Як і попереджали експерти, конфлікт Ізраїлю з «Хезболлою» минулого тижня перестав бути суто внутрішньоізраїльською справою і перетворився на наймасштабнішу воєнну операцію проти сусідньої держави — Лівану. При цьому Тель-Авів не приховує: ліванський уряд винен лише в тому, що він настільки слабкий, що не може контролювати свою власну територію і «Хезболлу».
Операція «Зміна напрямку»
Щодня бомби і снаряди продовжують дощем сипатися на ліванську територію. Кількість жертв уже вимірюється сотнями. Півмільйона залишилися без притулку або були змушені стати біженцями у власній країні. Планомірно руйнується інфраструктура цілої держави. Аргументуючи свої дії, ізраїльтяни кажуть, що їхня мета — знищити керівництво «Хезболли» й істотно ослабити організацію, а також зупинити ракетні атаки бойовиків на Ізраїль.
Тим часом удари ізраїльської авіації та артилерії завдаються не лише по позиціях бойовиків у Південному Лівані. Обстрілу зазнали Бейрут та інші міста. Знищено міжнародний аеропорт ліванської столиці, а також практично всі мости, пошкоджено всі великі автомагістралі. У середу ізраїльська армія повідомила, що було розпочато операцію з усунення лідера «Хезболли» шейха Хасана Насралли. На бункер, у якому він нібито переховувався, було скинуто 23 тонни бомб. Проте, за заявою бойовиків, у результаті була зруйнована лише мечеть на південній околиці ліванської столиці. Самі ж керівники організації не постраждали.
Сьогодні «Хезболла» намагається нав’язати Ізраїлю стару тактику партизанської війни. Бойовики розмістили свої пости по всьому Південному Лівану, ретельно замінувавши до них підступи. Тут також створені позиції для запуску ракет «Касам». Обстрілюються міста на півночі Ізраїлю — Хайфа, Сдерот, Крайот і населені пункти Західної Галілеї. За добу бойовики випускають по Ізраїлю понад сто таких реактивних снарядів, проте вони не завдають істотної шкоди.
Загони ізраїльського загону спецпризначення за останній тиждень кілька разів переходили кордон і проводили на ліванській території «точкові акції» з усунення бойовиків, знищення їхньої системи комунікації, виявлення складів зброї. Згідно зі статистикою, за тиждень інтенсивних обстрілів Ізраїль знищив 1000 об’єктів на ліванській території. З них 180 пускових установок, 200 складів та інших будівель (у їхньому числі командні пункти). За оцінками ізраїльських військових, це половина намічених цілей.
Начальник генштабу Армії оборони Ізраїлю (ЦАГАЛ) Дан Халуц заявив, що «Хезболла» намагається втягти Ізраїль у тривалий знесилюючий конфлікт, «війну на виснаження». «Чинник часу — наше слабке місце», — зізнався генерал. Проте, за його словами, операція буде інтенсивною і нетривалою: 10—14 днів цілком достатньо для виконання всіх запланованих у рамках операції «Зміна напрямку» цілей.
Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт і міністр оборони країни Амір Перец заявляють, що для армії немає жодних часових обмежень. Головне, вважає Амір Перец, «не послаблювати сили ударів». Однак ізраїльські військові зберігають мовчання з приводу планів можливої наземної операції, хоча минулого четверга ізраїльтяни втратили у війні перший танк, підбитий «Хезболлою» на... ліванській території.
У Лівані кажуть, що подібні дії Ізраїлю лише підвищать ставки «Хезболли», яка в Лівані виступає як легальна політична сила, має в парламенті своїх депутатів і навіть міністрів в уряді. Нинішньою ситуацією можуть скористатися радикали, котрі тепер жадають крові й помсти. У 2000 році «Хезболла» домоглася того, що ізраїльтяни пішли, сьогодні бойовики готові до нової війни.
Дипломатичні зусилля
Дипломатичні заходи для запобігання кризи вилилися наразі не в стримування Ізраїлю, а в спроби налагодити процес евакуації іноземних громадян. (Принагідно зауважимо, що на сьогодні Ліван залишили близько 400 українців. Однак ще стільки ж залишаються в зоні конфлікту і не можуть повернутися на батьківщину). Ефективність самих дипломатичних зусиль з урегулювання кризи фактично дорівнює нулю.
Можна констатувати, що на цей час існує розкол у питанні врегулювання кризи між Європою та ООН, з одного боку, і США — з іншого. Позицію Сполучених Штатів чітко окреслив Джордж Буш у Санкт-Петербурзі: він поклав усю провину за те, що відбувається, на «Хезболлу». Вашингтон солідарний з Ізраїлем у тому, що просто зупинити операцію і відновити статус-кво кінця червня неможливо. Примітно, що держдеп уже оголосив операцію Ізраїлю в Лівані частиною глобальної війни з терором. Білий дім вважає, що удар по «Хезболлі» — це удар по всіх радикальних організаціях Близькосхідного регіону. І в разі успіху наслідки відчують і в Іраку, і в Ірані.
У свою чергу єврокомісар Хав’єр Солана за останній тиждень здійснив кілька човникових перельотів із Брюсселя на Близький Схід і назад. І в Бейруті, і в Єрусалимі він обстоював ідею негайного припинення вогню з боку Ізраїлю, критикував Тель-Авів за «неадекватне» використання військової могутності проти сусіда. Одночасно Євросоюз вимагає, щоб бойовики негайно відпустили полонених ізраїльських солдат і припинили обстріли Ізраїлю.
ООН же розглядає ситуацію в Лівані під трохи іншим кутом: ця впливова організація прагне реалізувати запропонований лідерами «великої вісімки» у Санкт-Петербурзі план створення на півдні Лівану буферної зони шириною в 19 км під міжнародним протекторатом і з посиленою присутністю оонівських сил. Представник Сполучених Штатів в ООН Джон Болтон, проте, не бачить причин для надзвичайних заходів і виступає проти якнайшвидшого направлення до Лівану додаткових загонів миротворців. Держсекретар Кондоліза Райз планує у вихідні відвідати регіон та обговорити питання про створення «зони».
Втім, за даними газети «Нью-Йорк таймс», Тель-Авів і Вашингтон домовилися, що заблокують будь-яке рішення в ООН принаймні ще на тиждень, щоб надати ізраїльській армії можливість знищити все, що заплановано. Ізраїль, до речі, вважає ідею щодо зони в цілому безперспективною хоча б через те, що шість років тому генсек ООН Кофі Аннан уже обіцяв припинити атаки на Ізраїль із Південного Лівану за допомогою Тимчасових сил ООН у Південному Лівані (UNIFIL). Цього не сталося. За даними західних мас-медіа, Тель-Авів бачить вирішення проблеми лише в новій окупації Лівану. Чи стане це виходом? Невідомо. Але не варто забувати, що коли рік тому Сирія під тиском Сполучених Штатів вивела свої війська з Лівану, ліванці на демократичних виборах віддали владу політикам, не спроможним контролювати ситуацію в країні.