Косово: перевірка на справедливість

Перші парламентські вибори 12 грудня в Косові після проголошення краєм незалежності в лютому 2008 року свідчать про подальшу консолідацію і розвиток процесів держбудівництва, а також про зростання національної самосвідомості громадян на цій території. Проте водночас вибори розкрили проблеми, слабкі сторони і прикрі факти нинішнього існування наймолодшого державного утворення в Європі. Результати голосування загрожують краєві новою політичною кризою, яка, можливо, стане ще одним випробуванням не тільки для Балкан, а й для Європи та світового співтовариства загалом.

Владі Косова і виборчим комісіям виявилося цілком під силу організувати й швидко провести вибори, до того ж оголошені дочасно після несподіваного розпуску парламенту на початку листопада. Причиною послужили вотум недовіри прем’єру Хашиму Тачі і політична криза, яка настала після залишення свого поста президентом Фатміром Сейдіу. 24 вересня Конституційний суд вирішив, що Сейдіу порушив основний закон, поєднавши посади голови «Демократичної ліги Косова» (ДЛК) і президента. Його відставка вилилася в розпад правлячої коаліції, в якій ДЛК була партнером «Демократичної партії Косова» (ДПК), очолюваної Тачі. Таким чином, на грудневі парламентські вибори колишні партнери по коаліції йшли як закляті вороги. Більше того, ДЛ на початку виборчої кампанії змінила керівництво, і замість Сейдіу партію очолив мер Пріштіни Іса Мустафа.

Обидві партії під час передвиборної агітації обіцяли оздоровити економіку, активізувати боротьбу з корупцією та знизити рівень безробіття. Проте реальні проблеми, навколо яких розгорталася боротьба, мали не так внутрішній, як міжнародний аспект. Фактично, на виборах вирішувалося питання, хто визначатиме позицію Косова на майбутніх переговорах із Сербією та Євросоюзом. В умовах протистояння між Тачі і Сейдіу Брюсселю і Белграду було складно знайти точки дотику з Пріштіною. Це вочевидь дратувало Європейський Союз, який не приховував, що внаслідок політичної кризи в Косові старт переговорів довелося відкласти. А якщо так, то за результатами грудневих виборів Євросоюз хотів би принаймні побачити біля керма Косова передбачуваного і демократичного політика. Окрім того, з ним Брюсселю найближчим часом, мабуть, доведеться вести діалог про програму інтеграції краю в ЄС і безвізовий режим із країнами Шенгенської угоди.

У Брюсселі також не могли не розуміти, що ці вибори на руку саме Хашиму Тачі, який зумів усунути сильного суперника і тепер упевнено йде до перемоги. Попередні результати голосування це підтвердили: ДПК набрала понад 30% голосів. На другому місці ДЛК (25%), на третьому — рух «Самовизначення» Альбіна Курті, що виступає за об’єднання Косова з Албанією (він набрав близько 12%). На мандати зможуть претендувати також «Альянс за майбутнє Косова» Рамуша Харадіная та «Альянс Нове Косово» Беджета Паццолі, які набрали 10% і 7%, відповідно. Відразу після виборчої кампанії Тачі заявив про перемогу на виборах сил, які виступають за «європейське і євроатлантичне Косово». Він пообіцяв, що через 15 місяців жителі краю їздитимуть в ЄС без віз. Брюссель і європейські представники в краї визнали: вибори пройшли загалом спокійно, з дотриманням правопорядку. Проте їх «демократичність і чесність» поки що під сумнівом.

Кілька політичних партій з майже трьох десятків, які брали участь у виборах, заявили про підтасування та порушення. Найбільш кричущими з них виявилося вкидання бюлетенів на трьох виборчих дільницях у Дреніці, а також у муніципалітеті Скендерай, де особливо сильні позиції колишнього прем’єра Тачі. Їх кількість у півтора разу перевищила кількість зареєстрованих тут виборців. Найцікавіше, що свідками порушень виявилися особисто посол США у Пріштіні Крістофер Делл і європейські спостерігачі, які виступили з вимогою ретельно їх розслідувати. Цю заяву підтримали держдеп США і Євросоюз. Опозиція з ДЛК наполягає на скасуванні результатів і призначенні нових виборів або перерахунку голосів.

Навіть якщо Тачі зможе уникнути цього сценарію, йому для формування нового кабінету доведеться вести переговори про коаліцію з двома невеликими партіями, оскільки ДЛК і «Самовизначення» вже заявили про перехід в опозицію. На коаліційні переговори законом відведено 90 днів. Деякі експерти не виключають, що Тачі спробує залучити у свою коаліцію депутатів — представників національних меншин, які мають квоту 20 місць із загальних 120. Насамперед ідеться про сербів, що, за квотою, отримають десять мандатів, а, за деякими оцінками, можливо, збільшать своє представництво до 15 місць.

Про позицію сербів під час нинішніх виборів слід сказати докладніше: вони вперше брали активну участь у голосуванні в Косові. Правда, не всі. Ті, хто живе компактно на північ за річкою Ібр, у Косовській Мітровиці, послухалися закликів із Белграда та з боку ієрархів Православної церкви традиційно бойкотувати вибори. Це було очікувано і вочевидь свідчить, що проблема «територіальної цілісності» Косова у тому вигляді, в якому край зображують на прапорах і картах у Пріштіні, далека від вирішення. Зате інша частина сербів — розсіяних у менших анклавах у південній частині краю — не тільки брала участь, а й продемонструвала таку явку, як і албанське населення, чого раніше ніколи не було. За різними даними, до скриньок прийшли 15—20 тисяч сербів, що проголосували за кандидатів від восьми (!) сербських партій Косова. Найактивнішими були «Єдиний сербський список», Самостійна ліберальна партія і Сербська демократична партія Косова. Белград крізь пальці спостерігав за цим несподіваним пробудженням політичної самосвідомості косовських сербів, які вирішили скористатися виборами для того, щоб мати можливість впливати на процеси у краї. Ряд експертів вважає це також хитромудрим планом Белграда — одержати в косовському парламенті лояльну фракцію.

Відповідно до інших оцінок, серби півдня діяли самостійно, і це означає, що вплив Белграда на більшу частину Косова, фактично, втрачений або принаймні істотно звужений, тож перспектива відновлення сербського суверенітету над усією територією Косова і Метохії зменшилася, очевидно, і завдяки цим виборам.

Тим часом без відповіді залишається питання, чи відіграватиме сербський чинник роль не тільки у формуванні правлячої коаліції, владних інститутів краю, а й у політиці влади Косова — не тільки у внутрішній, а й у міжнародній? Яку позицію оберуть косовські серби в питанні переговорів із Белградом? Євросоюз вимагає від Хашима Тачі якнайшвидшого формування уряду і створення групи для цих переговорів, оскільки в Сербії вибори теж не за горами, і готовність Белграда до діалогу з Тачі та до поступок у питанні статусу Косова в міру їх наближення вгасатиме. До речі, Белград свою команду перемовників сформував ще наприкінці листопада і навіть схвалив «платформу» до майбутніх консультацій, тепер справа лише за Пріштіною та відмашкою з Брюсселя.

Правда, поки що на Балканах отримали з Європи зовсім інший, несподіваний сигнал. Саме того дня, коли Хашим Тачі святкував перемогу своєї партії на виборах у Косові, в європейські ЗМІ просочилася інформація про 27-сторінкову доповідь для Ради Європи, автор якої — колишній швейцарський прокурор Дік Марті. Посилаючись на дані свого дворічного розслідування, він обвинуватив Хашима Тачі у фактичному керівництві великою мафіозною мережею в Косові, що займається відмиванням грошей, контрабандою героїну і сигарет у Євросоюз, торгівлею людьми та контролем над проституцією в краї. Під час війни 1998—2000 років Тачі як одному з польових командирів Армії визволення Косова висунуто обвинувачення в особистій участі у катуваннях та вбивствах. Крім того, наводяться дані, що Тачі і його спільники брали в заручники і вбивали сербів та албанців, а потім продавали на чорному ринку їхні органи для трансплантацій.

Пріштіна різко засудила цю доповідь, вважаючи її провокацією. Проте документ було оприлюднено у четвер, і останніми днями висновки Марті підтримали Amnesty International, а також влада Сербії. Вони вимагають від Євросоюзу і місії ЄС у Косові EULEX розслідувати факти, наведені в доповіді. Виявилося, як і у випадку з депешами WikiLeaks, багато фактів із цієї доповіді були відомі й раніше. Але, наприклад, суд у Гаазі ще кілька років тому відмовлявся їх сприймати всерйоз. Тепер же EULEX обіцяє провести розслідування. Проте, як написав у своїй доповіді Дік Марті, «діючи прагматично, міжнародні організації в Косові навряд чи принесуть стабільність у жертву справедливості».