Латвія перезавантажила парламент

Парламентські вибори в Латвії 6 жовтня показали, що ідеї "русского мира" і гасло про Росію, "граница которой нигде не заканчивается", не привабливі навіть для самих росіян, які живуть у Європі.

Кремлю не вдалося вплинути на результати голосування в маленькій сусідній країні, яка є членом НАТО. Представники альянсу і спецслужб Латвії заявили, що говорити про помітне втручання ззовні на волевиявлення латвійських громадян не варто. Проте спроби донести певні "сигнали" були, але вони виявилися малоефективними.

Соціал-демократична партія "Згода", яка орієнтується на російськомовний електорат, отримала 19,9% голосів і залишилася найбільшою в латвійському Сеймі. Зі 100 депутатських мандатів у неї - 23, однак це на один голос менше, ніж у попередньому складі законодавчого органу. Але оскільки традиційно інші латвійські партії відмовляються від співробітництва зі "Згодою", то формування нового уряду країни залежить від домовленостей між партіями центристського та консервативного спрямування. На момент написання статті в Ризі тривали переговори про формування альянсу.

Згода без "Згоди"

Важливість виборів у Латвії відзначив, виступаючи в Кракові напередодні голосування, голова Європейської ради Дональд Туск. За його словами, вибори в Латвії - це "поворотний момент" для регіону. Причому Туск говорив про момент, "який планувався в Кремлі, а не в Європі". За його словами, Росія - це головна проблема, яка підриває в Європі все, що може, а головна загроза, на думку політика, - це ослаблення європейської єдності. "Росіяни не зупиняться ні перед чим, щоб послабити європейську єдність", - заявив Туск.

День голосування в Латвії минув без ексцесів. У виборах 13-го Сейму взяли участь 54% від 1,5 млн латвійських громадян, які мають право голосу. На 2-ге місце з 16 мандатами вийшла центристська партія, утворена лише 2016 року, - "Кому належить держава?" (латис. Kam pieder valsts, KPV LV). Європейські ЗМІ вважають її популістською. На 3-тє місце, теж із 16 мандатами в Сеймі, виходить "Нова консервативна партія" (НКП). Вона також уперше потрапила до парламенту. За нею йде ліберальне об'єднання "Для розвитку/За!" з 13-ма голосами. Партія, яка дотепер очолювала правлячу коаліцію, - Союз зелених і селян (СЗС) - здобула підтримку лише трохи більше ніж 9% виборців і розраховує на 11 місць. Вона поступилася партнерам по правлячій коаліції - націоналістам з об'єднання "Все для Латвії! - Вітчизні і свободі/Рух за національну незалежність Латвії" (ВЛ-ТБ/РННЛ) (11,01% і 13 мандатів). На останньому місці - партія "Нова єдність" (6,69%) із 8 мандатами, також де-факто нова партія.

Таким чином, Латвія отримала дуже роздроблений, політично фрагментований парламент, де сили, що становили раніше кістяк правлячої коаліції (СЗС і ВЛ-ТБ/РННЛ), не зможуть сформувати новий кабінет, а три партії абсолютно нові.

Нинішній прем'єр-міністр Латвії Маріс Кучінскіс заявив, що його партія не прагне бути в опозиції і сподівається, що в процесі переговорів їх запросять до участі в новому складі уряду. У СЗС вважають, що ініціативу формування кабінету мають узяти на себе або KPV LV, або нові консерватори.

Однак обидві ці партії, хоча й мають багато точок дотику, але поки що не розглядали варіанта свого альянсу. За підсумками міжпартійних переговорів керівник НКП Яніс Борданс заявив, що в партій спільні погляди на зовнішню політику, оборону і правову сферу. Обидві політсили виступають з ідеєю скорочення складу уряду Латвії з 13 міністерств до восьми. Представник KPV LV Алдіс Гобземс (кандидат у прем'єр-міністри від цієї партії) не виключив, що з консерваторами можна створити кістяк нового уряду, але про це говорити зарано, допоки не будуть проведені переговори з усіма політичними партіями. Яніс Борданс, однак, ухилився від відповіді на запитання, чи готовий він працювати в уряді під керівництвом Гобземса.

У свою чергу Гобземс також пригрозив, що якщо KPV LV не буде в уряді, то в Сеймі з'явиться така "активна опозиція", якої Латвія ще не мала.

Переговори консерваторів з СЗС поки що не дали результатів, а KPV LV наразі не веде з "зеленими і селянами" переговорів через присутність у переговірній групі СЗС колишніх членів компартії. При цьому в KPV LV не виключають переговорів партії зі "Згодою", що стало б порушенням правила, якого дотримувалися в латвійській політиці впродовж майже десятиліття.

Лідер партії KPV LV Артус Кайміньш мотивував цей крок тим, що партія "Згода" отримала більшість голосів. За його словами, "Згода" повинна визнати приєднання Криму до РФ "окупацією". Кайміньш також підкреслив, що не може бути жодного компромісу з приводу викладання в державних школах латиською мовою. При цьому Гобземс уточнив, що переговори зі "Згодою" можуть відбуватися тільки щодо роботи в Сеймі, але не формування уряду.

Лідери "Згоди" не приховували, що результати виборів роблять формування уряду без їхньої участі досить проблематичним. Жодна з можливих комбінацій правлячої коаліції не буде дієспроможною і стабільною без участі "Згоди", заявив голова партії Ніл Ушаков, який є мером Риги. Місцеві політологи також не виключають варіанта, за якого "Згода" вплине на переговори про формування нової правлячої коаліції. Кандидат у прем'єр-міністри від партії "Згода" В'ячеслав Домбровський 8 жовтня навіть закликав президента країни Раймонда Вейоніса доручити створення Кабінету міністрів саме йому, мовляв, це було б закономірно, зважаючи на результати виборів. Але глава держави не поспішатиме в цьому питанні.

Цікавою особливістю пропорційної системи виборів за відкритими партійними списками в Латвії є те, що виборці можуть проголосувати не тільки за список, висунутий партією, а й віддати перевагу кандидатові в партійному списку, поставивши плюс проти його прізвища, або відмовити в підтримці, викресливши ім'я кандидата. Підтримати або відмовити в підтримці можна необмеженій кількості кандидатів у списку. Різниця в "плюсах" і "мінусах" визначає в підсумку місце кандидата в списку партії - що більша різниця, то більше шансів отримати депутатський мандат. Цікаво, що "плюсів" у виборчих бюлетенях виборці поставили найбільше В'ячеславу Домбровському ("Згода"), Артусу Кайміньшу (KPV LV) і Янісу Бордансу (НКП). Мабуть, завдяки цій системі склад Сейму оновився на дві третини: зі 100 депутатів нових - 67. 72 депутати - латиші, 6 - росіяни, 21 депутат не розголошував своєї національності. При цьому 31 депутат - жінки. Це своєрідний рекорд для Сейму.

Привіт від Путіна

День голосування на виборах до латвійського Сейму був потьмарений одним інцидентом - хакери зламали соціальну мережу Draugiem.lv і розмістили на головній сторінці порталу портрет президента РФ Владіміра Путіна й заклики підтримати "русский мир". Директор Центру стратегічної комунікації НАТО Яніс Сартс вважає, що це був "привіт", послання від сусіда, яке, однак, не мало особливого впливу на вибори.

На думку експертів, вибір даного ресурсу був пов'язаний з неможливістю зламати державні сайти. Бюро захисту Сатверсме (БЗС) - невійськовий орган, який відповідає в Латвії також за кібербезпеку, розвідку та контррозвідку, зазначив, що за останній рік російські хакери, пов'язані з силовими відомствами РФ, здійснили кілька великих атак на латвійські держоргани, ЗМІ, підприємства, у тому числі оборонної сфери. Але й згідно із заявою БЗС не можна говорити про будь-яке зовнішнє втручання в перебіг виборів.

Таким чином, результати партії "Згода" на виборах не варто інтерпретувати як посилення російського впливу в Латвії. Швидше навпаки. Партія втратила підтримку частини російського виборця, натомість здобула підтримку в середовищі латишів. Нинішньої весни, під час голосування за закони про використання латиської мови в освітньому процесі, частина депутатів "Згоди" усунулася від обговорення цього питання, такого важливого для 33% т.зв. російськомовних жителів країни.

Цього року трансформація "Згоди" з лівої проросійської партії на європейську соціал-демократичну набула ще помітніших рис - встановлено відносини з соціал-демократами Німеччини і Швеції, а водночас восени минулого року "Згода" розірвала договір про партнерство з "Єдиною Росією".

Позиція окремих членів "Згоди" щодо питання про агресію РФ в Україні та "належність" Криму неоднозначна, хоча лідер партії Ніл Ушаков заявив, що Крим окупований Росією. Однак 2014 року, під час голосування в Сеймі, "Згода" відмовилася піддати Росію осуду за анексію Криму.

Цікаво, що під час виборчої кампанії "Згода" скористалася для стратегічного планування послугами американських політтехнологів. Лідер "Згоди" Ніл Ушаков найняв для цього Крістіана Феррі - засновника The Trailblazer Group, колись ключового консультанта сенаторів-республіканців Ліндсі Грема і Джона Маккейна. Цікаво, що Феррі був консультантом компанії Davis Manafort, яка обслуговувала Віктора Януковича. За даними американських ЗМІ, Феррі, маючи 20-річний досвід консультування, намагався надати "Згоді" рис європейської партії, а її кампанія велася в стилі флешмобів, "дворових посиденьок", а не гучних мітингів та акцій.

Очевидно, що в цих умовах Москва просто втратила будь-яку реальну можливість просунути свої ідеї в ході кампанії найбільшої латвійської партії, яка спирається на російськомовний електорат. Росіяни, які живуть у Європі, уже не той контингент, не той ґрунт, де можна засівати зерна "русского мира" - ідеології, під прикриттям якої Кремль вдається до агресивних дій проти сусідів. Відбувається зміна поколінь, і тут мало людей, котрі сумують за періодом СРСР, який у Латвії вважають "окупацією".

У Росії, вочевидь, поки що цього не розуміють. Особливу увагу в Кремлі приділили підтримці партії "Російський союз Латвії" (РСЛ), намагаючись позиціювати її як головну альтернативу "Згоді" в боротьбі за російськомовного виборця. Причому такого виборця, якому не вдалося або складно інтегруватися в латвійське суспільство і який піддається пропаганді. Однак попри гучну кампанію з критикою реформи шкільної освіти та позицію латвійської влади в мовному питанні, ця політсила набрала трохи більше ніж 3% і не подолала необхідного 5-відсоткового бар'єра для проходження до Сейму.