Мігранти розколюють Європу

Криза з мігрантами загрожує знищити один зі стовпів, на яких тримається Європейський Союз, - право громадян вільно пересуватися між країнами-членами цього утворення. Це, зрештою, загрожує майбутньому ЄС.

А неспроможність європейських інститутів адекватно реагувати на проблему, що виникла, призводить до того, що окремі країни починають діяти на власний розсуд, без урахування інтересів сусідів. Низка держав уже відкрито саботує колективне рішення Євросоюзу про розселення біженців. Ці дії можуть зламати всю міграційну систему ЄС і спричинити непрогнозовані наслідки. Голова Європарламенту Мартін Шульц наприкінці лютого визнав: ще ніколи для Євросоюзу не складалося такої складної і небезпечної ситуації, заплутаної і вибухонебезпечної. ЄС переходить до надзвичайних заходів.

Європейська дисгармонія

Європейське агентство охорони зовнішніх кордонів Frontex змушене визнати, що не може впоратися з завданням стримувати наплив мігрантів і вже покликало на допомогу НАТО для моніторингу Егейського моря. Очільник Frontex Фабріс Лежері повідомив: у січні зовнішні кордони ЄС нелегально перетнуло 140 тис. людей, у шість (!) разів більше, ніж у січні 2015 р.

Минулого понеділка на кордоні між Грецією і Македонією поліція застосувала сльозогінний газ і шумові гранати проти сотень мігрантів з Сирії, Іраку й Афганістану. Це сталося після того, як вони спробували зламати прикордонні укріплення.

Щоб розв'язати проблему і подолати протиріччя між країнами, президент Європейської ради Дональд Туск терміново виїхав у регіон. Євросоюз вирішив передати 700 млн євро, які раніше було передбачено на випадок надзвичайних ситуацій в Африці і на Близькому Сході, для біженців у Греції: до цієї країни щодня прибувають з Туреччини близько 2 тис. мігрантів.

Проблема, яка спіткала Афіни, дуже серйозна. І грецька влада не може з нею впоратися. Коментуючи ситуацію, міністр міграційної політики Греції Янніс Музалас заявив: загальна політика ЄС щодо біженців зайшла у глухий кут. Минулого тижня австрійські чиновники навіть заговорили про виключення Греції з Шенгенської зони, бо та неспроможна захистити свої кордони. Афіни у відповідь відкликали з Відня свого посла.

Ще з середини лютого Австрія запровадила жорсткі заходи проти мігрантів. До неї приєдналися й балканські країни, які "запечатали" кордони з Грецією. Пояснюючи свої кроки, у Відні заявили, що хотіли б бачити взаємодію всіх 28 членів Євросоюзу, але, оскільки її немає, вирішили діяти самостійно.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також додав свій голос до цієї какофонії. 24 лютого він закликав провести референдум з питання про обов'язкові квоти приймання мігрантів, про які країни ЄС домовилися торік.

Нагадаємо: лідери ЄС вирішили розселити 160 тис. мігрантів відповідно до обов'язкових квот для кожної країни-члена. Проти плану виступили Румунія, Чехія, Словаччина та Угорщина. Однак рішення ухвалили більшістю голосів, і Угорщині виділили квоту в 2300 людей. У грудні минулого року Будапешт подав до Європейського суду позов проти Ради ЄС, сподіваючись позбутися цього обов'язку.

Тепер Орбан заявляє, що Євросоюз "перевищив свої повноваження", почав виписувати квоти, не запитавши думки жителів окремих країн. До угорської ЦВК уже спрямовано пропозицію про проведення референдуму з питання "Чи готові ви надати Євросоюзу мандат на переселення негромадян Угорщини в Угорщину без схвалення Національної ради?"

Референдум може відбутися в найближчі 4 місяці. За словами угорського прем'єр-міністра, Європа просто хоче перекласти на плечі угорців прорахунки в міграційній політиці. "У нас не буде кварталів, де панує беззаконня, не буде таборів для мігрантів, які підпалюють, банди не полюватимуть за нашими доньками і дружинами", - переконує В.Орбан.

Оцінки дій Будапешта в Євросоюзі розділилися. Наприклад, єврокомісар з питань міграційної політики Дімітріс Аврамопулос заявив, що така реакція окремих країн заведе в нікуди. "На порядку денному зараз доля Євросоюзу та людських життів", - сказав він.

У свою чергу міністр міграційної політики Нідерландів Клаас Дійкхофф вважає, що Угорщина має право проводити референдум. Однак слід зрозуміти, яким буде результат і, головне, що Угорщина потім запропонує ЄС, заявив чиновник.

Наразі ж Брюссель бачить вихід із ситуації в домовленостях з Анкарою.

Нещодавно очільник Frontex Ф.Лежері прямо звинуватив турецьку владу в невиконанні угоди про реадмісію. Водночас канцлер Німеччини Ангела Меркель, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та інші лідери європейських інститутів наполягають на необхідності співробітництва з Анкарою, оскільки альтернативи немає.

7 березня у Брюсселі відбудеться екстрений саміт Туреччина-ЄС, на якому лідери Європи спробують переконати турецьке керівництво ухвалити план заходів для перекриття каналів незаконної міграції. Переговори будуть непростими. Адже Туреччина не тільки хоче отримати 3 млрд євро, а й намагається зняти візові обмеження для своїх громадян у ЄС. Не виключено, що Анкара постарається прискорити процес переговорів про вступ до Євросоюзу.

Швейцарський урок для Європи

28 лютого у Швейцарії відбувся референдум, присвячений мігрантам. Він торкався питання посилення міграційного законодавства.

Річ у тім, що в листопаді 2010 р. на референдумі більшістю у 52,9% швейцарці ухвалили висунуту правоконсервативною Швейцарською народною партією (ШНП) законодавчу ініціативу "За висилку іноземців, які порушили закон". Цей законопроект передбачав висилку з Конфедерації громадян іноземних держав строком від 5 до 15 років у випадку здійснення ними тяжких кримінальних злочинів - умисне вбивство, зґвалтування тощо.

За законом, швейцарський парламент отримував 5 років на розробку відповідного закону, який визначає конкретні правові рамки для реалізації рішення народного референдуму. Однак за два роки ШНП виступила з черговою ініціативою, яка передбачає автоматичну висилку з країни не тільки іноземців, а й навіть народжених у Швейцарії дітей мігрантів за набагато менш тяжкі злочини.

У травні 2015 р. обидві палати швейцарського федерального парламенту погодилися серйозно посилити аж ніяк не м'яке швейцарське міграційне законодавство, сподіваючись, що ШНП відкличе свою ініціативу. При цьому парламент постановив: суддя в особливо складних випадках може робити винятки, що повністю відповідало положенням Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Швейцарська народна партія, вважаючи, що посилатися на європейське право недоречно, захотіла почути думку швейцарців. І вони відповіли: 28 лютого 58,9% виборців провалили "підсилювальну ініціативу".

Результат тим паче несподіваний, що більшість злочинів у Швейцарії вчиняють іноземці. І це при тому, що 24% тих, хто проживає у конфедерації, - іноземці. Але, навіть "розкрутивши" цю тему, ШНП та її лідер Крістоф Блохер не змогли домогтися потрібного результату.

Як пише швейцарська преса, дні перед референдумом перетворилися на дебати не про мігрантів-злочинців, а про те, що таке взагалі сучасна Швейцарія, як вона має поводитися в умовах непередбачуваного світу. Референдум дав відповіді на запитання: якою хочуть бачити свою країну швейцарці - відкритою, толерантною і водночас такою, що твердо дотримується законів, чи відгородженою від усього світу?

"Більшість виборців своїм рішенням послало цілком чіткий сигнал проти політичного свавілля, проти популізму, проти правосуддя в стилі Дикого Заходу. Результати голосування показали: народ чудово розуміє, наскільки може бути сильною по-справжньому правова держава і наскільки значима саме зараз елементарна людяність", - прокоментувала підсумки референдуму швейцарська газета Tages Anzeiger.

Можливо, й іншим європейським країнам також буде корисно пройти через "чистилище" референдуму, щоб, як і Швейцарія, визначити важливі для їхніх громадян цінності. Угорський референдум у такому разі буде справді серйозним випробуванням для угорців, перевіркою ідей, які в умовах кризи з мігрантами обстоював Віктор Орбан та інші прибічники "загороджувальних заходів".

Утім, для Європи є й інший шлях: про нього продовжує говорити канцлер Німеччини Ангела Меркель. Вона закликає партнерів по Євросоюзу просто відкрити кордони для мігрантів: "Такий великий континент, як Європа, з півмільярдом жителів, спроможний дати тимчасовий притулок одному мільйону сирійців. Я не думаю, що це забагато".

Але для такого рішення потрібна не тільки політична воля, а й елементарна людяність.