Як зупинити ядерну програму Ірану?

На тлі відновлення у Відні багатосторонніх переговорів про іранську ядерну програму в четвер у Вашингтоні відбулася екстрена зустріч міністрів оборони США Ллойда Остіна та Ізраїлю Бені Ганца. Як повідомляють ізраїльські ЗМІ, глави оборонних відомств двох країн обговорили можливі військові навчання, які підготують збройні сили до найгіршого сценарію — знищення ядерних об'єктів Ірану, якщо дипломатія зазнає невдачі і якщо лідери їхніх країн цього вимагатимуть. У Пентагоні заявили, що під час зустрічі Остін підтвердив «рішучість США не допустити отримання Іраном ядерної зброї».

U.S. Secretary of Defense/flickr

Тематика переговорів Остіна і Ганца безпосередньо пов’язана з позицією Ірану у Відні. Теперішня жорстка позиція іранської делегації помітно відрізняється від тієї, яка була шість років тому, під час підписання угоди. Речник міністерства закордонних справ Ірану підкреслив, що Тегеран лише веде переговори про зняття санкцій і не розглядає проміжну або тимчасову угоду, повідомляють іранські ЗМІ. Саїд Хатібзаде додав, що Іран «не поспішає» й не дозволить нікому «грати» зі своїм часом та енергією у Відні.

Тегеран може навіть вважати, що його ситуація зараз ще краща, ніж шість років тому. Іран, безперечно, лише посилив власні вимоги (про що стало відомо минулого тижня під час переговорів у Відні), вимагаючи не тільки скасування всіх санкцій епохи Трампа, а й компенсації за останні кілька років та гарантій, що жодна майбутня адміністрація США не відмовиться від угоди. По суті, Ісламська Республіка вимагає зняття всіх санкцій (а не лише тих, які стосуються іранської ядерної програми, що виходить за рамки навіть того, на що погодилася адміністрація Обами), але при цьому бажає зберегти більшість своїх здобутків у збагаченні урану, яких досягла з середини 2019 року, використовуючи передові центрифуги.

Минулої п'ятниці переговори було перервано, і європейські чиновники заявили, що вимоги Ірану нереальні: «Іран зволікає час, просуваючи свою ядерну програму». Делегації США та ЄС визнали вимоги Тегерану надзвичайними і звинуватили його у відмові від усіх досягнутих минулої весни домовленостей щодо взаємного повернення до ядерної програми 2015 року.

Адміністрація Байдена намагається повернутися у 2015 рік, до Спільного всеосяжного плану дій, закликаючи до підходу «відповідність заради дотримання» з Іраном. У Білому домі розраховували на повернення ядерної програми Тегерану «назад у коробку» в обмін на скасування санкційного режиму. Новий уряд Ізраїлю також обіцяв стримано й конструктивно працювати з Вашингтоном над проблемою Ірану.

U.S. Secretary of Defense/flickr

Але навіть адміністрація Байдена, схоже, втрачає терпіння. Один високопоставлений чиновник держдепартаменту назвав позицію Ірану «несерйозною» на тлі натяків на інші, недипломатичні варіанти: «Ми не можемо змиритися з ситуацією, коли Іран прискорює свою ядерну програму і сповільнює свою ядерну дипломатію. ...Ми, очевидно, готуємося до світу, в якому немає повернення до цієї угоди. [Якщо це станеться. — С.Д.], нам доведеться використовувати інші інструменти, інструменти, які ви можете собі уявити, щоб спробувати посилити тиск на Іран, аби він повернувся до розумної позиції за дипломатичним столом», — додав він.

Схожу позицію зайняв держсекретар Ентоні Блінкен: «Якщо шлях повернення до виконання угоди виявиться тупиковим, ми шукатимемо інші варіанти».

Today, I met with Israeli Defense Minister @gantzbe.  We had a fruitful discussion about the U.S. commitment to Israeli security, regional challenges, and improving the lives of Israelis and Palestinians alike.

— Secretary Antony Blinken (@SecBlinken) December 10, 2021

During the meeting, @SecBlinken and I emphasized that while the threats to our security and our way of life continue to increase around us, one thing remains constant – the unbreakable bond between the U.S. and Israel. pic.twitter.com/duwgkky15B

— בני גנץ - Benny Gantz (@gantzbe) December 9, 2021

Через три роки ядерна програма Ірану, за всіма оцінками, значно просунулася, і дедалі більше колишніх ізраїльських чиновників засуджують стратегію Нетаньяху (і Трампа). Вихід США з угоди про нерозповсюдження, хоч би якою слабкою вона була, не призвів до результатів, упевнено прогнозованих тими, хто підбадьорював Трампа. Поновлення і посилення санкцій проти Ірану, які називали «максимальним тиском», не примусили Тегеран капітулювати й вести переговори про кращу угоду. Економічна шкода Ісламській Республіці не призвела до повалення режиму масовими виступами. Крім того, Трамп прогнозовано так і не реалізував погрози прямого удару по Ірану, незважаючи на просування ядерної програми та численні атаки проти регіональних союзників Вашингтона.

«Іран ще далеко не впав на коліна; він не в стані колапсу», — сказав у жовтні 2020 року щоденній газеті «Едіот Ахронот» колишній керівник дослідницького відділу ізраїльської військової розвідки. Торік у березні колишній заступник голови Моссаду сказав, що ситуація у 2021 році гірша, ніж ситуація 2015-го, коли було досягнуто угоди, і що коли колишній держсекретар США Майк Помпео висунув «12 вимог» Ірану, серед яких основні — зупинити ядерну і ракетну програми, а також припинити через своїх проксі дестабілізувати Близький Схід, то помилився.

Реальна шкода іранській економіці, спричинена санкціями часів Трампа, не привела до зменшення фінансування Іраном його регіональних авантюр в Ємені, Іраку, Сирії і Лівані.

Військовий істеблішмент Ізраїлю, здається, скептично налаштований щодо віденських переговорів. «План Б», про який прямо говорять в ізраїльській столиці і натякають у Вашингтоні, ймовірно, передбачає продовження та посилення санкцій, впроваджених Трампом із залученням США, Європи, Росії та Китаю, тобто той самий «максимальний тиск». Такий «План Б» доведеться узгоджувати не тільки з Європою, а й із Росією та Китаєм, що робить його заручником позицій сторін в інших регіональних конфліктах.

Проте тематика переговорів Ганца і Ллойда може свідчити про існування «Плану С», який передбачає ізраїльські удари по іранських ядерних об’єктах. «Іран має побоюватися, що США та їхні партнери серйозно налаштовані», — сказав Ганц в одному з інтерв’ю. На заваді цьому плану стоїть упевненість багатьох впливових членів адміністрації Байдена, що вирішення конфліктів перебуває в дипломатичній площині, а не у військовій.

Більше статей Сергія Данилова читайте за посиланням.