Китайський зашморг для Гонконгу

28 травня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Китай посилює свій тиск на автономію через новий закон про національну безпеку для регіону.

Китайський зашморг для Гонконгу

Гонконг втрачає останні залишки своєї автономії. Всекитайські збори народних представників на заключному засіданні щорічної сесії прийняли законопроєкт "Про створення і вдосконалення правової системи та правозастосування механізму для Спеціального адміністративного регіону Гонконг для захисту національної безпеки".

Очікується, що після голосування законопроєкт буде передано до Постійного комітету зборів для визначення деталей запровадження закону та створення відповідальних органів. Таким чином, центральна влада бере до своїх рук контроль над виникненням політичних протестів в автономії, інкорпоруючи в законодавство регіону новий закон про запобігання, зупинення і покарання загроз національній безпеці шляхом заборони актів сецесії (відокремлення), підриву, іноземного втручання та тероризму.

Після тривалих торішніх масових виступів, викликаних намаганням влади регіону протиснути закон про екстрадицію, Пекін хоче знайти швидкий і ефективний спосіб посилення свого впливу в бунтівному регіоні, доки світова спільнота зосереджена на боротьбі з пандемією COVID-19, а самі жителі Гонконгу обмежені карантинними заходами та забороною збиратися гуртом більше восьми осіб.

Уряд Китаю 2003 року вже пробував ініціювати закон про національну безпеку, відомий як "Стаття 23". Саме ця стаття Конституції Гонконгу передбачає, що місцева влада має самостійно виробляти і приймати власні законодавчі акти, які забороняють будь-який акт зради, відокремлення, крамоли, підривної діяльності проти центрального уряду або розкриття державної таємниці. Однак тоді масові протести примусили владу автономії відмовитися від прийняття закону та відкласти його на невизначений термін.

Цього разу центральний уряд, схоже, вирішив діяти в обхід Законодавчої ради Гонконгу і включити закон до Додатку ІІІ Конституції автономії, знайшовши в ній прогалини, хоча Гонконгська асоціація адвокатів стверджує: Всекитайські народні збори не мають на це законних повноважень, а закони, додані до Додатку ІІІ, мають обмежуватися лише тими, що стосуються оборони та зовнішніх відносин, а також справ, які виходять за межі автономії міста.

Офіційний Пекін розглядає закон як гарантію територіальної цілісності та національної безпеки країни, а представники опозиції САР - як знищення моделі "одна країна, дві системи". При цьому представники влади КНР стверджують, що закон не вплине на права та свободи громадян, високий рівень автономії регіону, законні права й інтереси іноземних інвесторів у Гонконзі.

Глибока недовіра гонконгців до дій материкового Китаю виникла не тільки через історичні відмінності формування двох політичних систем. Головним стало неприховане бажання центральної влади встановити свій контроль над тими сферами життєдіяльності автономії, які при передачі під юрисдикцію КНР у 1997 році згідно зі Спільною китайсько-британською декларацією були гарантовані їй впродовж п'ятдесяти років.

І хоча демонстрації стали звичною реакцією жителів регіону на втручання у їхні внутрішні справи, торішні виступи за своїми тривалістю та формою спротиву стали серйозним випробуванням для китайського уряду. Протестувальники так і не змогли добитися від влади регіону виконання "п'яти вимог", однак відкликання закону про екстрадицію та перемога продемократичних сил на місцевих виборах восени привели до певної деескалації ситуації.

Тим часом у січні нинішнього року центральний уряд замінив двох головних чиновників, відповідальних за зв'язки з Гонконгом у партійній системі держави: Ся Баолун став директором управління Державного комітету у справах Гонконгу та Макао, а Лу Хуїнін очолив Офіс зв'язку центрального уряду в Гонконзі.

Призначення Лу Хуїнін - чиновника високого рангу, наближеного до лідера країни Сі Цзіньпіня - одразу породило чутки, що центральна влада посилює свій вплив у регіоні. Особливо коли на тлі недавніх заяв, що він не пов'язаний статтею 22 Основного закону (де йдеться, що "жоден департамент центрального уряду і жодна провінція, автономна область чи муніципалітет, які перебувають під управлінням центрального уряду, не можуть втручатися у внутрішні справи Гонконгу"), Офіс зв'язку допустив критику діяльності опозиційних депутатів через звинувачення в затримці роботи парламенту.

Опозиціонерів звинуватили у гальмуванні впродовж семи місяців виборів голови комітету палати Законодавчої ради, відповідальної за перевірку законопроєктів перед їх направленням на голосування. Серед відкладених більше року чекав ухвалення важливий для Пекіну закон, який криміналізує неповагу до національного гімну Китаю. Законодавчий процес гонконгські парламентарії розблоковували інтенсивними сутичками, в результаті яких пропекінська більшість отримала головне крісло в комітеті, а обговорення закону про гімн розпочала вже цього тижня, визначивши його як пріоритетний.

Гонконг не має свого власного гімну, але під час масових демонстрацій неофіційним славнем регіону став "Слава Гонконгу", написаний місцевим музикантом. Центральна влада, намагаючись посилити патріотичний та ідеологічний вплив на жителів регіону, наражається на активний опір і неприйняття національного гімну. Так, наприклад, під час відбіркових футбольних матчів до Чемпіонату світу-2022 гонконгські вболівальники повернулися спинами й освистали гімн Китаю, демонструючи своє небажання бути частиною Китаю. Після прийняття закону така поведінка передбачатиме штраф у розмірі 6450 дол. або три роки ув'язнення.

Минулої неділі в Гонконзі тисячі людей знову вийшли на демонстрацію проти прийняття закону про національну безпеку, внаслідок чого 180 людей було затримано, а поліція одразу застосувала сльозогінний газ, перцевий спрей та водомети. Своєю чергою, Офіс зв'язку центрального уряду в Гонконзі закликав "бунтарів, які в неділю розгулювали вулицями Гонконгу, тероризували та били невинних перехожих і розбивали майно, серйозно поставитися до попереджень центрального уряду".

Навчений попереднім досвідом центральний уряд руками лояльно налаштованих чиновників і представницького органу цього разу намагається діяти на випередження. Так, ще на початку квітня гонконгська поліція заарештувала за звинуваченнями в організації та участі в несанкціонованих торішніх мітингах 15 продемократичних активістів, серед яких медіамагнат Джиммі Лай, засновник Демократичної партії Мартін Лі, відомі правозахисники, профспілкові діячі, колишні опозиційні депутати тощо.

Арешти свідчать про розгортання масштабної боротьби з антиурядовим рухом, яка, вкупі з законом про національну безпеку, має на меті приборкання протестних настроїв гонконгського суспільства.

Поспішність, із якою офіційний Пекін прагне здобути контроль над політичною ситуацією в регіоні, пов'язана ще й із запланованими на вересень виборами до Законодавчої ради САР. Продемократичні депутати цього разу налаштовані отримати понад 35 місць (тобто більшість), що створить неабияку проблему для центрального уряду. Зважаючи на несподівану поразку провладного табору на місцевих виборах регіону, ходять чутки, що призначення Лу Хуїніна до Офісу зв'язків покликане запобігти перемозі опозиції на парламентських виборах.

Гонконг вважається слабкою ланкою для комуністичного Китаю не тільки через рівень свобод і автономних прав, за які гонконгці готові несамовито боротися, а й через його страх перед втручанням "зовнішніх сил" з метою послаблення та дестабілізації всієї країни: вони ввижалися офіційному Пекіну за спинами продемократичних активістів під час торішніх демонстрацій. На тлі загострення суперечностей між Китаєм і США гонконгське питання набуває особливої ваги. Сполучені Штати надають регіону особливі торгівельні преференції, яких не торкнулася навіть торгівельна війна з КНР.

У листопаді минулого року президент Дональд Трамп підписав Акт про дотримання прав людини та демократії в Гонконзі, що передбачає щорічний аналіз ситуації в регіоні та можливість накладання санкцій проти будь-кого, хто посягає на автономні права регіону, і заборону в'їзду до США. Крім того, документ передбачає можливість позбавлення особливого торгівельного статусу, якщо Гонконг буде недостатньо автономним від Китаю. Держсекретар Майк Помпео на початку травня відклав розгляд аналізу ситуації за 2020 рік. Однак після прийняття китайським парламентом рішення заявив, що Гонконг більше не користується високим ступенем автономії.

Сполучені Штати одразу ініціювали розгляд проекту закону про національну безпеку Гонконгу в Раді безпеки ООН, але КНР заблокувала цю пропозицію. Китайський уряд вкотре наголосив, що жодна країна не має права втручатися в його внутрішні справи, і, схоже, цього разу налаштований рішуче. Тож тепер слово за США, якою буде ціна ерозії автономії Гонконгу для їхнього суперника.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК