Не києм, то палицею

Румунські політики не припиняють спроб змінити правову систему країни, що, на думку спостерігачів, призведе до катастрофи антикорупційної системи, сформованої за роки членства країни в 3.

Ми вже писали про те, що спроби, до яких вдалися уряд країни й керівництво правлячої соціал-демократичної партії на початку нинішнього року, змінити антикорупційні закони, призвели до наймасовіших в історії посткомуністичної Румунії протестів, а також вилилися в політичну кризу в червні. Минуло лише два-три місяці, і чиновники в Бухаресті вирішили знову перейти в наступ на правовому полі.

Та тепер ідеться вже не лише про декриміналізацію низки статей кримінального кодексу, за якими за ґрати було відправлено десятки високопоставлених чиновників і політиків. Нині уряд заявляє про намір провести реформу, яка дозволить йому впливати на ключові антикорупційні органи, а також на процес відбору й призначення суддів і генпрокурора.

Спроба №2

23 серпня в румунському міністерстві юстиції оголосили про плани правової реформи. Згідно з нею президента Румунії хочуть позбавити права призначати генерального прокурора, керівників Директорату боротьби з організованою злочинністю й тероризмом, а також впливового Національного антикорупційного директорату (НАД). Повноваження керівників цих органів передбачається істотно скоротити. Президент країни збереже за собою право призначати лише голову Верховного суду касації й правосуддя Румунії.

За заявою міністра юстиції Румунії Тудорела Тоадера, він сам, а також Вища рада магістратури, яка за нині чинної схеми затверджує кандидатів на суддівські посади й рекомендує їх на затвердження президентові, отримають право призначати керівників антикорупційних органів. Мін'юст, у рамках запропонованої реформи, також прагне отримати повноваження щодо нагляду за Вищою радою магістратури, на яку він нині впливати не може. Буде створено новий підрозділ у генпрокуратурі, в якого буде право розслідувати зловживання суддів і карати їх за неправоможні рішення. Таким чином політики від правлячої партії отримають механізми впливу на всю судову систему країни, зможуть сформувати лояльний суддівський апарат, щоб зупинити серію гучних розслідувань проти колишніх і нинішніх лідерів соціал-демократичної партії, включаючи самого лідера есдеків Лівіу Драгня.

Також уряд пропонує продовжити мандат для ключових прокурорів і суддів з трьох до чотирьох років. Усі ці ідеї має розглянути уряд країни і після їх затвердження відправити в парламент для голосування.

Однак уже наступного дня після оприлюднення плани таких реформ викликали неприйняття в президента Румунії, громадських активістів і здивування в керівництва Євросоюзу. Очільник румунської держави Клаус Йоганніс заявив, що пропозиції Мін'юсту відкинуть антикорупційні зусилля в країні назад на десятиліття й рівнозначні "замаху на верховенство права, незалежність і належне функціонування юридичної системи". Про негативне ставлення до запропонованих реформ заявили в генпрокуратурі й Вищій раді магістратури.

У румунській столиці, а також у низці інших міст країни відбулися протести й пікети, організовані активістами антикорупційних груп і організацій. Усього в акціях узяли участь кілька тисяч осіб, але активісти обіцяють вивести на вулиці ще більше людей, якщо уряд спробує реалізувати свої плани.

24 серпня президент Франції Еммануель Макрон, який перебував з офіційним візитом у Бухаресті, також виступив із критикою цієї реформи. Він заявив, що нововведення не сприяють боротьбі з корупцією. Роз'яснень щодо реформи від Бухареста зажадали і в Брюсселі. "Незворотність прогресу в боротьбі з корупцією, досягнутого Румунією за останні десять років, дуже важлива для Єврокомісії", - сказано в заяві. А посольство США в Бухаресті вважає, що запропоновані реформи ставлять під сумнів незалежність юридичної системи, і закликали всі гілки влади працювати спільно заради продовження боротьби з корупцією.

Водночас лідер есдеків Драгня порадив не робити поспішних висновків про запропоновану реформу, проекту якої навіть поки що не опубліковано. "Усе це лише початок тривалого процесу реформ, і він не буде простим", - заявив він. Все, про що казав міністр юстиції, наголосив Драгня, це лише набір принципів, а опозиція і критики занадто поспішили з висновками й судженнями про суть реформ. Він також запевнив, що думка членів Вищої ради магістратури, яка нині виступає як головний орган, що гарантує незалежність юридичної системи Румунії, матиме вирішальне значення перед тим, як запропонована урядом реформа потрапить до парламенту.

Зворотна сторона успіху НАД

Євросоюз позитивно оцінює досягнення Румунії в антикорупційній боротьбі. У звіті за 2014 рік роботу Національного антикорупційного директорату визнали серед п'яти найліпших на всій території ЄС. Не можна, однак, не звернути уваги на те, що система антикорупційних органів, сформована за президента Траяна Бесеску, на думку ряду спостерігачів, має яскраво виражений політичний складник, а також домоглася ефективної роботи за рахунок того, що часто виходить за рамки законів і легальної практики. Зокрема, різку критику викликає співробітництво Національного антикорупційного директорату з румунською службою безпеки SRI, яку вже прозвали реінкарнацією секурітате - секретної служби диктатора Ніколає Чаушеску. У низці випадків НАД дає вказівки SRI щодо певних осіб, на яких хоче отримати компромат. В інших випадках SRI передавало борцям із корупцією свою оперативну інформацію, якщо тим бракувало доказів.

Румунські парламентарі з'ясували, що на замовлення НАД SRI прослухала й записала 20 тисяч приватних та офіційних телефонних розмов чиновників. Частину з них потім зливали у пресу для того, щоб скоріше дати хід тій чи іншій гучній антикорупційній справі. Усе це навряд чи відповідає усталеним у Європі правилам і практикам. Також правозахисники звертають увагу на те, що фігуранти антикорупційних справ піддаються тривалим строкам попереднього ув'язнення - до 180 днів на час проведення розслідування. У результаті такого тривалого перебування у в'язниці (або загрози бути заарештованими) фігуранти справи, як правило, ідуть на співробітництво зі слідством, і це забезпечило Національному антикорупційному директорату Румунії небачений, за європейськими мірками, рівень - 92% розкритих правопорушень. Водночас інші дані статистики про роботу понад 120 антикорупційних слідчих НАД досить скромні: з 10 тисяч заявлених антикорупційних розслідувань тільки 1200 доведено до суду станом на 2015 рік. Це свідчить про те, що директорат у більшості випадків маніпулює антикорупційними обвинуваченнями. Але ж кожне таке обвинувачення часто призводить до того, що людина вже опиняється в центрі скандалу і змушена доводити свою невинуватість, не будучи засудженою.

Усе це призвело до того, що навіть затятий прихильник жорсткої антикорупційної політики екс-президент Бесеску (до речі, теж обвинувачений 2016 року в корупційних діях) назвав практику роботи НАД такою, що виходить за рамки Конституції і порушує права людини.

Торік у пресі з'явилися припущення, що нинішній керівник НАД Лаура Кодруца Кьовеші, яка зажила слави безкомпромісного борця з корупцією, можливо, пов'язана з нинішнім президентом Румунії Клаусом Йоганнісом, який з 2000 по 2014 рік обіймав посаду мера міста Сібіу. Саме в цьому місті сходила зірка скромного, але перспективного прокурора міського департаменту розслідувань і боротьби з організованою злочинністю Лаури Кьовеші. З 2007 року вона стала генпрокурором Румунії, а 2013-го очолила румунський НАД.

Журналісти довідалися, що нинішній президент Румунії 2000 року за допомогою маніпуляцій одержав у власність кілька приміщень у Сібіу, що раніше перебували в держвласності. За минулі роки оренда цих приміщень принесла йому і його сім'ї 600 тис. євро доходу, що для Румунії сума дуже значна. Пізніше влада Сібіу виявила фальсифікацію при передачі приміщень у власність сім'ї тодішнього мера і повернула їх через суд державі. Йоганніс дуже боявся, що він або члени його родини потраплять під коток антикорупційної феміди через цю справу, але, на здивування багатьох, НАД ним не зацікавився.

Усе це, очевидно, також відіграло свою роль у бажанні румунських політиків домагатися реформи правової системи країни.