"Кімната, в якій це сталося"

На тлі расових протестів, коронавірусної пандемії та нової фінансової кризи у Сполучених Штатах активно розвивається ще одна криза, цього разу - книжкова. Колишній радник з питань національної безпеки чинного президента Джон Болтон готує до публікації книжку власних спогадів про роботу в Білому домі. І зараз уже доволі гучно звучить питання, чи стане ця книжка останнім, нокаутуючим ударом для передвиборної кампанії Дональда Трампа.

Поповнюємо бібліотеку

То чим така небезпечна чергова мемуаристика? Адже неначе й раніше виходили "викривальні" книжки та статті про Трампа, в яких ішлося про його недбале ставлення до власних обов'язків та навіть відкриту корумпованість. Річ у тому, що цього разу автором є чи не найбільш наближена колись до президента людина з адміністрації. Болтон перебував на посаді з квітня 2018-го по вересень 2019 року - у найбільш насичений час президентства Дональда Трампа. Отож дуже важко буде списати наведені в книжці дані на черговий потік критики з лівого флангу.

А що ж у самій книжці? Наразі до неї отримали доступ журналісти, аналітики та політичні оглядачі (до речі, на Амазоні вже можна попередньо замовити й собі примірник, якщо раптом вирішите заглибитися в тематику), але основні моменти вже розкриті й активно обговорюються в пресі. У книжці Болтон досить докладно викладає цікаві факти з життя Білого дому часів адміністрації Трампа. Тут вам і всі деталі торішнього "українського скандалу", який призвів до імпічменту; і розлоге описування загравань президента Трампа з диктаторами, з якими у "стандартній комунікації" він виглядає непримиренним ворогом. Чого варта бодай історія з його проханням до лідера КНР Сі Цзіньпіна почати купувати сільськогосподарську продукцію у Штатів, аби задобрити американських фермерів і дати Трампу шанс позмагатися за другий термін. За словами самого Болтона, в Трампа є улюблені диктатори, і саме до них він особливо уважний у своїй політиці.

Крім того, описані в мемуарах і абсолютно анекдотичні (особливо як для статусу володаря Овального кабінету) ситуації. До прикладу, автор розповідає про випадок, коли Трамп поцікавився, чи не є Фінляндія частиною Російської Федерації. Іншого разу президента щиро здивувало, що Велика Британія - теж ядерна держава. Ще одним визначальним для поведінки Трампа патерном Джон Болтон назвав його постійне втручання в юридичні справи навколо та всередині адміністрації президента, чим господар Білого дому просто шокував усіх своїх юридичних радників.

Звісно ж, Дональд Трамп зовсім не хотів бачити цю книжку надрукованою. З самого початку Білий дім був активно залучений у редагування та підготовку основного тексту роботи. За першими повідомленнями з Білого дому - отриманими газетою The Washington Post , - у книжці не було жодної компрометуючої чи небезпечної для національної безпеки інформації. Доки до справи не підключилися "люди Трампа", які несподівано знайшли і порушення попередніх домовленостей (адже держслужбовці мають укладати певний пакт зі своїм федеральним роботодавцем), і загрозу національній безпеці, і розкриття конфіденційної інформації.

Із початку червня протистояння набрало нових масштабів. На тлі протестів проти расової та соціальної дискримінації інформація про терміни виходу книжки мала ефект вдало кинутої гранати: осколками зачепило всіх в апараті Капітолію. Хоча суддя округу Колумбія вже відмовився розглядати питання про блокування друку нової книжки Болтона, настрій у Білому домі бойовий: фактично, справу можна довести до офісу генерального прокурора і тягнути нагору через усі судові інстанції, а там уже й Федеральний суд недалеко. А зважаючи на консервативну більшість у Федеральному суді, Дональд Трамп ще має останню надію виграти цей бій. Поки що він доволі активно і по-бойовому виступає у Твітері.

Рукописи не горять

Але, фактично, книжка вже є, і її прочитали та перечитали всі провідні журналісти й аналітики Сполучених Штатів. Як бачимо, шторм виявився далеко не дев'ятибальним: швидше, це вже стандартний для президентства Трампа контрольований хаос.

Проблема для Трампа з цією книжкою полягає в одному простому аспекті - в її авторстві. Джон Болтон - це не якийсь черговий соціаліст-демократ, що апріорно ненавидить Трампа і протестує проти нього за кожної зручної нагоди. Болтон - представник полярно іншого табору: він відомий своїм "яструбиним" характером, працював при адміністраціях Рейгана та обох Бушів. Саме він був ідейним натхненником силового вирішення іракського питання, саме він завжди - буквально, завжди - вважав силу остаточним і правильним аргументом у міжнародній політиці. Болтон - класичний і незмінний консервативний республіканець, які ще у 2016 році давали вагому частку підтримки Трампа.

Своєрідне повстання Болтона - вияв втрати Трампом частини підтримки консервативних республіканців. Варто розуміти, що Болтон такий не сам, усього за тиждень до нового витка цього скандалу ми бачили невдоволення серед генералітету Пентагона, яке кульмінували у своїх заявах колишній міністр оборони Джеймс Меттіс і його теперішній колега Марк Еспер. Ці виступи були пов'язані з планами господаря Білого дому застосувати армію для придушення нинішніх загальноамериканських заворушень. Не станемо кривити душею: згідно із Законом про повстання 1807 року, таке право він має, та й самі протести справді багато де почали виходити з-під контролю, проте озвучений підхід до застосування армії генерали й офіцерський склад сприйняли не дуже позитивно.

Вибори 2020: горе переможеним

То чи буде рукопис Болтона згубним для переобрання Трампа в листопаді нинішнього року? Не варто розраховувати, що книжка стане "останнім цвяхом у труну кампанії Трампа", як це подає демократична преса. Але й не кане в Лету як ще одна книжка про "поганого автократа", як на це сподівається Білий дім. Думаю, тут варто згадати давню легенду про черговий конфлікт римлян з галлами, який породив відоме прислів'я.

Коли Рим тільки входив у силу, він часто потерпав від набігів галлів із приальпійських північних провінцій. Після чергової перемоги вождь галлів затребував від римлян данини золотом. Поте терези галлів були несправні, і римляни зажадали чесного розрахунку. На що вождь дістав меч і… доклав його на протилежну від золота шальку терезів, промовивши вже крилату фразу: "Горе переможеним".

До чого я веду? Книжка Болтона не буде найважчою гирею, яку республіканцям треба буде компенсувати на терезах перевиборів Трампа. Проте вона справді може лягти важким мечем поверх усього того, що доведеться розгрібати передвиборчому штабу чинного президента: і торішній імпічмент, і неврегульовані расові питання, і невправне реагування на коронавірусну пандемію, і наступ економічної кризи…

Тільки тепер, очевидно, меч на шальки терезів покладений одним із римлян.