України повністю припинити всі несанкціоновані відбори (простіше кажучи, крадіжки) газу з транзитних газопроводів. Правда, для цього ми попросили дати нам товарний кредит у вигляді поставки газу обсягом 17—18 млрд. кубів із відстрочкою платежу місяців на 7—8. Це дозволить нам закрити дірку в нашому балансі газу на зимовий період.

Навряд чи пропозиція викликала в росіян особливе захоплення — ми досі не розрахувалися за попереднє «запозичення» на 7,5 млрд. кубометрів. Утім, як стверджують, до цієї пропозиції було неоднозначне ставлення й серед української делегації. Адже товарний кредит передбачається брати в РАТ «Газпром». А в останні сім місяців на роль головного газового кредитора активно проштовхується МЕК «Итера». І тут сходяться інтереси непримиренних ворогів.

Утім, це питання швидше за все вирішуватиметься не на рівні урядів, а на рівні президентів. За словами М.Касьянова, «ми виходимо на непрості рішення, які можуть виходити за рамки повноважень урядів».

Питаннями детальної проробки почне займатися вже майбутнього четверга в Києві делегація на чолі з віце-прем’єром Росії Віктором Христенком. У її складі, можливо, буде й голова правління ВАТ «Газпром» Рем Вяхірєв. У всякому разі, про це говорив Віктор Ющенко. Хоча суму наших газових боргів нібито в Москві узгодили, але, як показує практика, коли справа дійде до її оформлення, думки знову розійдуться.

Окремим питанням постане й ціна на газ. У Москві українцям нагадали, що ціни на газ у світі виросли, і та ж Італія бере його по 100 дол. за 1000 кубів, і непогано б і Україні рівнятися на цей показник. Подібна перспектива ентузіазму у нас чомусь не викликала... Досі наші підприємства при грошовій оплаті мали газ за ціною втричі (а то й учетверо) нижчою.

У Москві порушувалося й питання про газопроводи, які обминають Україну. Україна намагалася переконати Росію, що витрачати багатомільярдні кошти за наявності вже майже готових українських потужностей нераціонально. За словами В.Ющенка, Україна «намагається переконати, що вигідно реанімувати ті версії транзиту, в які вже убухано величезні кошти. Приміром, під час спорудження гілки трубопроводу Торжок—Долина в землю закопано 1,2 млрд. доларів. Потужності чудові, але на всій протяжності труби жодного компресора». Реакція росіян була стриманою...

З одного боку, за словами Михайла Касьянова, якщо вдасться вирішити питання оплати за газ, нам не потрібні будуть додаткові капіталовкладення в нові трубопроводи. Ми, можливо, внесемо деякі корективи в створення нових трубопровідних систем».

Проте вже наступного дня Рем Вяхірєв заявив про необхідність будівництва обхідного газопроводу в Західну Європу через Польщу та Словаччину. Вяхірєв переконаний, що перебір газу не припиниться: «Не було жодного дня, жодного року, щоб Україна не крала газ». До речі, на недавніх зборах акціонерів РАТ Рем Іванович навіть заявляв, що українське «підкрадання» триває вже чотири десятиліття, і жодна влада справитися з ним не могла...

Утім, питання обходу — це віддалена перспектива. З більш близьких слід відзначити обіцянку розробити і запровадити в четвертому кварталі нову модель оплати та постачання газу. Тут швидше за все знову постане питання про створення СП з «Итерой». Утім, це проект став явно пробуксовувати — занадто вже багато інтересів він зачіпає. Та й варто зауважити, що в уряді Росії Вяхірєву вже дали зрозуміти, що «Итера» і «Газпром» — це дві великі різниці. І невідомо, де завтра буде «Итера» і чи буде...

Говорили і про спільний паливний баланс. За словами Ющенка, він «міг би почати діяти з другої половини поточного року і принаймні до кінця зими». Тільки це могло б «докорінно розв’язати проблему оплати Україною російських енергоносіїв». Загалом говорили ще багато про що — добудування реакторів, борги Чорноморського флоту та інше... Яка частина цих розмов перетвориться на конкретні справи, покаже майбутнє. Недарма ж говориться — «язик до Києва доведе».