Молдова: в Європу — без олігархів!

З останніх подій у Кишиневі стає ясно, чому українську Революцію гідності не можна вважати завершеною.

Після того як Віктор Янукович під тиском Кремля відмовився від політики вступу України до Євросоюзу, на київському Майдані сотні тисяч людей відстояли своє право обирати долю країни. Сотня віддала життя за те, щоб корумпований режим припинив своє існування.

У Кишиневі усі спроби Москви диктувати щось молдованам у питанні євроінтеграції дістали належну відсіч. Однак Кремль ні на хвилину не полишав свого заміру впливати на ситуацію в країні через олігархів і пов'язаних з ними політиків. Ті ж тільки формально модернізували "систему" під вимоги Євросоюзу. А своє перебування при владі використали для особистого збагачення.

Пограбування століття по-молдовськи

У Молдові, країні з населенням лише 3,6 млн людей, непомітно вкрасти 1 млрд дол., (а це 1/8 ВВП країни) виявилося складно. І громадяни, середньомісячний дохід яких становить 300 дол., відразу ж відчули у своєму повсякденному житті "зникнення" такої суми з банківської системи країни: молдовський лей знецінився, а Євросоюз заявив, що припиняє свої програми фінансової допомоги доти, доки влада країни не розбереться з тим, що сталося.

Події, які призвели до нинішніх протестів, почалися наприкінці минулого року. Тоді Національному центру боротьби з корупцією стало відомо про серйозні втрати в найбільших банках країни.

Пізніше в Кишиневі було оприлюднено конфіденційну доповідь американського агентства Kroll. У ній ішлося про те, що впродовж 2014 р. кілька разів змінювався склад акціонерів Unibank, Banca Sociala та Banca de Economii. У результаті контроль над цими банками переходив до "різних осіб і структур Росії, України і Молдови". Зокрема, українські громадяни, зареєстровані як власники 4-відсоткового пакета акцій Banca Sociala, проживають у Новій Каховці і не є "типовими інвесторами".

Результатом змін у складі акціонерів стало те, що нові власники зняли з рахунків цих банків суму, еквівалентну 1 млрд дол., яку потім було виведено на закордонні рахунки в офшори. При цьому частину даних щодо трансакцій було видалено з електронних баз даних банків, а паперову документацію - спалено.

У звіті агентства Kroll названо й людину, яка могла організувати і координувати таку оборудку. Це 28-річний Ілан Шор, колишній голова адміністративної ради Banca de Economii та один з найбагатших людей Молдови. За інформацією детективів Kroll, скоріш за все, саме він причетний до знищення всієї документації. Сам же І.Шор заявив, що не винен.

В оборудках також підозрюють іще трьох "колег" банкіра. Всім їм оголосили про підозру в зловживанні службовим становищем, що призвело до збитку в особливо великому розмірі.

Влада Молдови домоглася короткострокового арешту І.Шора. Але вже 14 червня олігарх став мером міста Оргіїв. Переміг він на місцевих виборах за підтримки партії "Рівноправність", що захищає права російськомовного населення Молдови.

За словами І.Шора, крадіжки в банках, зокрема у Banca de Economii, почалися ще до його приходу в керівництво фінустанови. І вже у квітні 2014 р. приблизно половина кредитів була сумнівною. Він також заявив, що колишній міністр фінансів країни В'ячеслав Негруце знав про цю ситуацію.

Однак опоненти Шора стверджують, що саме він був біля керма, коли торік наприкінці листопада Нацбанк запровадив у Banca de Economii зовнішнє адміністрування. Тоді ж НБМ виділив 9,5 млрд леїв на порятунок банків під гарантії уряду. Рішення про це кабінет міністрів ухвалив 13 листопада.

Нинішньої весни ці гроші перетворилися на урядовий борг. Банкам же, за інформацією лідера Партії соціалістів Ігоря Додона, виділили ще 6 млрд леїв. Відтак загальна сума кредитування з держбюджету була еквівалентна 870 млн дол. Усе це призвело до зниження курсу лея.

І ще одна подія - відверто кримінальна - сталася 27 листопада 2014 р.: інкасаторську машину, в якій були кредитні договори Banca de Economii, викрали, а пізніше її знайшли спаленою. Але, за словами І.Додона, частина документів не зникла, і якийсь незнайомець передав йому частину з них.

Згідно із цими "врятованими" документам, восени 2014 р. Banca de Economii розмістив приблизно 21,2 млрд леїв на рахунках не тільки Banca Sociala, а й російських Газпромбанку, Інтерпромбанку та Алеф-Банку без застави та відсотків. А також надав кредити на 12 млрд леїв, нібито під забезпечення російськими депозитами.

Пізніше кошти пішли на рахунки підставних молдовських компаній і фірм, зареєстрованих у Гонконгу та Британії, але всі - з обслуговуванням у латвійському Latvijas Pasta Banka. Далі всю позику купує нікому не відома фірма з Шотландії - Fortuna United LP, адреса якої - квартира в бідному кварталі Единбурга з іще 420 подібними "фірмами".

Далі сліди молдовського мільярда губляться на рахунках компанії на Сейшельських Островах. За даними молдовського агентства боротьби з відмиванням грошей, через банки країни в рамках подібних схем могло бути прокачано 20 млрд "брудних" доларів з Росії, які потім знайшли собі тихий прихисток у банках Європи або офшорах.

Масштаби оборудки вражають. І в Молдові не сумніваються, що таку операцію Ілан Шор (чи хтось інший) не міг би провести без покровителів на самому верху. За іншою версією, "координатора" слід шукати в Москві, а Шор був лише "виконавцем". Політичної підоснови скандалу надає та обставина, що гроші пішли з Молдови саме перед парламентськими виборами, які відбулися 30 листопада 2014 р.

До справи почали залучати як свідків колишніх чиновників. Зокрема екс-прем'єрів Юрія Лянке і Кирила Габуріча (був відправлений у відставку 12 липня 2015 р.). Перший ухвалював рішення щодо кредитування банків з держбюджету, другий виступив з вимогою відставки голови Національного банку країни, генпрокурора та керівників нацкомісії з питань фінансових ринків.

За словами К.Габуріча, Молдові загрожує дефолт, якщо вона не надасть Євросоюзу та МВФ чітких результатів розслідування справи про зниклий мільярд і не покарає винних. Але його швидко змусили піти у відставку, звинувативши в тому, що він нібито підробив свій диплом про вищу освіту. У цьому відстороненні К.Габуріча громадські активісти побачили спробу затягти слідство у справі про зниклий мільярд.

Гідність і справедливість

Уперше громадяни Молдови вийшли на вулиці ще 3 травня з вимогою прозоро розслідувати справу про зниклий мільярд. Саме тоді стали відомі подробиці скандалу. Але це не завадило його фігурантам залишатися на плаву, як, наприклад, І.Шору.

Проєвропейська Громадянська платформа "Гідність і справедливість", яка виникла на хвилі банківського скандалу, зажадала від влади дати відповіді до кінця літа. Водночас скандалом намагається скористатися опозиція, зокрема проросійської сили. Вони намагаються дискредитувати правлячу проєвропейську коаліцію, звинувачуючи її в тому, що вона веде країну до економічного колапсу.

6 вересня "Гідність і справедливість" організувала 100-тисячний мітинг. Демонстранти вимагали відставки президента Ніколає Тімофті та керівників різних фінансових установ, відповідальних за боротьбу з корупцією, керівників банків. Влада, на думку громадських активістів, несе відповідальність за соціально-економічну кризу в країні.

На мітингу також лунали заклики провести дострокові парламентські вибори у березні 2016 р. І, насамкінець, протестувальники вимагали внести до Конституції зміни і передбачити прямі вибори президента країни.

Пізніше демонстранти вирішили зробити свій протест безстроковим і розгорнули на центральній площі Великих національних зборів наметове містечко.

Одночасно із цим мирним виступом активісти іншого руху - "Антифа" - спробували штурмувати генпрокуратуру країни під гаслом "Геть злодіїв!". Були зіткнення. Лідера "Антифа" Григорія Петренка та кількох членів затримали і заарештували на місяць.

Президент Н.Тімофті відмовився піти у відставку і виступив проти розпуску парламенту. За його словами, ризик, що Молдова відхилиться від курсу євроінтеграції, зараз великий як ніколи. А хаосом негайно скористаються внутрішні й зовнішні сили, які хочуть перетворити країну "на губернію". Він стверджує, що став мішенню брудної атаки через свої проєвропейські погляди, а також тому, що виступає проти дислокації в країні російських військ.

Минулого тижня офіс президента опублікував секретні документи, які підтверджують, що саме Ілан Шор був ключовою персоною у скандалі з незаконними трансакціями. А загальна сума сумнівних угод банків за 2013 р. досягає 100 млрд леїв, що прямо вдарило по надходженнях у бюджет.

Попри ці виправдання, кишинівський "Майдан", а також соціалісти і проросійські партії вимагають, щоб на надзвичайному засіданні парламенту країни 22 вересня вимогу про відставку було виконано. А інакше вони погрожують новими акціями громадянської непокори та протестами. Адже з 23 вересня починаються останні півроку дії мандата президента Ніколає Тімофті. Від цього дня, згідно із Конституцією Молдови, неможливі розпуск парламенту та дострокові вибори. І якщо це станеться - то виключно поза правовим полем.