На вінтажній каруселі

Проблеми Євросоюзу та різні підходи ФРН і Франції до питання розширення ЄС загрожують призупиненням євроінтеграції держав Західних Балкан. Шостий саміт у Познані був покликаний дати відповіді…

У вже далекому 2014 р., з ініціативи Ангели Меркель, прибічниці інтеграції Західних Балкан у ЄС, було розпочато так званий Берлінський процес, який мав надати нового імпульсу євроінтеграції регіону, зміцненню миру, розвитку демократії та співробітництва.

Однак підсумки розвитку процесу підтвердили сарказм: хотіли як краще, а вийшло як завжди. З часом у ЄС оптимістів перемогли "стабілекрати", які боролися виключно за стабільність будь-якою ціною. Вони заплющували очі на кризові явища на Західних Балканах, скорочували співпрацю з неурядовим сектором та захисниками прав, не бачили антиолігархічних протестів і розширення присутності Росії. І, фактично, призупинили євроінтеграцію регіону.

П'ять попередніх самітів Берлінського процесу підтримували надію шістки країн (Албанії, БіГ, Республіки Косово, Північної Македонії, Сербії, Чорногорії) на вступ до ЄС. У лютому 2018 р. була презентована Стратегія ЄС для Західних Балкан, яка визначала можливі дати набуття членства. Але майже через рік безмежний оптимізм із приводу розширення в деяких членів ЄС замінився на негативне ставлення, що викликало нерозуміння та збентеженість у регіоні. Відтермінування початку переговорів з Албанією та Північною Македонію щодо вступу, скасування зустрічі в Парижі лідерів Косово і Сербії, зміна влади в Брюсселі не додали оптимізму лідерам шістки.

На такому сумнівному тлі 4–5 липня в Познані (Польща) відбувся шостий саміт ЄС-Західні Балкани. У ньому взяли участь керівники шести західнобалканських країн, лідери восьми країн-членів ЄС, а також представники ЄК, ЄБРР, МВФ.

Дві події напередодні заходу дали привід ЗМІ, так би мовити, понизити його статус - із саміту на конференцію. Прикрою новиною для деяких лідерів стало підписання Албанією і Косово угоди про спільну зовнішню політику. Не додала оптимізму фейкова новина про нібито заборону урядовцям Сербії відвідувати Косово, яку хутенько спростував косовський уряд. А Google підказав, що вона прийшла з російських ЗМІ.

У фокусі саміту були питання подальшої євроінтеграції, розвиток регіонального співробітництва, внутрішні реформи, мобільність громадян, соціалізація ромів. Відбулися зустрічі міністрів економіки, закордонних і внутрішніх справ; форум громадянського суспільства щодо співпраці з неурядовими організаціями; експертний форум Think Tank; бізнес-форум.

Які ж підсумки шостого форуму Євросоюз-Західні Балкани? Сумні: грошей багато, досягнень - обмаль.

Дискусія про гроші та розширення економічного співробітництва стала найбільшим успіхом саміту. Йоханнес Хан (комісар ЄС з розширення) зазначив, що до 70% обсягів зовнішньої торгівлі країн регіону припадає на ЄС, що свідчить про "тісну інтеграцію економік". На порядку денному - реалізація з допомогою ЄС низки проектів, головні з яких - розвиток дорожньої інфраструктури регіону, що сприятиме формуванню спільного ринку шістки, диджитальна революція, розвиток енергетики. Всього ЄС планує спрямувати на допомогу країнами регіону понад 800 млн євро вже найближчим часом. Наприклад, тільки на розбудову інфраструктури транспортного коридору 5С буде надано 150 млн євро. Як важливе досягнення представники ЄС відзначали співробітництво країн у телекомунікації, в результаті чого плату за роумінг знижено майже увосьмеро, а в 2021-му він має бути скасований.

100-відсоткове мито на товари з Сербії та БіГ, яке запровадило Косово ще торік, учасники назвали головним гальмом розвитку економічного співробітництва. Але, незважаючи на потужний тиск ЄС, США, країн регіону, косовський прем'єр-міністр залишається на своїй позиції: спочатку визнання Сербією та БіГ незалежності Республіки Косово, потім - скасування.

Питання збереження довкілля та екологія стали принциповими питаннями саміту. Адже для Західних Балкан вони залишаються гострими проблемами. Наприклад, екологи БіГ вважають, що річки країни - найбрудніші в Європі. Екологія поступово посідає в дискусіях щодо розширення ЄС таке ж місце, як демократія, права людини та європейські цінності взагалі.

Учасники засідань погодилися, що болючими викликами для шістки країн є масове безробіття, корупція та трудова імміграція. Генеральний секретар Ради регіонального співробітництва Майлінда Брегу навела дані останнього соціологічного дослідження в країнах шістки: 60% опитаних назвали саме безробіття та корупцію найбільш кричущими проблемами. І як наслідок - майже 40% розглядають можливість залишити свої домівки в пошуках стабільної роботи. За деяким даними, щорічно БіГ у пошуках щастя залишають 10–15 тис. громадян, переважно у віці 25–40 років. Відповіді на цей виклик саміт також не дав.

Принципово важливим для майбутнього регіону, в контексті боротьби з безробіттям та створення умов для вільного пересування людей, стало схвалення шісткою Декларації про взаємне визнання дипломів про вищу освіту. Не менше значення для всіх країн Західних Балкан матиме й Декларація щодо майбутнього ромів із закликом забезпечити їх інтеграцію в суспільство (в регіоні мешкає понад 5% усіх ромів Європи, приблизно 600 тис. людей).

Уперше було схвалено рішення про спільне головування Болгарії та Північної Македонії у Берлінському процесі, що підтвердило налаштованість обох країн на співпрацю та відданість європейським цінностям. Адже таке було неможливе ще років 2–3 тому, оскільки рівень недовіри між цими двома країнами був надзвичайно високим. Північна ж Македонія знову заслужила похвали за угоду з Грецією і названа прикладом для решти.

І це весь позитив. Питання євроінтеграції шістки стали головним викликом для учасників саміту. Його обговорення супроводжувалося мантрами про географічну й геополітичну близькість ЄС і Західних Балкан, взаємну необхідність, важливість збереження курсу на інтеграцію з Євросоюзом. У відповідь на це Зоран Заєв (глава македонського уряду) підкреслив, що саме європейська перспектива є головним двигуном реформ в усіх шести державах, які не розраховують на членство завтра, знають про важкий і довгий шлях до ЄС. Чіткої відповіді щодо майбутнього розширення шістка так і не почула. У Стратегічному порядку денному ЄС на 2014–2019 роки не йдеться про розширення, тому європейська перспектива для цих країн залишається не дуже ясною.

Група держав ЄС, зокрема Франція, Нідерланди, Кіпр та деякі інші, проти розширення Євросоюзу за рахунок Західних Балкан і вважають, що спочатку треба перевантажити Євросоюз, а потім ставити на порядок денний питання його розширення. Німеччина, Хорватія, Польща, Словенія та ще 9 країн, навпаки, вважають, що інтеграція шістки не заважатиме оновленню ЄС, і це мають бути два паралельних процеси.

Від такої суперечки у виграші лише Росія, інтересам якої відповідає згаданий сценарій, оскільки зупинка країн регіону на євроінтеграційному шляху створює сприятливі умови для розширення російської присутності та нової хвилі антиєесівських пропагандистських кампаній. А за Москвою щільною групою стоять Туреччина, Китай і держави жорсткого ісламу. Позиція ЄС, точніше - її відсутність, щодо прийому Західних Балкан до своїх лав матиме наслідком посилення націоналістичних та сепаратистських тенденцій у кожній із країн, повернення до колишніх двосторонніх звинувачень та внутрішньої дестабілізації.

На цьому тлі не стала неочікуваною невдача у вирішенні одного з гострих питань регіону, від якого великою мірою залежать стабільність і розвиток кожної з країн, - досягнення прогресу у відносинах Косово та Сербії. До речі, здається, вперше сербський президент Александар Вучич не взяв участі в такому заході. Знакова відсутність: не було надії на успіх? Відміна раніше домовленої берлінської зустрічі представників Косово, Сербії, Німеччини та Франції засвідчила у них відсутність бачення рішення проблеми взаємовідносин Белграда та Приштини . На нашу думку, після провалу спроб змінити кордони та обмінятися територіями в А.Вучича до вибору залишилося лише дві опції - або не визнавати Косово, або визнати. Можливість визнання він задекларував відразу після обрання на посаду президента у 2017 р. і не відмовився від неї. Його заява на телеканалі РТС 8 липня свідчить, що в сербському політикумі починає домінувати необхідність такого кроку. А як ще можна оцінити таке: він не вважатиме поразкою, якщо домовленості з албанцями не буде досягнуто до закінчення його президентського терміну, але це було б добрим знаком для майбутнього Сербії та її громадян? Тільки як неминучість визнання Косово! Проте ця заява, дуже ймовірно, викличе негативну реакцію великосербів (яких багато в Сербії) та пересічних громадян країни, для більшості яких "Косово є Сербія".

Політика ЄС щодо Західних Балкан нагадує вінтажну карусель - багато музики, золота, різнокольорових лампочок, відвідувачів. Але рух іде по колу. Нічого нового, повторення ембієнту, фігур та музики.

Саміт у Познані підтвердив це, що й засвідчило підсумкове фото учасників із не дуже радісними обличчями. На саміті від лідерів ЄС на адресу шістки знову лунали заклики до прискорення виконання своїх обов'язків. Знову замість політичних рішень гострих проблем регіону та відповідей щодо вступу - купа грошей на проєкти. Знову заклики до діалогу, а європейська перспектива - в тумані.

Деякі виступи єесівських чиновників та аналітиків примушують замислитися над питанням - чи не готується Євросоюз до зміни алгоритму вступу та повернення до формули "всі разом", а діючу - "вступ у міру виконання умов" - залишити в минулому?

Цікавим є і ставлення нового керівництва ЄС до Берлінського процесу, розширення в цілому, яка концепція домінуватиме - розширення одночасно з оновленням чи спочатку оновлення Євросоюзу, а потім розширення? Від відповідей на ці питання залежатиме, хто буде першою скрипкою в балканському оркестрі - ЄС чи Росія. Саміт у Познані відповідей не дав.