Крок уперед, два — назад

Давно вже російська сторона не робила таких різких заяв стосовно переговорів із розмежування азово-керченської акваторії. В оприлюдненому 1 липня коментарі департаменту інформації і преси МЗС Росії українських дипломатів обвинувачують у помилковій інтерпретації і перекручуванні позиції російської сторони. Крім того, в Москві знову говорять, що протоку потрібно зберегти у спільному користуванні України та Росії.

«Вважаємо за необхідне заявити, що договір між Росією й Україною про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки не робить застереження щодо проведення лінії державного кордону в Керченській протоці, а лише передбачає, що врегулювання питань, які стосуються акваторії Керченської протоки, здійснюється за погодженням між сторонами», — такі акценти ставить у своєму коментарі російське МЗС.

Про це саме, за нашою інформацією, росіяни говорили й на засіданні експертних груп із азово-керченської проблематики в Керчі 23—24 червня. Тоді було узгоджено т.зв. «відсильну» норму, яка пов’язує угоди про співпрацю в різноманітних сферах із договором про держкордон в Азовському морі та Керченській протоці в один пакет. (До речі, ще в травні планувалося, що в Керчі відбудеться двадцятий раунд переговорів української і російської делегацій. Проте глава російської делегації Віктор Калюжний не приїхав до України, і в результаті було проведено зустріч експертів. Росіяни пояснюють це тим, що Київ і Москва не зрозуміли одне одного...)

А ще ж кілька тижнів тому здавалося: обидві сторони зуміють без надмірного драматизму мирно домовитися про поділ Керченської протоки. На двох останніх раундах переговорів російська делегація погодилася з тим, аби лінія державного кордону пройшла не тільки в Азовському морі, а й у протоці. Що й зафіксовано в протоколах вісімнадцятого й дев’ятнадцятого раундів переговорів.

Про розмежування протоки йдеться і в уже консолідованому тексті договору про держкордон в Азовському морі та Керченській протоці (у 2-й статті залишилося тільки записати координати проходження кордону). До того ж існує й нота МЗС РФ, у якій російські дипломати пропонували своїм українським колегам перенести вже існуючу лінію державного кордону в протоці в бік України і провести її по Керч-Єнікальському каналу…

Було б украй наївно вважати, що Віктор Калюжний на переговорах із розмежування азово-керченської акваторії виявляв особисту ініціативу й самодіяльність. Як свідчать переговори щодо Каспію, російський дипломат діє жорстко в інтересах Росії, за необхідності застосовуючи пресинг. І з Києвом Калюжний вів переговори в рамках отриманих ним інструкцій.

І ось несподівана заява російського зовнішньополітичного відомства. Таку трансформацію позиції росіян, яку можна розцінювати не інакше як відмову від досягнутих раніше домовленостей, слід пов’язувати не лише з призначенням на посаду міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова (ще під час свого першого приїзду до Києва він говорив про спільне користування Керченською протокою). Схоже, зміна тактики російських дипломатів пов’язана з початком передвиборної кампанії в Україні.

Безумовно, росіянам вигідне зволікання переговорного процесу, оскільки зберігається невизначеність. У такій ситуації завжди існує можливість повернути справу на свою користь. Водночас у Москві не можуть ризикувати і хотіли б вирішити питання з протокою до президентських виборів у нашій країні. Адже українська влада традиційно слабка в період «перегонів». До того ж, коли сьогодні деякі кандидати в президенти готові на багато що заради політичної підтримки Кремля, то немає ніяких гарантій, що після 31 жовтня вони й далі йтимуть на поступки у питаннях національної безпеки України.

У цій ситуації, схоже, росіяни вкотре зробили ставку на зустріч Володимира Путіна й Леоніда Кучми. Не випадково той-таки Калюжний закликав українських дипломатів, щоб долю Керченської протоки, за прикладом Каспію, вирішували президенти. І якщо раніше такий варіант розглядався як гіпотетична можливість, то сьогодні це вже основний постулат у російській позиції з розмежування азово-керченської акваторії. А до чого можуть привести такі рандеву, показує історія з нафтопроводом Одеса—Броди; минулого тижня ухвалено рішення використовувати його в двох напрямках.

Цілком можливо, що долю протоки президенти вирішуватимуть ще цього місяця. У другій половині липня в Ялті відбудеться їхня чергова зустріч. Приблизно тоді ж у Криму пройде й напівофіційна зустріч Костянтина Грищенка з Сергієм Лавровим…