Киргизька лихоманка

Поділитися
Киргизстан не перестає лихоманити. Не встигли противники екс-президента Курманбека Бакієва зручн...

Киргизстан не перестає лихоманити. Не встигли противники екс-президента Курманбека Бакієва зручніше всістися у крісла членів тимчасового уряду і повною мірою скористатися отриманими можливостями, як у Бішкеку вибухнув скандал, викликаний оприлюдненими в Інтернеті аудіозаписами їхніх розмов. На одному з них перший віце-прем’єр Алмазбек Атамбаєв розмовляє з віце-прем’єром Азімбеком Бекназаровим, котрий курирує в уряді прокуратуру і фінансову поліцію, про хабар в 400 тис. дол., нібито отриманий Атамбаєвим за призначення в податкову службу. На іншому записі Азімбек Бекназаров і глава мінфіну Темір Сарієв обговорюють схему списання одного мільйона доларів з тих коштів, які було виявлено і вилучено з банківських сейфів, що належали сім’ї екс-президента Курманбека Бакієва. Пізніше з’явився аудіозапис розмови Азімбека Бекназарова з губернатором Джалал-Абадської області Бектуром Асановим, де віце-прем’єр заявляє про готовність затримувати тих, хто не підкорятиметься йому, і дає доручення главі області не слухати віце-прем’єрів Атамбаєва і Текебаєва при вирішенні кадрових питань у регіоні.

Хто стоїть за записами розмов, що компрометують відомих політиків, невідомо. Немає й документів, які підтверджують або спростовують інформацію про корупцію високопоставлених чиновників. Втім, Атамбаєв і Сарієв визнали справжність оприлюднених записів. Щоправда, кожен з них по-своєму інтерпретує аудіозапис: виправдує себе й обвинувачує своїх колег в уряді. Атамбаєв каже, що хабара не брав, запевняє, що за всім цим стоять іноземні спецслужби, які орудують у республіці, і закликає провести розслідування за всіма оприлюдненими фактами. Сарієв у свою чергу заявляє, що мільйон доларів було витрачено на наведення порядку на півдні країни, де спалахнули сутички між киргизами та узбеками, і стверджує, що уряд навіть видав розпорядження про виділення грошей для проведення операції зі стабілізації ситуації в країні.

Малоймовірно, що найближчим часом цей скандал завершиться відставками. Але він може стати першим камінцем, який спричинить політичний каменепад, що паралізує всю країну. А наразі мета оприлюднених аудіозаписів — дискредитувати політиків, звести до мінімуму їхню підтримку серед населення: у Киргизстані пов’язують викид компромату з розбіжностями всередині тимчасового уряду, який роздирають честолюбні амбіції політиків, їхні непрості особисті стосунки, прагнення розставити своїх людей на фінансові потоки, щоб розділити гроші, що залишилися від старої влади. Втім, розбіжності існували від самого початку. Просто суперечності на початку намагалися не показувати, воліючи говорити про «єдину команду, об’єднану спільною метою — побудувати держави, де чільне місце посідають свобода та особиста гідність громадян».

Але, наприклад, між Атамбаєвим і Сарієвим уже давно склалися напружені стосунки: коли 2009-го об’єднана киргизька опозиція вирішила виставити проти Курманбека Бакієва єдиного кандидата в президенти — Алмазбека Атамбаєва, Темір Сарієв в останній момент також заявив про свої президентські амбіції. Серед місцевих політиків була поширена думка, що той пішов на змову з командою Бакієва, яка пообіцяла йому високу посаду в обмін на розкол опозиції.

Внутрішня боротьба членів тимчасового уряду аж ніяк не сприяє стабілізації ситуації в країні, яка перебуває на межі громадянської війни. На півдні Киргизстану, насамперед у Джалал-Абадській області, постійно відбуваються сутички між прибічниками нинішнього уряду і скинутого президента Курманбека Бакієва: останні мають намір відновити владу екс-глави держави. Або хоча б домогтися створення федеративного устрою, розділивши республіку на північну і південну частини. На півдні виникають міжетнічні сутички між киргизами та місцевими узбеками. До чого може призвести це протистояння, у Киргизстані знають не з чуток: двадцять років тому подібні сутички в Ошській області спричинили погроми, в яких загинули сотні людей. Ці загрози тим більше серйозні, що тимчасовий уряд не має можливості повною мірою контролювати обстановку в країні і душити в зародку подібні конфлікти.

Міжнаціональні проблеми, сутички прибічників і противників Курманбека Бакієва лише частина внутрішньокиргизьких проблем. Киргизстан — злиденна країна з високим рівнем безробіття, де корупція — норма життя. У країні постійно точиться протиборство між кланами, а наркобарони користуються майже необмеженим впливом. Ця гримуча суміш підживлює соціальну напруженість у суспільстві. Тому від вирішення соціальних, економічних, міжетнічних проблем, від того, наскільки будуть враховані кланові інтереси, залежить і майбутнє тимчасового уряду: чи залишаться опоненти Бакієва при владі або слідом за екс-президентом їх змете розлючена вулична юрба. Ці задавнені хвороби неможливо вирішити без створення стабільної політичної конструкції. Бодай тимчасової. У Бішкеку, де в багатьох політиків уже виробився інстинкт самозбереження, це, схоже, усвідомлюють.

У всякому разі, незважаючи на протистояння між Алмазбеком Атамбаєвим, Азімбеком Бекназаровим, Теміром Сарієвим, Омурбеком Текебаєвим, члени тимчасового уряду все ж таки зуміли домовитися про компроміс. Вони вирішили призначити на півтора року президентом перехідного періоду Розу Отунбаєву — політика, незаплямованого корупційними скандалами. Компромісна фігура (Отунбаєва не буде після закінчення своїх повноважень претендувати на новий президентський строк) дає честолюбним політикам змогу набирати політичної ваги і зміцнювати свою владу, готуючись до вирішальних боїв — до нових парламентських і президентських виборів. Поки що ж призначення президента перехідного періоду дає можливість не тільки на певний час стабілізувати ситуацію, а й узаконити владу тимчасового уряду.

Для цього в країні 27 червня має пройти референдум. На нього буде винесено два питання: про підтримку проекту нової конституції і декрету про призначення Рози Отунбаєвої. Якщо киргизи погодяться з декретом, то Отунбаєва до кінця 2011 року очолюватиме країну. Щоправда, її повноваження будуть значно вужчі, ніж у попередників: у проекті нової конституції містяться поправки, що позбавляють главу держави недоторканності і передбачають можливість притягнення президента до кримінальної відповідальності. Але остаточно легітимізувати владу політиків, які прийшли в результаті повалення Курманбека Бакієва, мають парламентські вибори. Втім, їх проведення може стати початком нової політичної кризи. Адже легітимність нової влади нічого не буде варта в країні, де населення живе за межею бідності, ослаблені державні інститути не виконують своїх функцій, а політики в боротьбі за владу готові використовувати всі можливі засоби.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі